Міжнародні фінанси - Рогач О.І - АЗІЙСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

Не менш динамічним був і розвиток Азійського банку розвитку (Asian Development Bank), створеного невдовзі після заснування МаБР і подібного до нього за своїм призначенням, функціями, порядком формування пасивів і розподілу активів, а також за процедурами управління та політикою кредитування.

АзБР як багатосторонній інститут довгострокового кредитування проектів розвитку був заснований у 1966 р. за рішенням XXI сесії Економічної та соціальної комісії ООН для Азії та Тихого океану (ЕСКАТО, до 1974 р. — ЕКАДВ). Кредитну діяльність банк започаткував у лютому 1968 р.

На момент заснування АзБР його членами були 31 країна. Нині Банк має 59 членів, з яких 43 є азійськими країнами (три з них — Австралія, Нова Зеландія та Японія — не є претендентами на позики), а решта — здебільшого європейські промислово розвинуті країни.

Метою АзБР, так само як і МаБР, було задекларовано сприяння соціально-економічному розвитку країн регіону шляхом фінансової підтримки регіональних, субрегіональних та національних проектів і програм менш розвинутих держав, а також надання їм технічної допомоги. Одним з головних завдань АзБР вважається залучення зовнішнього приватного капіталу для прискорення розвитку країн Тихоокеанського регіону шляхом створення у країнах — отримувачах кредитів середовища, сприятливого для закордонних інвестицій та надання під них гарантій. Значна увага приділяється стимулюванню регіональної співпраці та координації економічної політики країн Азії та Далекого Сходу.

В ході останньої реорганізації роботи Банку, про яку в січні 2001 р. заявив Президент АзБР Тадао Чіно, його діяльність поступово перефокусовується з фінансової підтримки галузевих проблем регіону на розв'язання загальнодержавних проблем азійських країн. Для цього замість департаментів АзБР, що опікувалися технічним і фінансовим забезпеченням окремих галузевих чи секторних програм та проектів, уже створено п'ять регіональних департаментів (Південний, Тихоокеанський, Меконгу, Східної і Центральної Азії та Південно-Східної Азії). Стратегічною метою діяльності Банку на найближчий період проголошено боротьбу зі злиднями шляхом забезпечення сталого економічного зростання, соціального розвитку та поліпшення державного управління.

Принципи формування капіталу АзБР аналогічні принципам МаБР і, відповідно, МБРР. Згідно з ухваленим у 1966 р. Статутом, із 100 тис. емітованих Банком акцій (номіналом 10 тис. дол. кожна) акціонери Банку повинні були оплатити лише половину їх вартості. Гроші за акції мали вноситися у п'ять прийомів упродовж чотирьох років, причому лише 50 % внеску сплачувалось у вільно конвертованій валюті або золотом, а решта — у національній валюті країн — членів Банку.

Відповідність величини статутного капіталу потребам акціонерів Банку перевіряється 1 раз на п'ять років Радою управляючих АзБР. За потреби управляючі більшістю у 2/3 голосів мають право збільшувати величину статутного капіталу Банку, а акціонери мають право (а не обов'язок) доплачувати різницю. Усього акціонери Банку до початку XXI ст. внесли до статутного капіталу менше ніж 7 % вартості акцій АзБР, на які вони підписувалися при вступі (3,044 із 43,845 млрд дол.).

Порядок розподілу голосів між акціонерами в АзБР дещо відрізняється від порядку, прийнятого в МаБР: в Азійському банку лише 80 % голосів розподіляється пропорційно кількості акцій, а решта 20 % — порівну між країнами-членами. При перерозподілі акцій керівництво стежить за тим, щоб не менш як 60 % акцій залишалось у власності країн регіону. Усього за станом на 1 січня 2000 р. на частку країн регіону припадало 63 % акцій, решта належали 16 країнам Європи та Північної Америки. В АзБР Сполучені Штати, володіючи найбільшою кількістю акцій, поділяють блокуючий пакет з другим найбільшим акціонером банку — Японією, якій належать, як і США, 15,893 % акцій. Ще 8 % акцій належать Австралії та Новій Зеландії, які також виступають у ролі донорів.

Розмір підписного капіталу азійських країн визначається з урахуванням величин їхнього валового внутрішнього продукту, чисельності населення, обсягу податкових надходжень, експортних доходів тощо. Конкретна сума квоти країн з інших регіонів установлюється переважно шляхом прямих переговорів з кожною з них. Особлива увага при цьому приділяється з'ясуванню позиції кожного акціонера стосовно субсидування країн регіону.

Основні засади формування і функціонування органів управління АзБР ідентичні засадам МаБР: Рада управляючих, що збирається раз на рік у якійсь зі столиць країн — членів Банку, вирішує стратегічні проблеми, а оперативні питання передаються на розгляд 12 обраних нею виконавчих директорів (8 з яких представляють країни регіону) та Президента Банку (за традицією — японця). Штат Банку налічує 2000 співробітників із 50 країн світу. Штаб-квартира Банку розташована в Манілі (Філіппіни), а Його представництва відкриті у 15 країнах Азійського регіону, а також у Франкфурті та Вашингтоні.

Головним джерелом формування кредитів, що надаються АзБР, є позики, отримувані в результаті розміщення емітованих Банком облігацій (з найвищим рейтингом) на міжнародних ринках, до яких додаються субсидії окремих держав. Саме останні слугують фінансовою основою керованих Банком багатоцільового Азійського фонду розвитку (Asian Development Fund), з якого надаються позики біднішим країнам (капітал — 19, 926 млрд дол.), і спеціального Фонду технічного сприяння, який забезпечує надання фінансово-експертних послуг (капітал — 904,58 млн дол.). Внески країн-донорів (240 млн дол.) використовувалися і при створенні Механізму допомоги потерпілим від азійської фінансової кризи (Asian Currency Crisis Support Facility), а персональна субсидія Японії в розмірі 90 млн дол. забезпечила заснування у 2000 р. Японського фонду боротьби зі злиднями (Japan Fund for Poverty Reduction).

Згідно зі своїм Статутом АзБР надає кредити тільки менш розвинутим країнам регіону, керуючись правилом: що гірший економічний стан позичальника, то вигідніші для нього умови кредитування. Залежно від рівня економічного розвитку країна-позичальник отримує кошти або на комерційних умовах зі звичайного фонду на 10—25 років, або зі спеціального — на пільгових умовах (термін — 25—40 років, ставка обслуговування — 1—3 %). При наданні всіх кредитів АзБР установлюється канікулярний (пільговий) період, упродовж якого плата за обслуговування кредитів не стягується: для кредитів зі звичайного фонду він обмежується 3—5 роками, інколи — 7; для спеціальних кредитів канікулярний період зазвичай становить 10 років.

Із загальної суми наданих кредитів АзБР майже 30 % є пільговими.

Обсяг операцій Банку можна проілюструвати даними за 2000 p., упродовж якого АзБР надав своїм членам 5,8 млрд дол. У середньому величина кожного кредиту сягала 65 млн дол. У тому ж році Банк витратив на фінансування 306 проектів технічної допомоги 172 млн дол.

Нині найбільшим боржником АзБР є Індонезія, якій Банком уже надано близько 18 млрд дол. Значні кредити отримали також Китай, Індія та Пакистан; трохи відстають від них за величиною отриманих позик Південна Корея, Філіппіни та Таїланд.