Розділ 21. Валютні ринки

Останнім часом американці подорожували за кордоном менше, ніж на початку чи в середині 80-х років. Зменшення зарубіжних подорожей сталося не через раптову втрату американцями інтересу до цих подорожей, а через те, що долар став менш вартісним, за нього дають менше іноземної валюти, що зробило туристичні подорожі за кордон для американців дорожчими

Ціна грошової одиниці однієї країни, що виражена в грошовій одиниці іншої, називається валютним, або обмінним, курсом. Цей курс впливає на економіку і наше щоденне життя, бо коли долар США коштує в іноземних валютах менше, то товари інших країн та подорожі цими країнами стають для американців дорожчими. Коли ж вартість долара США зростає, то іноземні товари і подорожі для американців дешевшають. Наше дослідження міжнародних фінансів починаємо з вивчення валютного ринку, на якому встановлюються обмінні курси.

У 1980-і роки валютні курси були дуже нестабільними Як показано на графіку 21.1, з початку 1980 р. до початку 1985 р. вартість долара щодо багатьох інших валют різко зросла - на 100 % щодо британського фунта стерлінгів, на 90 % щодо західнонімецької марки та на 75 % щодо швейцарського франка. З початку 1985 р. до кінця 1990 р. долар слабшав, і його вартість в інших валютах впала - на 50 % щодо японської єни, на 55 % щодо західнонімецької марки та на 55 % щодо швейцарського франка. Які чинники пояснюють початкове зміцнення, а пізніше ослаблення долара, що зробило з 1985 р. іноземні товари дорожчими і поїздки в інші країни менш вигідними? Чому обмінні курси такі мінливі з дня на день?

Щоб відповісти на ці запитання, з'ясуємо сучасний підхід до визначення валютного курсу. Цей підхід пояснює поведінку курсу на валютному ринку. У цьому і наступних розділах дослідимо, як відбуваються міжнародні фінансові операції і як вони впливають на економіку США в цілому і зокрема на проведення монетарної політики.

Валютний ринок

Більшість країн світу мають свої власні валюти: США мають долар, Франція - франк, Бразилія - крузейро, а Індія -рупію. Торгівля між країнами викликає обмін різних валют (або, як кажуть, банківських Депозитів, що поіменовані у різних валютах) одна на одну. Коли

Графік 21.1. Обмінні курси: 1980-1990 рр.

Ціна долара в окремих іноземних валютах - середньомісячна (індекс: березень 1973 р. = 100). Зауважте, що спадна траєкторія на цих графіках означає зміцнення долара, а висхідна - його ослаблення.

американська фірма, наприклад, купує іноземні товари, послуги або фінансові активи, то долари США (банківські депозити, що поіменовані у доларах США) потрібно обміняти на іноземну валюту (банківські депозити, що поіменовані в іноземній валюті).

Купівля-продаж валюти та банківських депозитів, що поіменовані у різних валютах, відбувається на валютному ринку. Обсяг такого роду операцій в одних США становить у середньому понад 100 млрд. дол щоденно. Операції, що проводяться на валютному ринку, встановлюють курси, за якими валюти обмінюються одна на одну, а ті, в свою чергу, визначають вартість купівлі іноземних товарів та фінансових активів.

Що таке валютні курси?

Існує два види операцій, пов'язаних з валютними курсами. Панівним видом є негайні операції (spot transactions), що означає негайний (хоча потрібно два дні для того, щоб процес відбувся) обмін банківських депозитів. Строкові операції (forward transactions) встановлюють обмін банківських депозитів на певну спеціально визначену у майбутньому дату.

Нижче у спеціальній вставці фінансових новин містяться обмінні курси на вівторок 4 квітня 1991 р. Перший запис для французького франка подає обмінний курс для негайних угод по касових операціях у вівторок; курс встановлюється двома способами: 0,17748 дол за франк або 5,6345 франка за долар. Американці здебільшого розглядають валютний курс щодо франка як 0,17748 дол за франк, в той час як французи - 5,6345 франка за долар. Три нижче записані рядки подають курси для строкових угод (обмінні курси по строкових операціях), що матимуть місце на 30-й, 90-й та 180-й день у майбутньому.

Коли певна валюта збільшує свою вартість, то вона дорожчає, або поціновується, навпаки, коли вартість валюти падає і вона коштує все менше доларів США, то ця валюта знецінюється На початку 1980 p., наприклад, французький франк оцінювався у 25 центів США, а 4 квітня 1991 р. франк оцінювався у 17,7 цента. Отже, франк знецінився на ЗО %. Навпаки, можна сказати, що долар подорожчав на 40 %.