Державне казначейство України запровадило трансакційну автоматизовану систему Казначейства (TACK) у 2001 році. Дана система базується на електронних засобах телекомунікації, інтегрована в СЕП НБУ; використовує системи "Клієнт Банк", що дозволило суттєво удосконалити всю роботу Казначейства.
Схожі системи уже функціонують у розвинених країнах, в Україні робота такого масштабу виконується уперше. Внутрішня інструкція казначейства дає таке визначення: "TACK - це система реєстрації, обліку, організації платіжного документообігу, генерації звітності щодо фінансових операцій, які здійснюються учасниками бюджетного процесу в ході їхньої діяльності та виконання державного бюджету, місцевих бюджетів, а також спеціальних та інших власних коштів установ та організацій, що утримуються за рахунок цих коштів".
Учасниками - користувачами TACK є Казначейство і його органи, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, а також інші клієнти, які обслуговуються у Казначействі. Серед користувачів виділяються керівництво, адміністратори та оператори, за якими закріплюються відповідні повноваження та функції. Кожен користувач має свій код і пароль для доступу до системи.
TACK забезпечує процедури накопичення, обробки та зберігання в електронному вигляді як клієнтської, так і внутрішньо-казначейської інформації, забезпечуючи реалізацію функцій виконання бюджету, контролю, обліку і звітності. Задля досягнення цієї мети у системі реалізовано такі принципи роботи з інформацією:
- інформація зберігається і обробляється у табличному вигляді;
- при побудові таблиць застосовано правило подвійного запису;
- інформація може вводитись не більше одного разу;
- запроваджена автоматична система перевірки даних;
- введену інформацію неможливо вилучити безслідно;
- використана спеціальна система виправлень сторнування. Відповідно, система має високий рівень вимог щодо самої інформації.
Остання повинна бути, насамперед, повною, достовірною і достатньо деталізованою. Деталізація забезпечується відповідною кодифікацією операцій, рахунків та напрямків використання коштів, що дозволяє однозначно відображати інформацію в облікових регістрах. Вся щоденна інформація обробляється того ж дня і зводиться у щоденному балансі. Таким чином, режим роботи Казначейства максимально наближений до режиму, за яким працюють банки.
У TACK можна умовно виділити підсистеми (рис.9.1).
Рис. 9.1. Підсистеми трансакційної автоматизованої системи Казначейства
TACK стала першою цілісною інформаційною системою, яка забезпечила прозорість, оперативність та достовірність інформації про щоденне виконання бюджетів.
У даний час органи Державного казначейства використовують більш модифікований програмний продукт TACK +. Проте він, як і TACK, не охоплює весь комплекс робіт по обліку доходів і видатків бюджетів, а також процедури внутрішнього бухгалтерського обліку і звітності. Крім цього, ці системи не передбачають розширення складу своїх користувачів за рахунок фінансових органів, органів податкової та митної служби країни.
9.3. Характеристика автоматизованої системи "Казна"
З моменту входження в Систему електронних платежів Національного банку України органи Державного казначейства використовували у своїй роботі різні програмні продукти: "TACK", "ІСАОД", "УНІТІ БАРС" та АС "Казна". Такий стан справ призводив до певних ускладнень у роботі всієї системи Державного казначейства України. У процесі випробовування та тестування цих програмних продуктів виявились їх недоліки та неможливість адаптувати для розв'язання назрілих проблем та нових функцій щодо казначейського виконання державного бюджету.
Оскільки програмний продукт АС "Казна" найповнішою мірою забезпечував функціональність системи, було прийнято рішення про використання єдиного прикладного програмного забезпечення, розробленого Дніпропетровським управлінням ДКУ, по всій країні. На сьогодні розроблено "Типову схему КТЗ УДК областей, АР Крим, мм. Києва та Севастополя і центрального апарату Державного казначейства України", яка забезпечує підконтрольний вихід в Інтернет, захист комп'ютерних систем від несанкціонованого доступу, викривлення і знищення інформації, а також зараження комп'ютерів вірусами.
Листом Державного казначейства України від 17.05.2002 08-06/142 до управлінь було доведено "План робіт по впровадженню АС "КАЗНА" в Державному казначействі України для обслуговування державного бюджету за видатками". Ним передбачено календарний план підготовчих робіт, що включає системно-технічне, фінансове та організаційне забезпечення, а також етапи переходу управлінь на застосування АС "КАЗНА".
У системі Державного казначейства створена і функціонує Автоматизована система казначейського виконання бюджету АС "Казна", яка об'єднує в собі такі системи і підсистеми: 1) операційний день; 2) доходи; 3)видатки; 4) звітність; 5) бухгалтерський облік бюджетних організації; 6)формування і подача податкової звітності; 7) процесинговий центр обробки комунальних та інших платежів В.
Дана система забезпечує уніфікацію програмно-технічних засобів на різних рівнях управління, тобто на центральному і регіональному, і надає можливість доступу до неї центральному рівню. Такий підхід повністю виключає можливість умисного викривлення інформації. Всі системи працюють в єдиному інформаційному просторі з реєстрацією всіх операцій на банківських рахунках. Реалізація операційного дня банку може бути налаштована на використання будь-якої банківської операції, а не тільки розрахункової палати Казначейства.
Підсистема "Доходи" налаштовується щоденно на планові показники виконання бюджету після прийняття і затвердження його відповідними радами різного рівня.
Підсистема "Видатки" здійснює повний автоматизований контроль планових і фактичних показників з реєстрацією їх на банківських рахунках з використанням всіх класів плану рахунків.
Підсистема "Звітність" забезпечує щосекундне формування підсумкових звітів за єдиною уніфікованою формою, формуючи при цьому підсумкові показники реалізації бюджетного процесу на всіх рівнях його виконання, починаючи від сільського і закінчуючи Державним. При цьому щоденна операційна діяльність за усіма напрямками фіксується таким чином, що дає можливість оперативно аналізувати, керувати і контролювати бюджетний процес на всіх стадіях його виконання.
Підсистема "Звітність" дає можливість динамічно формувати звітність за різними формами як за поданням, так і за змістом.
Автоматизована система внутрішнього бухгалтерського обліку грунтується на сучасних міжнародних стандартах та Плані рахунків бюджетного обліку і у повному обсязі забезпечує відображення всіх бюджетних операцій у бухгалтерського обліку. За допомогою цієї системи здійснюється:
- облік надходжень до бюджету;
- облік операцій з фінансування у розрізі всіх споживачів;
- бухгалтерський облік всіх господарських операцій;
- перевірка, консолідація і аналіз підсумкової бухгалтерської звітності;
- підготовка звітності (систематичної, бухгалтерської, податкової та іншої).
Розширення функцій Казначейства і його повне інтегрування із банківською системою вимагає безумовного підвищення рівня захисту на всіх ділянках бюджетного процесу. З цією метою АС "Казна" використовує як технічні засоби, так і програмні продукти внутрішнього захисту, які забезпечують лише санкціонований доступ до інформації у всій системі.
При цьому захист інформації від несанкціонованого доступу або їі викривлення організований таким чином, що кожний із учасників має доступ до тієї інформації, яка передбачена його функціональними обов'язками.
Таким чином, АС "Казна"вже сьогодні дозволяє ефективно виконувати функції управління бюджетом у рамках казначейської системи його виконання. При цьому оперативно здійснюються всі операцій з виконання бюджету, забезпечується їх автоматизація, виключається й імовірність помилок при обробці інформації.
9.4. Удосконалення інформаційно-технічного забезпечення Державного казначейства
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Розділ 1 ПОНЯТТЯ ПРО КОНТРОЛІНГ, ЙОГО СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ
1.1. Поняття ПРО КОНТРОЛІНГ ТА ЙОГО СУТНІСТЬ
1.2. Виникнення і розвиток контролінгу
1.3. Предмет і методи контролінгу
1.4. Мета і завдання контролінгу
1.5. Функції служби контролінгу