Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Застосування. Оцінка плану міністерства фінансів щодо реформування банківської системи

У лютому 1991 р. міністерство фінансів США опублікувало довгоочікуваний план реформи регулювання банківської системи (як передбачав Закон про реформу фінансових інститутів, оздоровлення та повноваження від 1989 р.). Основний акцент в плані ставиться на обмеженні охоплення страхування депозитів та зміцнення банків шляхом забезпечення їм нових можливостей для надання ними більшої кількості фінансових послуг. На підставі аналізу, проведеного в цьому розділі, ми оцінимо найважливіші положення плану міністерства фінансів і поцікавимось, чи може він оздоровити кризовий стан банківництва.

ПОРАДА

Спочатку прочитайте опис кожного набору положень плану міністерства фінансів. Перед тим як читати підпункт про оцінку, спробуйте продумати, наскільки добре ці положення розв'язують поточні проблеми банківського регулювання. Така вправа допоможе вам глибше зрозуміти матеріал цього розділу.

Обмеження на страхування депозитів

План міністерства обмежив би вкладників, страхуючи до 200 000 дол. на банківський інститут: 100 000 дол. на чековий або ощадний рахунок і 100 000 дол. на пенсійний рахунок. Брокерські депозити більше не охоплювалися б страхуванням, і Федеральна корпорація страхування депозитів вивчала б можливість менших лімітів на страхування депозитів.

Оцінка.

Першою проблемою, яка постає у зв'язку із запропонованими міністерством лімітами на страхування вкладів, є те, що їх легко обминути. Вкладники можуть відкрити рахунки в різних банках. Отже, ці ліміти можуть бути не досить ефективними у зменшенні потенційних збитків Федеральної корпорації страхування депозитів, особливо якби мали місце банкрутства банків і не дуже зросла зацікавленість вкладників наглядати за банками. Крім того, поки Федеральна корпорація страхування депозитів продовжує проводити політику "занадто великий, щоб збанкрутувати", ліміти на страхування депозитів у великих банках фактично будуть непотрібні. Вкладники знають, що, незалежно від розмірів їхніх рахунків у цих .банках, вони не понесуть жодних збитків.

Національне банківництво

План міністерства фінансів передбачає скасування обмежень на банківництво, що здійснюється в межах всієї країни. Повна банківська діяльність в межах всієї країни була б дозволена банківським холдинговим компаніям уже протягом трьох років. Банкам було б дозволено відкривати відділення в інших штатах, якщо тільки в них не існують обмеження, які забороняють відділення. Багато спеціалістів вважає, що ця частина плану міністерства найімовірніше буде скоро прийнята.

Оцінка.

Відділення по всій країні дозволяють одразу зменшити витрати регіональних банківських холдингових компаній, які можуть об'єднати банки різних штатів в одну ефективнішу банківську ділову організацію. Таким чином, відкриття філіалів ймовірно збільшить прибутковість банків і поліпшить стан справ банківництва. Міністр фінансів Брейді підрахував, що відкриття відділень по всій країні сприятиме підвищенню ефективності, яка дасть банкам щорічно економію в сумі 10 млрд. дол. протягом п'яти років. Цю цифру він називає запаморочливо великою.

Іншою перевагою відкриття відділень по всій країні є те, що це дало б змогу банкам значно збільшити диверсифікацію своїх портфелів наданих позик. Банк більше не обмежували б у наданні позик вузьким географічним районом. Оскільки банкрутство банку з високим ступенем диверсифікації менш ймовірне, то банківництво в межах країни зрештою приведе до створення банківської системи, яка менш схильна до банкрутства банків. Проте у короткостроковому періоді малі банки можуть потерпіти від проникнення на їхні локальні ринки великих національних банків. Це могло б зменшити прибутковість окремих регіональних банків і стати причиною їхнього банкрутства.