Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Засіб обміну

В економіці гроші виконують три основні функції, незалежно від того, чи вони виступають у формі черепашок, діамантів, золота, чи паперових грошей. Цими функціями є: засіб обміну, одиниця рахунку (міра вартості) та засіб нагромадження вартості Із цих трьох функцій грошей їхня функція як засобу обміну є тією, що відрізняє гроші від інших активів, таких, як облігації, акції або будинки.

Засіб обміну

Майже у всіх ринкових операціях у нашій економіці гроші у формі готівки або чеків є засобом обміну, тобто вони використовуються для оплати товарів і послуг. Використання грошей як засобу обміну підвищує ефективність економіки, заощаджує багато часу, що витрачається при обміні товарів та послуг. Щоб зрозуміти, чому це так, розгляньмо економіку, в якій не використовуються гроші і в якій товари і послуги безпосередньо обмінюються на інші товари і послуги. Таку економіку нині називають бартерною.

Для прикладу: професор економіки Елен може добре виконувати одну річ: читати прекрасні лекції з економіки. У бартерній економіці, якщо Елен хоче їсти, то вона повинна знайти фермера, який не лише продукує ті види продовольства, які професор любить, але також хоче щось дізнатися про економіку. Як можна очікувати, цей пошук буде нелегким і вимагатиме часу, і Елен, можливо, витратить більше часу на пошуки такого фермера, що спраглий до економічних знань, ніж на викладання. Цілком можливо, що їй доведеться залишити свою улюблену справу - читання лекцій - і самій зайнятися сільським господарством. Навіть тоді вона все ще ризикує померти з голоду.

Час, що витрачений на обмін товарів і послуг, називають міновими витратами. У бартерній економіці витрати обміну високі, бо людям доводиться задовольняти подвійний збіг бажань. їм доводиться розшукувати того, хто має такий товар або послугу, яких вони прагнуть, і хто хоче те благо або послугу запропонувати

Подивімося, що станеться, коли запровадимо гроші у світ економіки, в якому працює професор Елен. Вона може навчати будь-кого, хто готовий платити гроші за її лекції. Елен може тоді піти до будь-якого фермера (вона, можливо, не спілкуватиметься безпосередньо із фермером, а замість цього піде в супермаркет) і купити ті продукти харчування, які їй потрібні, за гроші, що були заплачені їй за її працю. Проблема подвійного збігу бажань усувається, а Елен економить багато часу, який можна витратити на те, що вона робить найкраще: навчати інших.

Ми бачимо, що гроші підвищують ефективність економіки, заощаджують багато часу, що витрачається на обмін товарів та послуг. Гроші також підвищують ефективність, дозволяють людям спеціалізуватися в тому, що вони роблять найкраще. Ми, отже, бачимо, що гроші є суттєвим компонентом економіки. Вони виступають своєрідним мастилом, що дозволяє економіці функціонувати плавніше, зменшують витрати обміну та заохочують спеціалізацію і поділ праці.

Потреба у грошах є настільки сильною, що майже кожне суспільство, за винятком найпримітивнішого, винаходить їх. Щоб певний товар міг ефективно функціонувати як гроші, він повинен задовольняти декілька вимог: (1) він повинен добре стандартизуватися, щоб можна було легко пересвідчитися у його вартості; (2) він повинен бути широко прийнятним; (3) він повинен бути подільним, щоб легко "вносити зміни у кількість"; (4) він має легко переноситися і (5) він не повинен швидко псуватися. Гроші, що відповідають цим вимогам, набирали багато незвичних форм протягом людської історії - від намиста з черепашок, що використовувалися американськими індіанцями, до тютюну і віскі, що застосовували на ранніх етапах американські колоністи, і до сигарет, що використовувалися у військових таборах для полонених під час другої світової війни або зовсім недавно у таборах колишнього Радянського Союзу. Відмінність у формах грошей, що розвинулася протягом років, є таким самим проявом винахідливості людського роду, як і розвиток знарядь праці та мови.