Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Розділ 36.ІНФОРМАЦІЙНА РЕВОЛЮЦІЯ І ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ

Міжнародний фінансовий лізинг — це операція, в результаті якої юридична особа однієї країни (орендодавець) передає в розпорядження юридичній особі іншої країни (орендарю) матеріальне майно, попередньо придбане нею і вибране за бажанням користувача, в обмін на виплату певних фінансових внесків з урахуванням амортизації майна.

Економічна діяльність міжнародного фінансового лізингу забезпечується наданням законодавством багатьох країн стимулів і пільг для ввезення устаткування й обладнання за лізингом за умови зарахування їх на баланси зарубіжних лізингових компаній.

З метою уніфікації відповідного законодавства різних країн 28 травня 1988 р. на Міжнародній конференції з питань лізингу і факторингу в м. Оттава (Канада) було прийнято Конвенцію про міжнародний фінансовий лізинг. Це дає можливість забезпечити збалансованість правових позицій учасників лізингових операцій і створює сприятливі умови для їхньої подальшої інтенсифікації.

Лізинг органічно доповнює традиційні форми фінансування основних фондів. Використання міжнародного лізингу поліпшує якість техніки і технологій, підвищує конкурентоспроможність і експортні можливості країни, в яку ввозиться техніка.

Основні терміни і поняття

лізинговий кредит, внутрішній лізинг, міжнародний лізинг, експортний лізинг, імпортний лізинг, міжнародний транзитний лізинг, оперативний лізинг, фінансовий лізинг

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення лізингу як економічної категорії.

2. Назвіть форми лізингу, виходячи з територіального принципу.

3. Які існують форми лізингу за строками експлуатації та періодом амортизації майна?

4. Які основні валютні умови міжнародних лізингових операцій?

5. Назвіть лідерів міжнародних лізингових операцій.

6. Схарактеризуйте основні принципи Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.

7. Які фінансові та інвестиційні переваги лізингу?

8. Перелічіть ризики міжнародних лізингових операцій.

9. Які переваги міжнародного фінансового лізингу?

10. Яка головна мета використання міжнародного фінансового лізингу?

ЛІТЕРАТУРА

Лагутін В. Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посібник. К., 2000. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / А. С. Філіпенко, В. І. Мазуренко, В. Д. Сікора та ін.; за ред. А. С. Філіпенка. К., 1997.

Роуз П. С. Банковский менеджмент. М., 1995. Смирнов А. Л. Лизинговые операции. М., 1995.

Розділ 36.ІНФОРМАЦІЙНА РЕВОЛЮЦІЯ І ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ

• Історичний розвиток електронної комерції

• Поняття електронної комерції

• Системи електронної комерції на фінансових ринках

• використання Інтернету у сфері управління фінансовими ризиками

• вплив електронної комерції на структуру фінансових ринків

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

Перші системи електронної комерції були створені в 60-х роках XX ст. у США з метою обслуговування замов--лень квитків у транспортних компаніях, а також координації діяльності різноманітних служб у процесі підготовки рейсів.

У той час електронна комерція здійснювалася за допомогою мереж, які функціонували за спеціально створеними стандартами електронного обміну даними між організаціями (Electronic Data Interchange, EDI). Ці стандарти містили правила електронного оформлення типових ділових документів: замовлень, накладних, митних декларацій, страхових форм, рахунків тощо. На початку 70-х у США діяли вже чотири стандарти для обміну даними в системах управління авіаційним, залізничним та автомобільним транспортом. Подібні стандарти розроблялися і в інших країнах, наприклад Великій Британії, але переважно у сфері торгівлі. Розроблений тут набір специфікацій та протоколів Tradacoms та GTDI (General-purpose Trade Data Interchange) був прийнятий Європейською економічною комісією ООН як стандарт обміну даними в міжнародних торговельних організаціях.

Поступово відбувалися процеси уніфікації та стандартизації різних систем електронного обміну, а у 80-х роках на базі англійських та американських стандартів міжнародна організація із стандартизації ISO розробила новий стандарт Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport (EDIFACT, ISO 9735). Одночасно динамічно зростали обсяги електронної торгівлі, а також кількість компаній, які її здійснювали. Так, у 1996 p., коли торгівля за допомогою Інтернету лише формувалася, обсяг EDI-трансакцій становив 300 млрд дол. США, а в 1999 р. - 1,1 трлн дол. США.

Однією з найсучасніших розробок у галузі інтеграції інформаційних систем є нова розширена мова розмітки документів extensible Markup Language (XML), на основі якої створюються нові стандарти електронних комунікацій між компаніями. Прогнозується, що використання цієї мови дасть змогу значно спростити процеси взаємодії між інформаційними системами підприємств, а отже — розширити участь середніх та малих підприємств у електронній торгівлі.

Поява Інтернету та його подальший розвиток значно полегшили ведення електронної комерції, а також суттєво скоротили витрати такої діяльності. Низька собівартість передачі інформації привела до появи нових її форм: "бізнес — бізнес" та "бізнес — споживач". Використовуються вони головним чином з Web -браузером, при цьому застосування інших протоколів та технологій відсувається на другий план.

Наприклад, компанія, яка здійснює продаж товарів або послуг, розміщує на власному Web -вузлі програмне забезпечення, яке організовує діалог зі споживачем (партнером) та забезпечує йому можливість виконання певних операцій: вибір товару, його кількості, формування замовлення тощо. Інформаційна система компанії-продавця за допомогою спеціального програмного забезпечення обробляє замовлення та здійснює всі пов'язані з ним операції: повідомлення складських підрозділів, переказ коштів, зміни в бухгалтерському обліку тощо.

Таким чином, використання інструментів електронної торгівлі дає змогу споживачеві не спілкуватися безпосередньо з продавцем, не витрачати часу, а також отримувати вичерпну інформацію про товар чи послугу. Додаткові переваги завдяки такому способові здійснення продажу продукції отримує й продавець. За допомогою своєї інформаційної системи він може оперативно відсте-жувати кон'юнктуру ринку, швидко реагувати на зміни в попиті, проводити опитування клієнтів та аналізувати їх уподобання, здійснювати маркетингові операції. Отримує він і суто економічні вигоди — зменшення витрат на оренду складських та офісних приміщень, персонал, цілодобовий режим роботи.