Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Особливості міжнародних фінансових відносин доби Середньовіччя

Важливою сферою міжнародних фінансових операцій даного періоду була митна система, яка створювалась в окремих країнах та на важливих міжнародних торговельних шляхах.

У VIII—X ст. Візантійська імперія здійснювала розгалужені торговельні зв'язки з Китаєм, Індією, Персією, Хазарським кага-натом, країнами Африки. Ці зв'язки значною мірою опосередковувалися вірменськими, грецькими та слов'янськими (Київська Русь) купцями. Посередницькі операції, звичайно ж, породжували і відповідні фінансові відносини, пов'язані, з одного боку, з кугавлею-продажем товарів, з іншого — з наданням послуг із транспортування вантажів, що зосереджувались, зокрема, у кримському Херсонесі і забезпечувалися грецькими і давньоруськими купцями та моряками. Але всі товари, що прибували до Візантії Чорним морем, на вході до Босфорської протоки в Гайроні підлягали обов'язковому оподаткуванню адвалорним митом у розмірі 10 %. Аналогічним чином митний збір стягувався в Геллеспонті з товарів, які надходили з Середземномор'я. Для азійських товарів діяли прикордонні митниці в Трапезунді, в Атталії, а також внутрішня митниця в Анкарі. Балканську торгівлю контролювала митниця в Чесалопіках. У Візантійській імперії ставки податків на експорт та імпорт були диференційовані для різних торговельних міст та портів. Так, у м. Пізе купці сплачували по 2 % за експорт та імпорт, у Каталансі — 3, у Нарбонаїсі — 4 %. В умовах зони вільної торгівлі, що охоплювала так званий "Золотий ріг", та однакових цін між суб'єктами торгівлі й місцевою владою також виникали фінансові відносини.

Подальшій диверсифікації міжнародних фінансових відносин за доби Середньовіччя сприяли комерційна революція, розвиток кредитних відносин та банківської справи. Кредитні ставки сягали в той час 20 %, що свідчило про недостатню розвинутість грошового господарства.

Розквіт у цей період ганзейської торгівлі супроводжувався відповідним обміном грішми

* Адвалорне мито — платежі на основі фіксованої процентної ставки з вартості

Розквіт у цей період ганзейської торгівлі супроводжувався відповідним обміном грішми на провідних ярмарках. Наприклад, у Шампані (Франція) ця торгівля здійснювалась італійськими міняйлами, які мали свої центральні підприємства, як-от Головний стіл (Magna Tavola) Боунсиньйори. На цей період припадає і поширення вексельного обігу.

Однією з важливих рис ганзейської торгівлі був її посередницький характер, що також тягне за собою розвиток фінансових відносин.

Як і в давні часи, за Середньовіччя істотну роль у формуванні міждержавних фінансових відносин відігравали митні зони. Окремі з них розташовувалися на берегах Чорного моря і безпосередньо примикали до території сучасної України. Чотири митні зони охоплювали: Стамбул — Варну — Сіноп (на південному Заході); Сіноп — Трапезунд — Кафу — Чиркесію (на північному Сході); Аккерман (на північному Заході). Після 1538 р. Аккерман (сучасний Бєлгород-Дністровський) включав у себе також митну зону Канкерман (Озю), Юлію та Бендери. До того ж до Аккерма-на як транзитного центру між Дунаєм і Чорним морем належали також дунайські порти Сілістра, Браїла, Тульча, Сакчі, Магін, Гарсова і Кара — Гарманлик.

Таблиця 1-2

Митний тариф у Оттоманській імперії, 1470—1586 pp.

Митний тариф у Оттоманській імперії

Міжнародні фінансові відносини індустріальної цивілізації

Величезний вплив на диверсифікацію міжнародних фінансових відносин справила фінансова революція кінця XVII — початку XVIII ст. її першопричину становили війни, що вимагали великої кількості грошей і кредитів для їх ведення. Другою причиною була хронічна нестача монет, особливо до відкриття золотих родовищ у португальській Бразилії в 1693 р. Достатньо зазначити, що воєнні витрати Франції щороку становили в XVI ст. приблизно 1 млн фунтів стерлінгів і збільшилися до кінця XVII ст. до 10 млн фунтів. Під час наполеонівських війн ці витрати сягали вже 100 млн фунтів стерлінгів щорічно.

Так, лише в 1682 р. річний експорт срібла до Європи становив: до Генуї та Ліворно — на суму 4500000 екю; до Голландії — 3000000 екю; в Англію — 2500000 екю; у французькі міста — Сан-Мало, Гавр, Дюнкерк, Марсель — 2500000 екю.

На хвилі фінансової революції було створено одну з перших центральних фінансово-кредитних установ — Банк Англії (1694 р.).

Систематизації та більшій впорядкованості міжнародних фінансових відносин сприяло створення в 1865 р. Латинського валютного союзу у складі Франції, Бельгії, Швейцарії та Італії. В тому ж році до союзу приєдналася держава Ватикан, а в 1867 р. — Греція та Румунія. Створенням Латинського монетарного союзу було покладено початок переходу від біметалізму, коли грошовими одиницями виступали золото і срібло, до єдиної універсальної системи золотого стандарту.

Міжнародні фінансові відносини індустріальної цивілізації
Міжнародні фінанси на рубежі XXI ст.
ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ
Класифікація фінансових операцій
Висновки
Розділ 2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО СЕРЕДОВИЩА
СУТНІСТЬ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ
ЧИННИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ
ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru