Землеробство - Гудзь В.П. - Система сівозмін

Неоднорідність природних умов Лісостепу зумовлює особливості складу і чергування культур у сівозмінах різних районів зони, тому до побудови сівозмін слід підходити диференційовано.

Науковими установами доведено, що найбільш рентабельні сівозміни з багаторічними травами, насиченими зерновими до 50-60%, в тому числі озимою пшеницею 20-30%, ячменем, горохом, кукурудзою по 10%, просапними - до 40%, зокрема по 20% цукрових буряків та кукурудзи.

Сівозміни з такою структурою посівних площ забезпечують можливий збір з 1 га сівозмінної площі 98-102 ц кормових одиниць, 28-29 ц зерна, 93-96 ц коренеплодів при відносно низькій їхній собівартості. Вони будуть доцільними в багатогалузевих господарствах різних форм власності.

У господарствах з виробництва свинини доцільні плодозмінні польові сівозміни з конюшиною (5-10%), насичені зерновими до 60-75%, зокрема озимою пшеницею 20-30%, ячменем 10-20%, горохом, кукурудзою на зерно 10-20%, вівсом до 10%, просапними 30-35%, у тому числі цукрових буряків 15-20% та кукурудзи 10-20%.

За такої сівозміни з 1 га збирають 31-36 ц зерна, 90 ц коренеплодів, 90-103 ц кормових одиниць.

У господарствах з виробництва молока та яловичини в польових плодозмінних сівозмінах насиченість зерновими рекомендована до 39-45%, зокрема озимою пшеницею 10-20%, горохом, ячменя, кукурудзою по 10%.

Вихід з 1 га сівозмінної площі при цьому становитиме до 101 ц кормових одиниць і 9-10 ц перетравного протеїну.

Структура посівних площ фермерських господарств визначається прийнятою спеціалізацією та ґрунтово-кліматичними умовами (табл. 49).

У підзоні достатнього зволоження для господарств зерно-буряково-тваринниць-кого напряму в польових сівозмінах можливі такі чергування культур:

I. 1 - конюшина на 2 укоси; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - горох; 5 - озима пшениця + післяжнивні посіви; 6 - кукурудза на силос; 7 - озима пшениця; 8 - цукрові буряки, картопля; гречка; 9 - кукурудза на зерно; 10 - ячмінь + конюшина.

II. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - кукурудза на силос; 5 - кукурудза на зерно, цукрові буряки; 7 - горох; 8 - озима пшениця; 9 - цукрові буряки; 10 - ячмінь + конюшина.

III. 1 - горох; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ячмінь + конюшина; 5 - конюшина; 6 - озима пшениця; 7 - цукрові буряки; 8 - горох; 9 - озима пшениця; 10 - кукурудза, просо, гречка.

IV. 1 - пар зайнятий; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ячмінь + конюшина; 5, 6 - багаторічні трави; 7 - озима пшениця + післяжнивні посіви; 8 - кукурудза, картопля, кормові коренеплоди; 9 - зернобобові, однорічні трави; 10 - озима пшениця.

V. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - кукурудза на зерно і силос; 5 - горох; 6 - озима пшениця; 7 - цукрові буряки; 8 - ячмінь + конюшина.

VI. 1 - багаторічні і однорічні трави; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - горох; 5 - озима пшениця; 6 - цукрові буряки; 7 - ячмінь + багаторічні трави, кукурудза.

Таблиця 49

Оптимальні параметри продуктивності сівозмін для основних виробничих типів сільськогосподарських підприємств різної форми власності та господарювання в зоні Лісостепу (за даними П. І. Бойка)

Для фермерських господарств, які здебільшого вузькоспеціалізовані, варіанти схем польових сівозмін можуть бути такими:

I. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - кукурудза на зерно, гречка; 5 - ярі + конюшина.

II. 1 - багаторічні трави, горох, гречка; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки, кукурудза; 4 - ячмінь + багаторічні трави.

III. 1, 2 - конюшина в сумішці з тимофіївкою; 3 - озима пшениця + післяжнивні та озимі проміжні; 4 - кукурудза, кормові коренеплоди; 5 - ячмінь + конюшина з тимофіївкою.

IV. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - озимий ріпак, горох із вівсом і гірчиця біла; 4 - вика з вівсом і райграсом однорічним; 5 - озиме жито на зелений корм + багаторічні трави.

Для господарств спеціалізованих на виробництві свинини, рекомендуються такі схеми сівозмін:

I. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця + пожнивні посіви; 3 - кукурудза на зерно; 4 - картопля; 5 - ячмінь + конюшина.

II. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця + пожнивні посіви; 3 - кукурудза на зерно, горох; 4 - картопля; 5 - ячмінь + багаторічні трави.

Можлива схема чергування культур у сівозміні для господарства, яке спеціалізується на виробництві птиці:

1 - озиме жито (з випасанням восени і весною) + поукісні посіви однорічних трав із підсівом конюшини з люцерною; 2 - конюшина з люцерною (для випасання і заготівлі трав'янистого борошна); 3 - кукурудза на зерно; 4 - ячмінь.

Господарства, які займаються вирощуванням ріпаку на зерно з подальшого переробкою його на олію, рекомендуються такі орієнтовні схеми сівозмін:

I. 1 - горох чи конюшина або кукурудза на зелений корм; 2 - озимий ріпак; 3 - озима пшениця; 4 - кукурудза на зерно; 5 - гречка або ячмінь з підсівом конюшини.

II. 1 - багаторічні трави або горох; 2 - озимий ріпак; 3 - озима пшениця; 4 - цукрові буряки; 5 - кукурудза; 6 - ячмінь + багаторічні трави.

III. 1 - горох; 2 - озима пшениця + пожнивні посіви; 3 - ячмінь; 4 - ярий ріпак; 5 - овес.

IV. 1 - конюшина; 2 - озимий ячмінь; 3 - озимий ріпак; 4 - озима пшениця; 5 - кукурудза на силос; 6 - ячмінь + конюшина.

V. 1 - чорний або ранній чистий пар; 2 - озимий ріпак; 3 - озима пшениця + післяжнивні культури; 4 - кукурудза на зерно; 5 - гречка або ячмінь.

Для підзони нестійкого зволоження зерно-буряково-тваринницької спеціалізації орієнтовними схемами польових сівозмін можуть бути:

I. 1 - пар зайняти (озимі та однорічні культури на зелений корм і ранній силос), горох; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ярі зернові + багаторічні трави; 5 - багаторічні трави на один укіс; 6 - озима пшениця; 7 - цукрові буряки; 8 - зернобобові; 9 - озима пшениця, озиме жито; 10 - збірне поле (кукурудза на зерно і силос, соняшник, гречка).

II. 1 - багаторічні і однорічні трави; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - кукурудза на зерно; 5 - горох; 6 - озима пшениця; 7 - цукрові буряки, соняшник, картопля; 8 - кукурудза на силос, гречка (після цукрових буряків); 9 - озима пшениця, жито, ячмінь + післяжнивні; 10 - ячмінь, овес + багаторічні трави.

III. 1 - багаторічні трави; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - горох; 5 - озима пшениця; 6 - цукрові буряки; 7 - кукурудза на силос та зелений корм, гречка; 8 - озима пшениця; 9 - цукрові буряки; 10 - ячмінь, овес + багаторічні трави.

IV. 1 - багаторічні або однорічні трави; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - кукурудза на зерна і силос; 5 - горох, гречка; 6 - озима пшениця; 7 - цукрові буряки; 8 - ячмінь + багаторічні трави.

V. 1 - багаторічні трави (0,5 поля), просо, овес; 2 - багаторічні трави (0,5 поля), гречка; 3 - озима пшениця; 4 - цукрові буряки, картопля, кормові буряки; 5 - кукурудза на зерно; 6 - горох; 7 - озима пшениця; 8 - цукрові буряки; 9 - кукурудза на силос і зелений корм; 10 - ячмінь, овес із підсівом багаторічних трав, озима пшениця + пожнивні посіви.

Підзона недостатнього зволоження. У господарствах з багатогалузевим тваринництвом і часткою цукрових буряків 10% застосовують таке чергування культур: 1 - чорний пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряків; 4 - горох; 5 - озимі пшениця та жито; 6 - кукурудза на зерно; 7 - ячмінь, овес + багаторічні трави, кукурудза на зерно; 8 - багаторічні трави на один укіс, однорічні трави; 9 - озима пшениця; 10 - цукрові буряки, соняшник, кукурудза на зерно і силос.

Напрям спеціалізації - виробництво свинини і продукції птахівництва:

I. 1 - багаторічні трави; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - кукурудза на зерно; 5 - горох; 6 - озима пшениця; 7 - цукрові буряки, кукурудза на зерно, кормові коренеплоди, просо, картопля; 8 - однорічні трави на корм і силос; 9 - озима пшениця + пожнивні посіви; 10 - ячмінь + багаторічні трави.

II. 1 - багаторічні трави; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки, кормові коренеплоди; 4 - кукурудза на зерно і силос; 5 - кукурудза на зерно; 6 - горох (чина); 7 - озима пшениця; 8 - озиме жито, просо, овес, гречка; 9 - ячмінь + багаторічні трави.

Для дрібнотоварних фермерських господарств можуть бути такі схеми сівозмін:

I. 1 - багаторічні трави; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - кукурудза; 5 - ячмінь + багаторічні трави.

II. 1- горох; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно; 4 - ячмінь.

III. 1- кукурудза на силос; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза; 4 - кукурудза.

IV. 1- горох; 2 - кукурудза; 3 - кукурудза; 4 - ячмінь.

V. 1- горох; 2 - озима пшениця; 3 - гречка; 4 - ячмінь. V! 1- соя, горох; 2 - кукурудза; 3 - кукурудза; 4 - ячмінь.

Ґрунтозахисні сівозміни розміщують на середньо- та сильнозмитих ґрунтах, що мають невисоку родючість, на схилах, що перевищують 5°. Для них підбирають культури, які сприяють продуктивнішому використанню цих земель та підвищенню їхньої родючості.

У сівозмінах, де передбачене використання трав, доцільніше висівати бобові трави (конюшину і люцерну), які забезпечують більше, ніж злакові сумішки, урожай зеленої маси, а також зерна наступної озимої пшениці.

У цій зоні з однорічних культур в ґрунтозахисних сівозмінах найпродуктивнішими є озима пшениця, озиме жито, просо, однорічні трави (вико-вівсяна сумішка). З просапних - високоврожайна кукурудза.

Рекомендовані такі ґрунтозахисні сівозміни:

I. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - озима пшениця; 4 - горох; 5 - озима пшениця; 6 - ячмінь + багаторічні трави.

II. 1,2,3 - багаторічні трави; 4 - кукурудза на зерно; 5 - горох; 6 - озима пшениця; 7 - ярі зернові + багаторічні трави.

III. На дуже змитих ґрунтах: 1, 2, 3, 4 - багаторічні трави; 5 - кукурудза на зелений корм; 6 - озима пшениця або жито; 7 - ярі + багаторічні трави.

Обробіток ґрунту у сівозміні. У Лісостепу найбільшу ефективність забезпечує комбінований обробіток ґрунту, який передбачає поєднання способів полицевого, безполицевого, роторного і комбінованого заходів основного та поверхневого механічного обробітку ґрунту на різну глибину (табл. 50).

Таблиця 50

Система обробітку сірого лісового крупнопилувато-легкосуглиннового ґрунту в зерно просапній сівозміні північного Лісостепу (Інститут землеробства УААН)

Продовження табл. 50

У Лівобережному Лісостепу рекомендовано:

- під озимі культури після всіх попередників обробіток дисковими знаряддями (до 8 см) або плоскорізними (на 10-12 см) знаряддями;

- під ярі колосові і зернобобові після просапних попередників обробіток безпо-лицевими знаряддями на глибину 20-22 см, а на полях, чистих від багаторічних бур'янів, - до 12-14 см;

- під просапні культури поліпшений зяблевий обробіток, який включає одно-три лущення на глибину від 6-8 до 10-12 см плоскорізами або важкими дисковими боронами. Під цукрові буряки оранка на глибину 30-32 см, кукурудзу і соняшник - на 25-27 см; вносять гній і проводять зяблеву оранку в першій половині жовтня (табл. 51).

Таблиця 51

Схема обробітку чорнозему типового крупно кислувато-легкосуглинкового в зерно просапній сівозміні лівобережного Лісостепу (Інститут землеробства УААН)

Продовження табл. 51

На чорноземах типових середньосуглинкових у типовій зернопросапній сівозміні із таким чергуванням культур: 1 - конюшина; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - кукурудза на силос; 5 - озима пшениця; 6 - кукурудза на зерно; 7 - горох; 8 - озима пшениця; 9 - цукрові буряки; 10 - ячмінь з підсівом конюшини - вчені Національного аграрного університету (професор Ґудзь В. П.) рекомендують полицево-плоскорізний та полицево-чизельний обробіток. Полицево-плоскорізний обробіток включає дві оранки ярусними плугами ПНЯ-4-40 під цукрові буряки, два поверхневих обробітки важкими дисковими боронами під озиму пшеницю після гороху і кукурудзи на силос та обробіток плоскорізами типу КПГ-250 під решту культур сівозміни. Система полицево-чизельного обробітку аналогічна полицево-плоскорізному, але замість плоскорізу пропонується використовувати чизель.

За даними Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції, на чорноземах реградованих найдоцільнішою і сприятливою для швидкого впровадження у виробництво є диференційована полицево-безполицева система різноглибинного основного обробітку з використанням побічної продукції (солома озимих і стебла кукурудзи) як органічного добрива. У зернопросапній сівозміні рекомендується: під горох - плоскорізний обробіток або дискування на глибину 8-10 см + поглиблення плоскорізом-щілювачем ПЩН-2,5 на 45 см; під озиму пшеницю - дисковий або плоскорізний обробіток на 8-10 см; під кукурудзу - чизельний обробіток на 25-27 см або плоскорізом-щілювачем на 8-10 та 45 см; під цукрові буряки - оранка на 30-32 см; під ячмінь - плоскорізний обробіток на 20-22 см.