Дедалі більша взаємозалежність між економікою США і економікою решти світу означає, що монетарна політика країни не може більше проводитися без врахування міжнародного аспекту. Тепер, коли ви розумієте, як працюють зовнішні валютні ринки, можна дослідити, як монетарна політика визначається структурою міжнародної фінансової системи та міжнародними фінансовими операціями. Ми також дослідимо еволюцію міжнародної фінансової системи протягом останніх 50 років та можливі шляхи її розвитку в майбутньому.
Платіжний баланс
Оскільки міжнародні фінансові операції мають значний вплив на монетарну політику, то варто знати, як ці операції вимірюються. Платіжний баланс є бухгалтерською системою для запису всіх платежів, що мають пряме відношення до руху коштів між країною (приватний і державний сектор) та рештою світу.
Рахунок платіжного балансу ви бачите у рубриці "З фінансових новин", де дотримуються типового подвійного запису бухгалтерського обліку, що кожен із нас може застосувати для реєстрації всіх наших платежів і надходжень. Всі виплати іноземців американцям вміщені у стовпці "Надходження" зі знаком "+", щоб показати, що це кредит, тобто потік коштів до американців. Надходження містять кошти за куплені іноземцями американські товари, такі, як комп'ютери і пшениця (експорт), надходження від іноземного туризму у США (послуги), доходи, що дають американські інвестиції за кордоном (інвестиційні доходи), іноземні дарування і пенсії, що виплачуються американцям (односторонні трансферти), та іноземні платежі за американські активи (приплив капіталу).
Всі платежі іноземцям записані у стовпці "Платежі" зі знаком "-", щоб показати, що це дебетові статті, бо вони мають своїм результатом відплив коштів до інших країн. Платежі містять американську купівлю іноземних продуктів, таких, як французьке вино і японські автомобілі (імпорт), подорожі американців за кордон (послуги), доходи іноземців на інвестиції у США (інвестиційний доход), іноземну допомогу, дарування і пенсії, що виплачені іноземцям (односторонні перекази), та американські платежі за зарубіжні активи (відплив капіталу).
З фінансових новин. Платіжний баланс
Газети періодично дають інформацію про платіжні баланси. Дані про торговельний баланс (експорт товарів мінус імпорт товарів) повідомляються щомісячно в останній тиждень місяця Повний перелік статей платіжного балансу з попередніми квартальними даними публікується між вісімнадцятим і двадцятим днем кожного останнього місяця наступного кварталу. Приклад рахунку платіжного балансу для США подано нижче.
Платіжний баланс США у 1990 р. (млрд. дол.)
Поточні операції
Поточними операціями називають міжнародні операції, які складаються із щойно вироблених товарів і послуг. Різницю між товарним експортом (рядок 1) та імпортом (рядок 2) називають торговельним балансом. Коли імпорт товарів є більшим за експорт (тут 109 млрд. дол.), то маємо дефіцит торговельного балансу; якщо експорт більший, ніж імпорт, то маємо активне сальдо торговельного балансу.
Наступні три статті балансу по поточних операціях є чистими платежами або надходженнями, що виникають від інвестицій, купівлі або продажу послуг та односторонніх переказів (дарування, пенсії, допомога іноземним державам). У 1990 р., наприклад, чистий інвестиційний доход становив додатну величину у 8 млрд. дол. (рядок 3) для США, бо американці отримали більше доходу від інвестицій, ніж виплатили. Американці купили менше послуг у іноземців, ніж іноземці купили в американців, тому чисті послуги становили 23 млрд. дол. для надходжень (рядок 4). Оскільки американці зробили більше односторонніх переказів іноземним країнам (особливо значна допомога іноземним державам), ніж іноземці зробили США, то платежі становлять 21 млрд. дол. (рядок 5).
Сума всіх статей від першого рядка (1) до рядка (5) є балансом по поточних операціях, який у 1990 р. мав дефіцит у сумі 99 млрд. дол. Баланс по поточних операціях є важливою частиною платіжного балансу з декількох причин. Як можна бачити з рахунку платіжного балансу, будь-який надлишок або дефіцит балансу по поточних операціях повинен урівноважуватися або операціями руху капіталів (надання позичок чи отримання позичок за кордоном), або змінами в статтях державних резервних активів:
поточні операції + рух капіталу = змінам у державних резервних активах.
Баланс по поточних операціях говорить нам, чи США (приватний і державний сектор разом) збільшують, чи зменшують свої вимоги на іноземне майно 1.
Економісти пильно стежать за балансом по поточних операціях, бо вони вважають, що цей баланс забезпечує інформацію про майбутню динаміку обмінних валютних курсів. Баланс по поточних операціях забезпечує певну вказівку, що станеться з попитом на імпорт та експорт, які, як ми бачили у розділі 21, можуть впливати на обмінний курс. Крім того, баланс по поточних операціях забезпечує інформацію про те, що станеться з правом США на іноземне майно у довгостроковому періоді. Оскільки перехід іноземного майна до американських резидентів може впливати на попит на ділові активи, зміни у праві США на іноземне майно віддзеркалюються у балансі по поточних операціях і з часом можуть впливати на обмінний курс.
Рух капіталу
Рух капіталу описує потік капіталу між США та іншими країнами. Відплив капіталу становить американська купівля іноземних активів (стаття платежів). Приплив капіталу становить купівля іноземцями американських активів (стаття надходжень). Відплив капіталу (рядок 6) є більшим за приплив капіталу (рядок 7). Як результат, маємо чистий потік капіталу від американських індивідів та корпорацій в обмін за право на іноземне майно.
Статистичні розбіжності (рядок 8) являють собою помилки у вимірюванні операцій, бо незареєстровані операції включають контрабанду та інші потоки капіталів. Статистичні розбіжності, які утримують платіжний баланс у рівновазі, становлять велику суму (+73 млрд. дол). Це означає, що ряд інших статей платіжного балансу, напевне, були виміряні не зовсім точно. Багато експертів вважають, що статистичні розбіжності є головним чином результатом значного прихованого потоку капіталу у США, і тому ця стаття поміщається у підрозділі руху капіталу платіжного балансу.
Офіційний баланс резервів для операцій
Сума рядків від (1) до (8) називається офіційним балансом резервів для операцій і дорівнює балансу по поточних операціях плюс статті рахунку капіталу. Коли ми звертаємося до пасивного чи активного сальдо платіжного балансу, то фактично маємо на увазі надлишок або дефіцит у офіційному балансі резервів для операцій. Оскільки платіжний баланс повинен урівноважуватися, то офіційний баланс резервів для операцій дає нам чисту суму валютних резервів, що повинні переміститися між центральними банками для фінансування міжнародних операцій. Одна із причин, чому ми особливо зацікавлені у виявленні руху валютних резервів, полягає в тому, що, як ми бачили у попередньому розділі, цей рух має важливі впливи на пропозицію грошей.
Методи фінансування платіжного балансу
Оскільки валюти більшості країн не використовуються як міжнародні валютні резерви іншими країнами, ця більшість повинна фінансувати надлишок платежів щодо надходжень (дефіцит платіжного балансу) шляхом постачання іноземним урядам та центральним банкам валютних резервів. Дефіцит платіжного балансу асоціюється з втратою даною країною валютних резервів. Активне сальдо платіжного балансу асоціюється з приростом цих резервів.
На противагу валютам інших країн, долар США і активи, що поіменовані в доларах, є головними компонентами міжнародних валютних резервів, якими володіють інші країни. Отже, дефіцит платіжного балансу США може фінансуватися шляхом зменшення валютних резервів США або шляхом збільшення запасів іноземними центральними банками валютних резервів (доларових активів). Активне сальдо платіжного балансу, з іншого боку, може фінансуватися або шляхом збільшення міжнародних валютних резервів США, або зменшення міжнародних резервів іноземних центральних банків.
Для США у 1990 р. дефіцит офіційних резервів для операцій у 29 млрд. дол. фінансувався за рахунок збільшення на 2 млрд. дол. валютних резервів США (у стовпці платежі, рядок 9) 1 і збільшення на 31 млрд. дол. іноземної власності на долари (у стовпці надходження, рядок 10). Заборгованість іноземним урядам (центральним банкам) збільшилася на 29 млрд. дол. (31 млрд. дол. збільшення іноземного володіння доларами США мінус 2 млрд. дол. збільшення запасів валютних резервів США). Ці 29 млрд. дол. збільшують чисту заборгованість США. Дефіцит офіційних резервів у 29 млрд. дол для операцій вирівнює суму рядків від (1) до (10), що є нулем, і, отже, баланс врегульований.
Еволюція міжнародної фінансової системи
Золотий стандарт
Бретон-вудська система та МФВ
Як працює режим фіксованих валютних курсів.
Бретон-вудська система фіксованих валютних курсів.
Застосування. Дві міжнародні фінансові кризи: девальвація фунта стерлінгів у 1967 р. та крах бретон-вудської системи у 1971 р.
Сьогоднішня система керованого плавання
Міжнародні аспекти і монетарна політика
Прямі впливи валютного ринку на пропозицію грошей