Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Активи

До грошових пасивів, або зобов'язань Федеральної резервної системи відносять дві статті балансу: готівку в обігу і резерви. Вони є важливою

частиною пропозиції грошей, адже збільшення однієї чи обох з них вестиме до збільшення пропозиції грошей (при незмінних інших умовах). Суму грошових зобов'язань Федеральної резервної системи (готівка в обігу і резерви) і грошові пасиви Скарбниці США (готівка Скарбниці в обігу, головним чином монети) називають грошовою базою, або масою. Аналізуючи грошову масу, ми зосередимося лише на грошових зобов'язаннях Федеральної резервної системи, бо грошові зобов'язання Скарбниці становлять менше 10 % маси.

1. Готівка в обігу. Федеральна резервна система здійснює емісію грошей (цих зелених клаптиків паперу у вашому гаманці з написом вгорі "Банкноти Федеральної резервної системи"). Готівка в обігу - сума грошей, що циркулює серед населення (поза банками),- є важливим компонентом пропозиції грошей. (Готівка, яку мають депозитні інститути, є також пасивом Федеральної резервної системи, але розглядається як частина резервів).

Банкноти Федеральної резервної системи (IOU - "я винен вам") є векселями ФРС для їх продавців, а також пасивами. Проте, на відміну від інших векселів, їх обіцяють оплатити продавцю виключно банкнотами ФРС, тобто замість одних векселів ФРС можна отримати інші векселі. Наприклад, якщо ви принесете Федеральній резервній системі стодоларову банкноту і вимагатимете оплати, то можете отримати дві 50-доларові, п'ять 20-доларових, десять 10-доларових або сто 1-доларових банкнот.

Люди охочіше приймають векселі Федеральної резервної системи, аніж будь-які інші, бо банкноти ФРС є визнаним засобом обміну, тобто їх приймають як засоби платежу, і тому вони функціонують як гроші. На жаль, ніхто не може переконати людей, що інші векселі коштують більше, ніж папір, на якому вони написані2.

2. Резерви. Всі банки мають рахунки у Федеральній резервній системі, на яких тримають депозити. Депозити у Федеральній резервній системі плюс готівка, якою фізично володіють банки (що нагромаджена в сховищах банку), становлять резерви. Резерви є активами для банків, але пасивами для Федеральної резервної системи, бо банки в будь-який час можуть вимагати по них платежів і ФРС зобов'язана задовольняти ці вимоги, виплачуючи банкнотами Федеральної резервної системи. Як бачимо, збільшення резервів приводить до збільшення рівня депозитів і, отже, пропозиції грошей.

Сумарні резерви можна поділити на дві групи: резерви, що Федеральна резервна система вимагає нагромаджувати (обов'язкові резерви), і будь-яка сума додаткових резервів, якою банки вважають за потрібне володіти (надлишкові резерви). Наприклад, Федеральна резервна система може вимагати, щоб на кожен долар вкладів у депозитному інституті в резервах перебувала певна частка (скажімо, 10 центів). Цю частку (10 %) називають нормою обов'язкових резервів. Федеральна резервна система не сплачує нині жодних процентів на резерви.

Активи

Згадані дві статті активів у балансі Федеральної резервної системи важливі з двох причин. По-перше, зміни в цих статтях активів ведуть до зміни резервів і, отже, до зміни пропозиції грошей. По-друге, оскільки ці активи (урядові цінні папери і надані дисконтні позики) дають проценти, в той час як пасиви (готівка в обігу і резерви) їх не дають, то Федеральна резервна система заробляє мільярди доларів щорічно - її активи забезпечують доход, а пасиви не викликають жодних витрат. Хоча більшість своїх доходів Федеральна резервна система повертає федеральному уряду, та деяку їх частину витрачає на "поважні потреби", такі, як підтримка досліджень в галузі аналітичної економії.

1. Урядові цінні папери. Ця група активів містить цінні папери, випущені Скарбницею США, якими володіє ФРС. Як побачимо, Федеральна резервна система забезпечує резервами банківську систему, купуючи цінні папери і збільшуючи, отже, свій портфель цінних паперів. Нагромадження урядових цінних паперів, якими володіє ФРС, веде до збільшення пропозиції грошей.

2. Дисконтні позики. Федеральна резервна система може забезпечити резервами банківську систему, надаючи банкам дисконтні позики. Збільшення дисконтних позик також може бути джерелом збільшення пропозиції грошей. Процентну ставку, по якій банки сплачують ці позики, називають обліковою, або дисконтною ставкою.