Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ І ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО (IX—XIII ст.)
3.1. Проблеми періодизації бюджетної історії України
При вивченні складного історичного шляху, який пройшла бюджетна система України, скористаємося загальнонауковим методом дослідження — аналізом, котрий передбачає вивчення предмета за допомогою уявного розчленування його на складові елементи, де кожний елемент, у даному разі історичний період, досліджується окремо у межах єдиного цілого.
Зауважимо, що стосовно періодизації економічної історії Україна сьогодні не має єдиної точки зору. Один із найавторитетніших дослідників української історії І.-С. Коропецький зазначає, що два простори України — один під Польсько-Литовським королівством і другий під Росією — потрібно досліджувати відокремлено в період між другою половиною XVII і кінцем XVIII ст. Такий відокремлений аналіз треба також застосовувати до XIX і початку XX ст., коли більшість земель України була під царатом, а Західна Україна — під Австро-Угорщиною. В обох зазначених частинах України економічна орієнтація і соціальні інституції були зовсім різні, а тому їх спільний аналіз був би недоречним. Крім того, свої особливості мали такі окраїни, як Карпатська Україна і Буковина.
Розглянемо найбільш відомі періодизації української історії. К. Г. Воблий пропонує поділити історію України до 1914 р. на чотири періоди:
1. до середини XV ст.;
2. від кінця XVI ст. до кінця XVIII ст.;
3. від кінця XVIII ст. до 1861 p.;
4. 1861 p. — до початку Першої світової війни.
Для визначення окремих стадій К. Г. Воблий вживає такі економічні критерії, як структура і напрями зовнішньої торгівлі та соціальні відносини, хоча чітко про це не говорить.
Інша схема була запропонована для збірки про українську економічну історію (Т. І. Дерев'янкін, 1983 р.). За словами І.-С. Коропецького, це фундаментальне видання, написане групою вчених, трактує українську економічну історію перед 1917 р. вичерпно і на належному для свого часу рівні. У цій збірці передреволюційна економічна історія України поділена на вісім розділів, у кожному з яких розглядається одна стадія економічного розвитку:
1. Господарська історія Українських земель за доби первіснообщинного ладу і зародження класового суспільства.
2. Економічний розвиток ранньофеодальної давньоруської держави — Київської Русі (IX—XII ст.).
3. Господарське становище українських земель у період феодальної роздробленості Русі (XII—XV ст.).
4. Розвиток економіки України у період пізнього феодалізму (XVI—XVII ст.).
5. Економічний розвиток України в умовах розкладу феодально-кріпосницької системи господарства і розвитку капіталістичних відносин (XVIII ст.).
6. Економіка України в період розкладу і кризи феодально-кріпосницької системи і дальшого зростання капіталістичних відносин (перша половина XIX ст.).
7. Економічний розвиток України в епоху промислового капіталізму (60—90-ті роки XIX ст.).
8. Економіка України в період імперіалізму (початок XX ст.).
І.-С. Коропецький також пропонує свою схему періодизації
української історії, наголошуючи на тому, що лише кілька визначних подій в історії України мали вплив на всю її територію. Це — монголо-татарська навала середини XIII ст. та переяславський договір 1654 р. Періоди, які виділяє І.-С. Коропецький, такі:
1. Середина IX ст. — середина XIII ст. — Київська Русь.
2. Середина XIII ст. — кінець XVIII ст. — Галицько-Волинське князівство та, пізніше, вся Україна під Польщею, Великим князівством Литовським та Польсько-Литовським королівством (за винятком Лівобережжя, що входило до Східної України від другої половини XVII ст.).
3. Середина XVII ст. — Перша світова війна — Гетьманська держава і Східна Україна. А від кінця XVIII ст. — вся Україна, за винятком Галичини, Карпатської України і Буковини (під Австро-Угорщиною).
Не виключено, що з огляду на мету дослідження інші автори можуть обрати інші події віхами періодизації та побудувати альтернативні варіанти. Зважаючи, що на формування бюджетних відносин мали вплив не лише політичні події, а й економічні, пропонується така періодизація:
1. Київська Русь і Галицько-Волинське князівство (IX— XIII ст.)
2. Польсько-литовська доба (XIV—XVI ст.)
3. Козацька доба (XVI—XVIHct.)
4. Україна в складі Російської, Австрійської та АвстроУгорської імперій (XVIII — початок XX ст.)
5. Україна в 1917—1922 pp. XX ст.
6. Україна в складі Радянського Союзу (30 грудня 1922 р. — 15 липня 1990 р.)
7. Незалежна Україна від дня прийняття Декларації про Державний суверенітет України (з 16 липня 1990 p.).
Пропонована схема не є універсальною, охоплює певні умовні історичні періоди, але вона дає можливість розглянути окремі бюджетні відносини, які мали свою специфіку, в межах цих історичних проміжків часу.
3.2.1. Історична довідка
3.2.2. Доходи та видатки княжої казни
3.2.3. Вклад окремих князів у розвиток фінансових відносин
Олег (882—912 pp.)
Ольга (945—964 pp.)
Володимир Великий (980—1015 pp.)
Ярослав Мудрий (1018—1054 pp.)
Розділ 4. ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКА ДОБА (XIV—XVI ст.)
4.1. Історична довідка