Американське банківництво перебуває у скрутному становищі За останні роки кількість банкрутств комерційних банків перевищувала у десять разів їх кількість у 1945-1981 рр. (див. графік 11.1). Фонд страхування банків ФКСД витрачає більше, ніж отримує, уже протягом трьох років поспіль, включаючи і 1990 р. Це безпрецедентний стан дефіциту відтоді, як ФКСД почала свою діяльність у 1934 р. Адміністрація Буша підрахувала, що без додаткового вливання грошей фонд страхування банків ФКСД залишиться без грошей уже до 1992 р.
Однак, якщо вважати стан комерційного банківництва важким, то як кваліфікувати розвал ощадно-позичкових асоціацій? В 1989 р. втрати в цій галузі становили близько 20 млрд дол, і законодавство, прийняте в цьому ж році, щоб поручитися за цю галузь, коштує платникам податків понад 100 млрд дол. Чому банківська система в Сполучених Штатах в такому скрутному становищі? Хто повинен нести відповідальність за неймовірні втрати у сфері ощадних та позичкових інститутів? Чому саме в 1980-і роки настала криза банківництва?
В цьому розділі ми відповімо на поставлені запитання, дослідивши методами економічного аналізу вплив регулювання банківництва, і зокрема федерального страхування депозитів, на поведінку банківських інститутів. В цьому економічному аналізі ми не лише з'ясуємо причину кризи банківництва, а й можливі наслідки реформування системи цього регулювання для уникнення небезпечних ситуацій в майбутньому.
Федеральне страхування депозитів, несприятливий вибір і моральний ризик
Найсерйозніший недолік системи регулювання банківництва походить з морального ризику, який проявляється в той час, коли одна сторона ділової операції зацікавлена в діяльності, що шкідлива для другої сторони. Моральний ризик - це характерна риса страхових угод взагалі, адже наявність страхування спонукає до видів діяльності з високим ступенем ризику, що призводить до страхових виплат. Наприклад, окремі водії, які мають застрахований автомобіль, можуть їздити необережно, бо в разі пошкодження бампера виплати страхової компанії покриють більшу частину витрат, пов'язаних з ремонтом
Графік 11.1. Банкрутства банків: 1934-1990 pp.
Моральний ризик є характерною ознакою урядових заходів по забезпеченню страхування депозитів. Оскільки власники застрахованих вкладів знають, що не матимуть збитків при банкрутстві, то вони не дисциплінують поведінку банку шляхом вилучення вкладів, коли у них закрадається підозра, що банк занадто ризикує. Тому банки із застрахованими депозитами можуть ризикувати більше (і справді ризикують), ніж вони робили б у протилежному випадку.
Подальша проблема, що випливає із страхування вкладів, виникає внаслідок несприятливого вибору, який, має місце тоді, коли люди, дії котрих з більшою ймовірністю спричинять несприятливі наслідки (наприклад, банкрутство банку), є саме тими людьми, що хочуть скористатися зі страхування. Погані водії, наприклад, радше виберуть страховий поліс, бо швидше допустять пошкодження автомобіля, ніж добрі водії. Оскільки у вкладників застрахованих депозитів зменшуються стимули до дисциплінування банку, то схильні до ризику підприємці вважають банківництво особливо привабливою сферою. Вони знають, що будуть займатися досить ризиковою діяльністю. Гірше того, оскільки вкладники застрахованих депозитів мало наглядають за операціями банку, то відверті шахраї також розглядають банківництво як привабливу для своєї діяльності галузь, бо їм легше приховати шахрайство і розтрату коштів.
Політика "занадто великий, щоб збанкрутувати"
Чому криза банківництва відбулася у 1980-і роки?
Ранні стадії кризи
Подальші стадії розвитку кризи: стриманість регулятивних установ
Порука за ощадно-позичкові асоціації: закон про реформу фінансових інститутів, оздоровлення і повноваження від 1989 р.
Політична економія про кризу ощадно-позичкових асоціацій
Яким чином можна реформувати систему регулювання банківництва?
Пропоновані зміни в системі страхування депозитів
Повне припинення страхування депозитів