Для отримання чіткішої картини впливу теорії раціональних сподівань на аналіз економіки в цілому ми можемо порівняти ці дві моделі (нову класичну макроекономічну модель і некласичну модель раціональних сподівань) з моделлю, яку, за відсутності кращої назви, називають традиційною. В останній моделі сподівання не є раціональними. Традиційна модель виходить з адаптивних сподівань, про які згадувалось у попередньому розділі,- тобто прогнози в ній формуються тільки на основі минулого досвіду. Традиційна модель розглядає сподівану інфляцію як середню з минулих темпів інфляції. На цю середню не впливають передбачення щодо майбутньої політики. Отже, прогнози майбутньої політики не впливають на криву сукупної пропозиції.
Насамперед ми дослідимо реакцію обсягу виробництва та цін у короткостроковому періоді на трьох моделях. Потім з'ясуємо значення цих моделей і для стабілізаційної, і для антиінфляційної політики.
ПОРАДА
Порівняння цих трьох моделей підсумоване в таблиці 30.1. Ви, можливо, захочете звернутися до таблиці, коли проводитимемо порівняння.
Реакція обсягу виробництва та цін у короткостроковому періоді
На графіку 30.5 проводиться порівняння тих способів, через які сукупний обсяг виробництва і рівень цін реагують на стимулювальну політику у трьох моделях. Початково економіка перебуває в точці 1^ на перетині кривої сукупного попиту АВ1 з кривою сукупної пропозиції Л5Г Коли застосовується стимулювальна політика, то крива сукупного попиту переміщується в положення А02. Якщо стимулювальна політика непередбачена, то всі ці три моделі показують однакову реакцію обсягу виробництва у короткостроковому періоді. Традиційна модель розглядає криву сукупної пропозиції як дану в короткостроковому періоді, в той час як інші дві розглядають її як таку, що залишається
ТАБЛИЦЯ 30.1 Підсумки: три моделі.
Графік 30.5. Порівняння реакції па стимулювальну політику в короткостроковому періоді в трьох моделях. Початково економіка перебуває в точці 1, стимулювальна політика тоді переміщує криву сукупного попиту з положення АО] у АЛг- У традиційній моделі стимулювальна політика переміщує економіку в точку 1', незалежно від того, чи політика передбачена, чи непередбачена. У новій класичній моделі стимулювальна політика переміщує економіку в положення Г, якщо ця політика непередбачена, і в точку 2, якщо передбачена. В некласичній моделі стимулювальна політика переміщує економіку в точку Г, якщо вона непередбачена, і в точку 2', якщо передбачена.
у положенні АБІУ бо не відбувається змін у сподіваному рівні цін, коли політика є непередбаченою. Отже, коли політика непередбачена, то всі три моделі показують переміщення до точки 1', в якій криві АІ)2 і АЗ і перетинаються, і в якій сукупний обсяг виробництва і рівень цін зросли до У у і Ру відповідно.
Реакція на передбачену стимулювальну політику є, проте, цілком різною в цих трьох моделях. У традиційній моделі [частина (а) графіка] крива сукупної пропозиції залишається у положенні А$|, навіть коли стимулювальна політика передбачена, бо адаптивні сподівання означають, що передбачена політика не впливає на сукупну пропозицію. Це означає, що економіка переміщується в точку 1', туди ж, куди економіка переміщувалася, коли політика була непередбачена. Традиційна модель не проводить відмінностей між впливами передбаченої та непередбаченої політики. За цією моделлю, обидва види політики однаково впливають на обсяг виробництва і ціни.
У новій класичній моделі [частина (б) графіка] крива сукупної пропозиції переміщується ліворуч у положення АЗ2, коли політика передбачена; коли сподівання вищого рівня цін будуть реалізовані, то сукупний обсяг виробництва буде на його природному рівні Отже, це означає, що економіка переміщується в точку 2. Сукупний обсяг виробництва не зростає, але ціни зростуть до Р? Цей наслідок цілком відмінний від руху точки 1', коли політика непередбачена. Нова класична модель розрізняє короткострокові впливи передбаченої і непередбаченої політики. Передбачена політика не впливає на обсяг виробництва, в той час як непередбачена чинить такий вплив. Передбачена політика, проте, чинить більший вплив на зміни рівня цін, ніж непередбачена.
Некласична модель раціональних сподівань [частина (в) графіка] займає проміжну позицію між традиційною та новою класичною моделлю. З некласичної моделі випливає, що передбачена політика впливає на криву сукупної пропозиції, але внаслідок негнучкості цін, заробітної плати та довгострокових контрактів пристосування відбувається не повністю, як у новій класичній моделі. Отже, крива сукупної пропозиції у відповідь на передбачену політику тільки переміщується ліворуч у положення АЗ2, і економіка переміщується у точку 2', в якій обсяг виробництва У2. менший, ніж Уг, що досягається, коли стимулювальна політика непередбачена. З іншого боку, рівень цін Р2> є вищим, ніж рівень Рг. Останній є наслідком непередбаченої політики. Як і нова класична модель, некласична модель раціональних сподівань розрізняє впливи передбаченої і непередбаченої політики. Передбачена політика менше впливає на обсяг виробництва, ніж непередбачена. Водночас передбачена політика сильніше впливає на рівень цін. Проте, на відміну від нової класичної моделі, некласична модель виходить з того, що передбачена політика дійсно впливає на коливання обсягу виробництва.
Антиінфляційна політика
Роль довір'я в боротьбі з інфляцією
Застосування. Довір'я та бюджетні дефіцити за рейгана
Впливи революції раціональних сподівань