Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Застосування. Практична довідка при інвестуванні на фондовій біржі

Теорія ефективних ринків не буде до кінця зрозумілою без застосування її до реального економічного світу. Вона винятково цінна, адже її можна прямо застосувати до питання, що торкається нас усіх: як розбагатіти (або принаймні не втратити) на фондовій біржі. (Наступна вставка "З фінансових новин" показує щоденне повідомлення про курси акцій). Практична довідка для інвестування на фондовій біржі, яка подається тут, забезпечить нас кращим розумінням теорії ефективних ринків з метою її використання. Юджін Фама, визначний теоретик-фінансист, у добре відомому дослідженні емпіричних даних з теорії ефективних ринків стверджує, що "докази на підтримку моделі ефективних ринків вагомі, хоч це дещо незвично в аналітичній економії, а суперечливі факти є рідкісними".

Наскільки цінними є публіковані повідомлення фінансових аналітиків?

Ви щойно прочитали у стовпці "Heard on the Street" в журналі "Wall Street Journal", що фінансові аналітики прогнозують бум на ринку акцій нафтової галузі, бо нестача нафти наростає. Чи повинні ви вилучити всі свої нелегко зароблені заощадження з банку й інвестувати в нафтові акції?

Теорія ефективних ринків свідчить, що через купівлю цінних паперів не можна сподіватися заробити небувало високий доход, тобто доход, більший ніж рівноважний. Інформація в газетах і в публікованих

З фінансових новин. Курси акцій.

повідомленнях фінансових аналітиків уже доступна багатьом учасникам ринкового процесу і відображена в ринкових цінах. Тому поведінка на основі цієї інформації в середньому не даватиме надмірно високих доходів. Наскільки цінними тоді є публіковані повідомлення фінансових аналітиків? Відповідь: не дуже цінними.

Чи фінансові аналітики розуміють ринок?

Висновок теорії ефективних ринків, ніби публіковані повідомлення фінансових аналітиків не надто цінні, означає, що їхні публіковані рекомендації не можуть допомогти нам перехитрити ринок в цілому. Існує багато досліджень, які проливають світло на те, чи фінансові аналітики і взаємні фонди (ряд із них призначають високі комісійні збори для людей, які купують у них) перемагають ринок 1. Можна зробити одне загальне випробування: купити і продати рекомендації групи аналітиків або взаємних фондів і порівняти функціонування вибраного набору облігацій з ринком в цілому. Інколи вибір фінансових аналітиків навіть порівнювався з набором акцій, які були вибрані навмання відповідно до фінансової сторінки газети або вибору облігацій через кидання жеребка. У "Wall Street Journal", наприклад, є регулярна рубрика "Investment Dart-board", яка порівнює, наскільки добре акції, вибрані фінансовими аналітиками, співвідносяться з акціями, вибраними через гру "метання дротика". Чи аналітики виграють? На їхнє збентеження, в середньому це не так Вибір наздогад або загальний ринок виглядають добре навіть тоді, коли порівняння включає лише аналітиків, які мали успіх у минулому в прогнозуванні стану фондової біржі.

У дослідженнях функціонування взаємних фондів останні виділяються в окремі групи в залежності від того, чи вони мали найвищі} чи найнижчі прибутки у вибраному періоді. Коли їхнє функціонування порівнюється до наступного періоду, то взаємні фонди, що справді добре діяли у першому періоді, не переможуть ринок у наступному.

Висновок, що випливає з дослідження діяльності фінансових аналітиків і функціонування взаємних фондів, такий: добра робота у минулому аж ніяк не означає, що фінансові аналітики або взаємні фонди добре спрацюють у майбутньому. Це неприємна новина для фінансових аналітиків, але саме вона випливає з теорії ефективних ринків. Ця теорія стверджує, що окремі фінансові аналітики матимуть успіх (а окремі будуть невдахами). Проте успіх ще не означає, що прогнозист справді має здатність постійно перемагати ринок. (Виняток, що підтверджує правило, аналізується у вставці 29.1).

Жоден інший висновок, можливо, не сприйматиметься студентами з більшим скептицизмом, ніж цей, коли вони вперше чують про нього. Ми всі знаємо або чули про когось, хто мав успіх на фондовій біржі

Вставка 29.1. Виняток, що підтверджує правило: Іван Боєцький

Теорія ефективних ринків свідчить, що фінансові аналітики не мають здатності перемагати ринок Проте Іван Боєцький був здатний робити це аж до 1986 p., коли його було звинувачено Комісією з цінних паперів (SEC) у привласненні нечесних прибутків (ходили чутки про сотні мільйонів) шляхом торгівлі секретною інформацією. У позасудовому рішенні Боєцькому було заборонено займатися діяльністю, пов'язаною із цінними паперами, накладено штраф 100 млн. дол. і засуджено до трьох років ув'язнення. Якщо фондова біржа є ефективною, то чи може SEC на законній основі стверджувати, нібито Іван Боєцький був здатним перемогти ринок? Відповідь: "Так".

Іван Боєцький був найуспішнішим з так званих арбів (скорочене від "арбітражер") - людина, що купує і продає цінні папери, валюту або товари на різних ринках з метою одержання прибутку. Він заробив сотні мільйонів прибутку для себе і своїх клієнтів, інвестуючи в акції фірм, що повинні були перейти під інші фірми, за вищою ринковою ціною. Безперервний успіх Боєцького забезпечувався угодою, за якою він платив готівкою (іноді в портфелі) Денісу Левіну, інвестиційному банкірові, який володів конфіденційною інформацією про те, коли має відбутися злиття компаній, бо його фірма була залучена до фінансування угод. Коли Левін дізнавався, що певна фірма планує злиття, то інформував Боєцького, який тоді купував акції компанії, яку приєднували, і продавав їх після того, як курс акцій зростав.

Здатність Боєцького робити мільйони рік за роком у 1980-і роки є винятком, який доводить правило: фінансові аналітики не можуть безперервно перехитрити ринок Проте цей випадок підтримує положення теорії ефективних ринків, що тільки інформація, яка недосяжна ринку, дозволяє інвестору поводитись так. Боєцький користався з відомостей про злиття та поглинання до того, як про це дізнавалася решта учасників ринкового процесу, через що ця інформація була недосяжною для ринку.

протягом багатьох років. Ми дивуємося, як може хтось постійно мати успіх, якщо він насправді не знав, як прогнозувати, а доходи були надзвичайно високі? Описана нижче історія, повідомлена в пресі, ілюструє, чому такі анекдотичні докази не є достовірними.

Швидко розбагатілий ділок відкрив таку дотепну схему. Кожного тижня він писав два листи. У листі А він прогнозував, що команда А виграє важливу футбольну гру, а в листі Б він робив прогноз на користь команди-опонента (Б). Певні особи тоді були розділені на дві групи. Він посилав листа А одній, а листа Б - іншій групі. Наступного тижня робив те ж саме, але посилав ці листи тільки тій групі, що отримала перший лист з правильним прогнозом. Після продовження цього протягом десяти ігор він мав маленьку групу, яка отримувала листи: з правильно вказаною командою-переможцем для кожної гри. Тоді він надіслав листа усім їм і заявив, що, оскільки він є експертом-прогнозистом результатів футбольних матчів (вказував переможців десять тижнів підряд) і оскільки його прогнози були прибутковими для отримувачів, які на цьому вигравали у спорах, то він продовжуватиме посилати свої прогнози в разі, якщо йому заплатять істотну суму грошей. Коли один з клієнтів зрозумів, з ким вони мають стосунки, то проти цього чоловіка було порушено судову справу і, зрештою, запроторено до в'язниці.

Який урок випливає з цієї історії? Навіть коли жоден прогнозист не є точним прогнозистом ринку, то завжди буде група постійних переможців. Певна особа, що спрацювала добре у минулому, не може гарантувати, що спрацює добре у майбутньому. Зауважте, що завжди буде також група тих, що постійно втрачає, але ви рідко чуєте про них, бо ніхто не хвалиться невдалим рекордом прогнозування.