Міжнародні фінанси - Рогач О.І - ВИДИ ЛІЗИНГУ

Виходячи з територіального принципу лізинг буває внутрішній, міжнародний, змішаний (поєднання внутрішнього і міжнародного), експортний, імпортний та транзитний.

Внутрішній лізинг — фінансова операція, за якої суб'єкти лізингу перебувають на території однієї країни.

Міжнародний лізинг — це договір оренди на міжнародні цінності та майно між суб'єктами лізингу, які перебувають у різних країнах. Він застосовується і в тому випадку, коли орендодавець і орендар перебувають в одній країні, але використовують матеріальні цінності з іншої країни.

Експортний лізинг — придбання лізинговою компанією обладнання, машин у національної фірми-виробника з наступною передачею їх за кордон іноземному користувачеві (орендареві).

Імпортний лізинг — фінансова операція, за якої виробник перебуває на території іноземної держави, а лізингодавець — у даній країні і бере об'єкт для лізингу або з правом сублізингу*.

Міжнародний транзитний лізинг — фінансова операція, за якої всі суб'єкти лізингу (виробник, лізингодавець і лізингокористу-вач) перебувають на території різних держав.

Специфічний вид міжнародного лізингу використовується для орендарю, які не мають надходжень іноземної валюти: тоді оплата зобов'язань за лізингом забезпечується поставкою продукції, виробленої на іноземному обладнанні, — об'єкті лізингу. На весь термін дії міжнародної лізингової угоди право власності на об'єкт лізингу залишається в держави лізингодавця.

За строками експлуатації та періодом амортизації майна лізинг поділяють на оперативний та фінансовий.

Оперативний лізинг — форма лізингу, за якої лізингова компанія (орендодавець) надає лізингокористувачеві (підприємству, фірмі) послуги з утримання та ремонту орендованого устаткування. Тут ідеться, як правило, про надання в оренду майна на термін менший, ніж строк його повної амортизації.

На відміну від оперативного фінансовий лізинг передбачає виплату орендодавцю впродовж терміну дії договору суми, що дорівнює повній амортизації устаткування та частки прибутків від його використання, а лізингокористувач набуває права викупу устаткування за залишковою вартістю або повернення його чи укладання нового договору.

На міжнародному ринку лізингових послуг найпоширенішим є фінансовий лізинг як різновид довгострокового кредитування, що за своїми результатами рівнозначний продажу товару в розстрочку. Однак лізинг як особлива форма руху позичкового капіталу передбачає передусім кредит, а потім уже право наступної купівлі майна.

Фінансовий лізинг здійснюється, як правило, при придбанні дорогих машин і обладнання. Основна частина вартості машин і обладнання, які здаються в оренду, береться у третьої сторони

(зазвичай у банку) в кредит. У цій операції беруть участь ряд осіб на боці лізингокористувача, лізингодавця і позикодавця. Строк оренди тут значний, і, як правило, амортизується вся вартість майна.

ВАЛЮТНІ УМОВИ МІЖНАРОДНИХ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

При здійсненні міжнародних лізингових операцій важливою проблемою є їхні валютні умови. Це викликано тривалістю лізингових контрактів, особливостями валютного законодавства, необхідністю страхування валютних ризиків і можливими ускладненнями, які можуть виникнути в майбутньому за відсутності необхідної валюти. Широко використовується практика виплати орендних платежів у двох валютах. Практикується і передача від лізингодавця до орендаря податкових пільг, одержаних у країні лізингодавця у відповідній валюті. Учасники міжнародного лізингу широко використовують податкові пільги тих держав, фірми яких беруть активну участь у лізингових операціях.

Витрати з міжнародного лізингу розглядаються як поточні затрати, при цьому лізингові платежі відносяться на витрати виробництва (собівартість) лізингокористувача, що знижує оподаткування прибутку. Предмет лізингу враховується в балансі лізингової компанії (щодо цього є чіткі вказівки в цивільному і податковому законодавстві багатьох розвинутих країн) і не враховується в балансі орендаря. Крім того, згідно з правилами Міжнародного валютного фонду зобов'язання, пов'язані з одержанням в оренду іноземних машин та устаткування, не збільшують зовнішню заборгованість.

Економічна доцільність використання міжнародного фінансового лізингу зумовлена передусім тим, що чинне законодавство багатьох країн передбачає надання стимулів та пільг для ввезення устаткування й обладнання за лізингом за умови зарахування їх на баланси зарубіжних лізингових компаній. Використання міжнародного лізингу поліпшує якість техніки і технологій, а отже підвищує конкурентоспроможність країни, в яку ввозиться нова техніка, її експортні можливості.

Водночас найбільші вигоди від міжнародного лізингу мають транснаціональні корпорації та банки. У розвинутих країнах Заходу лізингові операції монополізовані великими банками і сильними компаніями-орендарями. Наприклад, у Великій Британії на частку Асоціації з лізингу обладнання, куди входять потужні банки і великі орендарі, припадає до 90 % операцій на ринку лізингу.