Міжнародні фінанси - Рогач О.І - ВПЛИВ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ НА СТРУКТУРУ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ

Сучасні методики обробки інформації створюють базу для комплексного аналізу значних масивів інформації, які завдяки Інтернету можна акумулювати за досить низьких витрат. Різноманітні комп'ютерні програми на сьогодні дають змогу на основі інформації щодо фінансової ситуації й платіжної дисципліни організацій та урядів аналізувати економічний стан окремих країн (країнні ризики) та компаній (комерційні ризики).

Компанії, що працюють у сфері електронної комерції, а надто в розвинутих країнах, постійно аналізують поведінку та результати діяльності клієнтів, що надає їм можливість здійснювати більш ефективні стратегії маркетингу та управління комерційними ризиками за допомогою Інтернету. Вони створюють комплексні бази даних, складніші за традиційні бази даних, наприклад, щодо кредитної інформації, які збираються вузько-спеціалізованими фірмами та допомагають зменшити наявні ризики. У США найбільші бюро кредитної інформації володіють досьє на десятки мільйонів компаній, завдяки чому можуть надавати платні консультаційні послуги. У Західній Європі та Японії наявність кредитної інформації є обов'язковою передумовою для розширення торговельного кредиту або кредитного покриття при страхуванні.

Розміщення цих масивів інформації в Інтернеті підвищує ефективність їх використання та зменшує вартість доступу до них. Міжнародні організації, дослідні центри та рейтингові агентства також часто переносять свої аналітичні матеріали стосовно так званих країнних або політичних ризиків у інтернет. Це дає можливість одночасно використовувати різні види інформації та швидко ухвалювати кредитні рішення.

Інтернет надає інформацію про політичні ризики, але захист від ризиків неплатежів та невиконання контрактів є набагато важливішим завданням і становить основну інформаційну проблему в торговельних відносинах та інвестуванні у країнах з нестабільною економікою.

За умов глобалізації та лібералізації ринків основні західні постачальники фінансових послуг активно шукають джерела кредитної інформації на ринках, що розвиваються, для створення інформаційних масивів щодо комерційних ризиків, пов'язаних З окремими компаніями, та складання реального рейтингу їхніх боргових зобов'язань.

Окремі страхові консорціуми пропонують провести оцінку фінансово-господарського стану боргів мільйонів компаній як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, шляхом поєднання технологій кредитного менеджменту та можливостей електронної комерції (на сьогодні основні рейтингові компанії мають дані стосовно тільки кількох сотень провідних корпорацій). Така інформація могла б суттєво розширити можливості співпраці мільйонів компаній по всьому світові в комерційній та фінансовій сферах.

Таким чином, Інтернет дає можливість зробити значний крок вперед в управлінні кредитними ризиками та суттєво скоротити пов'язані з цим витрати. Він також відкриває можливості організації баз даних кредитної інформації, систем фінансування торгівлі та страхування кредитів у країнах, що розвиваються, а також країнах з перехідною економікою.

ВПЛИВ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ НА СТРУКТУРУ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ

Постійна еволюція технологій спричинилася до зміни процесів нагромадження, управління та передачі грошей і фінансових інструментів: вони розвивалися від паперової форми до електронної та мережевої, а згодом — з окремих розрізнених електронних мереж до Інтернету.

Банки, біржі та інші постачальники фінансових послуг, починаючи з 80-х років, широко використовували електронні комунікації. Спершу це були переважно власні внутрішні та зовнішні мережі, які давали змогу здійснювати платіжні, кредитні та торговельні операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами. Найбільша з таких мереж — SWIFT — є міжбан-ківською мережею передачі інформації, обсяг операцій якої становить 3 млрд дол. США щоденно. Більшість банків світу є членами системи SWIFT, керівники якої нещодавно заявили про свої плани перейти від використання внутрішньої мережі до мережі, яка б базувалася на Інтернеті.

Поява Інтернету стала значною подією в галузі фінансових послуг і привела до революційних змін у відносинах фінансових інституцій з їхніми корпоративними та індивідуальними клієнтами, а також сприяла зміцненню міжбанківських та внутрішньогалузевих комерційних зв'язків. Це відбулося завдяки можливості надання електронних фінансових послуг з адекватним рівнем безпеки та найменшими можливими витратами в банківському та брокерському секторах. Наприклад, американський брокер, який виконує контракт традиційними засобами, бере 150 дол. США комісійних за один виконаний контракт, брокер із заниженою комісією — 69 дол. США, тоді як он-лайн-брокер, що використовує Інтернет, — лише 10 дол. США. Більшість експертів доходять висновку, що саме фінансовий сектор стане наймас-штабнішою галуззю бізнесу у всесвітній мережі.

Для фінансового сектора, як і для економіки в цілому, Інтернет — це дещо більше, ніж здешевлення трансакцій та вища рентабельність. Традиційні методи надання широкого асортименту фінансових послуг поступаються місцем новим сучасним методам. Можливість надання комплексних послуг з банківського обслуговування, страхування та операцій з цінними паперами, які комбінуються відповідно до побажань корпоративного чи індивідуального клієнта, приводить до якісних змін у відносинах фінансистів та клієнтів, а також створює нові можливості управління ризиками. Нові технології можуть навіть змінити роль таких традиційних інструментів, як акції та облігації. Оперативний доступ до безпрецедентної кількості інформації та аналітичних матеріалів може усунути наявні обмеження та асиметрію інформаційного забезпечення в різних регіонах світу, піднести на якісно новий рівень ефективність і стабільність фінансових ринків та світової економіки в цілому. Водночас сьогодні існує багато чинників технічного, економічного та політичного характеру, які гальмують досягнення деякими регіонами світу такого високого рівня інформаційної зрілості як, наприклад, у США.

На сучасному етапі навіть у Північній Америці, на яку припадає понад 60 % усіх користувачів. Інтернету, пряма електронна комерція фінансовими послугами є досить новою тенденцією. Найбільшу активність виявляють індивідуальні інвестори, які прагнуть зменшити витрати, пов'язані з укладанням угод на фондовому ринку. Крім того, досить динамічно розвивається практика надання через Інтернет банківських послуг індивідуальним клієнтам і навіть надання кредитів під заставу будинків. Але, на думку багатьох експертів, основною перешкодою на шляху цілковитої "інтернетизації" фінансових послуг може стати консерватизм багатьох споживачів, їхня звичка до персоналізованих послуг, які надаються традиційними фінансовими інституціями.

Незважаючи на появу великої кількості нових інтернет-про-ектів, які надають банківські, страхові послуги тощо, на міжнародних ринках у фінансовій галузі ЕК домінують кілька великих комерційних банків та брокерських домів. Зростання кількості нових гравців на ринку електронної комерції та поступове усунення розмежування між банківською, брокерською діяльністю та страхуванням і їхнім географічним розташуванням є однією з найновіших тенденцій у сучасному світі.

У країнах з перехідною економікою та країнах, шо розвиваються, багато банків та інших фінансових посередників беруть участь на різних рівнях у глобальних внутрішніх мережах, таких як SWIFT, але їхня інтернет-діяльність у цих секторах є дуже незначною і, як правило, обмежується локальними послугами. На країни, що розвиваються, припадає тільки 5 % інтернет-сайтів фінансової тематики (причому, наприклад, на Африку лише 0,4 %). Основними чинниками, які гальмують розвиток цього сектора, є нерозвинутість телекомунікаційної інфраструктури, труднощі з розширенням доступу в Інтернет та його використанням, а також впровадженням новітніх досягнень електронної комерції. Додатковим чинником слабкого розвитку електронної комерції у фінансовому секторі країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, є нестабільність їхніх національних фінансових систем.

Нині електронні системи різною мірою використовуються на валютних ринках та ринках стандартних фінансових інструментів з фіксованим доходом. Ступінь проникнення електронної комерції в окремі сектори фінансового ринку суттєво залежить від виду фінансових інструментів, різновиду торгівлі та етапу торговельного процесу.

На валютному ринку міждилерська торгівля практично цілком охоплена електронними системами. Існує дві найпотужніші системи (EBS та Reuters), кожна з яких домінує в певній парі основних світових валют. Тому як усні повідомлення, так і пряма взаємодія між дилерами ринку втратили свою актуальність.

Найбільшою мірою електронна комерція вплинула на реформування організації міждилерської торгівлі такими фінансовими інструментами, як акції та облігації — тут простежується тенденція до швидкої заміни її традиційних форм на електронні аналоги. Але це аж ніяк не означає, що брокерські контори закриються, а на їх місці пропонуватимуть послуги електронної торгівлі. Електронна торгівля робить прямі контакти між дилерами ринку зайвими, проте при цьому міждилерська взаємодія стає ще більш багатосторонньою та ефективною.

V розвинутих країнах світу системи електронної комерції швидко поширюються в міждилерській торгівлі на ринках облігацій, найвідомішими з яких є ВгокегТес, еSpeed та EuroMTS. Між такими системами, що надають однакові послуги або торгують однаковими фінансовими інструментами, постійно посилюється конкурентна боротьба.

На двосторонніх ринках деривативів використання ЕК-систем дуже обмежене, оскільки ризик від невиконання контрагентом своїх зобов'язань за угодою є досить значним, а це стримує можливості розвитку цього сегмента ринку. За простого обміну фінансовими інструментами подібні ризики не виникають, якщо в операції беруть участь дилери ринку таких інструментів, які зменшують ризик.

Іншою сферою впливу ЕК на фінансові ринки є підвищення ефективності каналів розміщення. Традиційно у процесі появи нових цінних паперів беруть участь такі сторони: емітент, посередники та кінцеві інвестори. Всі вони можуть зменшити свої витрати за допомогою використання електронних технологій. Застосування електронних каналів та мереж сприяє передачі інформації між сторонами в режимі реального часу. Таким чином, торгівля цінними паперами стає ліквіднішою, а кількість його потенційних учасників значно зростає, причому в глобальному масштабі.

Більше того, електронні системи полегшують доступ інвесторів до первинних ринків. Раніше емітенти мали можливість співпрацювати лише переважно з великими інституційними інвесторами, а сьогодні масштабність електронних систем відкриває їм доступ до ресурсів навіть дрібних інвесторів.

Водночас слід зауважити, що електронні системи торгівлі фінансовими інструментами співіснують із традиційними методами, а їхній вплив на механізми емісій обмежений. Досі зберігається традиція ведення переговорів із великими потенційними інвесторами по телефону чи на зустрічах перед здійсненням інвестування навіть у електронних системах.

У результаті підвищення ефективності та прозорості первинних ринків із використанням електронних технологій емітенти починають віддавати перевагу пошукові інвесторів без допомоги посередників. Проте необхідно зазначити, що замінити дилерське кваліфіковане надання інформації та підтримку в оптимальному розміщенні цінних паперів буде дуже важко.

Електронна комерція витісняє посередників з первинного ринку, але рівень такого заміщення залежить від того, чи необхідні емітентам інші додаткові та супутні послуги. Такими додатковими послугами можуть бути розміщення цінних паперів на первинному ринку та забезпечення їх ліквідності на вторинному. Крім того, посередники можуть перешкодити небажаному для підприємства інвесторові купувати його акції. Самостійно емітентам буде дуже важко це зробити.

Хоча зменшення ролі посередників на фінансових ринках ще доволі незначне, вже створено певні системи, які взагалі виключають участь посередників — дилерів. Наприклад, Казначейство США на своїй інтернет-сторінці виставляє на продаж державні цінні папери для дрібних інвесторів. Інвесторам дозволяється підписуватися на ці цінні папери без перевищення певних установлених обмежень.

Висновки
Частина 9. Механізм регулювання світових фінансових потоків
Розділ 37. МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ: КООРДИНАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ТА ПІДХОДІВ
Міжнародний контроль за рухом капіталу
ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНИХ ПІДХОДІВ ДО МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ
Організація економічного співробітництва й розвитку
Світова організація торгівлі: торгівля послугами та пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи
ЗАХИСТ ІНВЕСТИЦІЙ
Двосторонні інвестиційні угоди
Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru