Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Іноземні та інші депозити у ФРС.

Депозити Державної скарбниці у ФРС.

Кошти, які Державна скарбниця отримує від податкових надходжень, і виторг від продажу державних облігацій спершу зберігаються на рахунках у комерційних банках. Ці рахунки називають податковими і позичковими рахунками Далі ці кошти депонуються на рахунках у ФРС, що використовуються Державною скарбницею для виписування всіх її чеків. Припустімо, що Скарбниця має намір заплатити 100 млн. дол. за бомбардувальник-невидимку В2. У цьому випадку Скарбниця переказує 100 млн. дол. з її податкового і позичкового рахунків на рахунок у ФРС, що таким чином позначиться на Т-рахунку:

Комерційні банки тепер виявляють, що вони втратили 100 млн. дол, депозитів і, отже, 100 млн. дол у резервах, тому їхні Т-рахунки виглядають так:

У ФРС резерви зменшилися на 100 млн. дол, у той час як депозити Державної скарбниці збільшилися на 100 млн. дол.

Отже, збільшення депозитів Державної скарбниці США зменшує резерви і грошову масу (як показано у таблиці 18.2).

Коли Державна скарбниця платить за бомбардувальник-невидимку, то попередній процес розвивається у зворотному порядку. Депозити

Державної скарбниці у ФРС падають на 100 млн. дол., а оборонне підприємство депонує чек, отриманий від Державної скарбниці, в своєму банку, резерви якого зростуть на 100 млн. дол Т-рахунок для ФРС буде:

Ми знову бачимо, що грошова маса змінюється у протилежному до депозитів Державної скарбниці у ФРС напрямку. Оскільки купівля Державної скарбниці і грошові надходження драматично змінюються протягом року, депозити Державної скарбниці у ФРС характеризуються значними коливаннями і, отже, можуть бути важливим джерелом тижневих коливань у грошовій масі. Проте коливання досить передбачувані, бо Державна скарбниця звичайно знає заздалегідь, коли вона планує переказати кошти зі своїх податкових і позичкових рахунків на рахунки у ФРС. Крім того, оскільки більшість коливань у депозитах Державної скарбниці тимчасові, вони не виступають основним джерелом коливань у грошовій масі протягом довших періодів часу (таких, як три місяці або рік).

Іноземні та інші депозити у ФРС.

Коли ці депозити збільшуються, чи через те, що кошти з рахунків у комерційних банках переказуються на рахунки ФРС, чи через те, що чеки, виписані на банки США, депонуються, Т-рахунки є однаковими з тими, що описані для депозитів Державної скарбниці у ФРС. Отже, збільшення в іноземних та інших депозитах веде до зменшення грошової маси.

Інші зобов'язання і рахунки руху капітальних засобів.

Припустімо, що банк щойно вступив до Федеральної резервної системи і купує необхідну суму капітальних засобів у ФРС, збільшуючи її рахунки руху капітальних засобів. Депозити цього банку у ФРС зменшаться на величину вартості капітальних засобів, і резерви в банківській системі зменшаться на цю величину. Отже, збільшення в інших зобов'язаннях і капіталі ведуть до зменшення грошової маси.

Підсумки.

Наш аналіз балансу ФРС виявив дев'ять чинників, що впливають на грошову масу. Збільшення значень шести із дев'яти чинників збільшує грошову масу (власність ФРС на цінні папери, дисконтні позички, золото і рахунки СДР, флоут, інші федеральні резервні активи та платіжні засоби Державної скарбниці в обігу), а збільшення значень трьох чинників зменшує грошову масу (депозити Державної скарбниці у ФРС, іноземні та інші депозити у ФРС, інші федеральні резервні зобов'язання і рахунки руху капітальних засобів).

Фактором, який найбільше впливає на грошову масу, є цінні папери, що перебувають у власності ФРС. Кількість цих паперів повністю контролюється ФРС через операції на відкритому ринку. Чинники, що не контролюються ФРС (наприклад, флоут та депозити Державної Скарбниці у ФРС) зазнають значних короткострокових коливань і можуть бути важливими джерелами змін грошової маси протягом коротких відрізків часу, таких, як тиждень. Проте ці коливання звичайно повністю передбачувані, і тому їх можна нейтралізувати через операції на відкритому ринку. Хоча флоут і депозити Державної скарбниці у ФРС зазнають численних короткострокових коливань, що ускладнює контроль над грошовою масою, все ж вони не перешкоджатимуть ФРС точно контролювати грошову масу.