Важливість швидкого та надійного здійснення розрахунків у сучасних умовах важко переоцінити. Можна без перебільшення стверджувати, що від функціонування розрахункових механізмів (у даному випадку йдеться про техніку переказу коштів з рахунку на рахунок у широкому розумінні цього слова) залежить нормальне функціонування економічних агентів (мається на увазі їхня виробничо-комерційна діяльність) і фінансових ринків на національному та міжнародному рівнях.
Тому Банк міжнародних розрахунків створив у Базелі спеціальний регулятивний комітет із платіжних систем та розрахунків (Basle Committee on Payments and Settlement Systems). Ha сьогоднішній день він розробив більш ніж 20 документів, зокрема рекомендації щодо розрахунків з фінансовими деривативами, врахування системних ризиків у угодах з цінними паперами та іноземними валютами, механізмів переказу великих платежів між центральними банками тощо.
Серед численних наробок Комітету слід виокремити документ, який називається "Основоположні принципи функціонування системно важливих платіжних систем" (Core Principles for Systemically Important Payment Systems). Системно важливою є платіжна система, здатна спричинити або транслювати наявні шоки, які підривають стабільність національних та міжнародних фінансових ринків. Аби забезпечувати необхідну стабільність та надійність розрахунків (а отже, надійність та стабільність фінансових потоків), платіжна система має будуватися на таких засадах:
• міцна правова основа правил та процедур розрахунків, причому відповідні юридичні норми мають бути пов'язані з правовим регулюванням банківських операцій та контрактних відносин, законодавством про неплатоспроможність тощо (принцип 1);
• чітке розуміння користувачів системи щодо її впливу на фінансові ризики (принципи 2, 3);
• необхідність швидких розрахунків та використання розрахункового активу (інструменту) у формі вимог до центрального банку або такого активу, який би характеризувався відсутністю або низьким рівнем кредитного ризику (принципи 4, 6);
• забезпечення мінімального стандарту правового регулювання багатосторонніх неттингових систем — Multilateral netting system (принцип 5);
• мінімізація операційного ризику шляхом забезпечення високого рівня надійності та безпеки функціонування системи (принцип 7);
• урахування цілої низки вимог щодо ефективності функціонування системи та зручності користування нею тощо (принципи 8, 9, 10).
Слід зазначити, що документ покладає основну відповідальність за відповідність платіжних систем даним принципам на центральний банк. Як показує досвід розвинутих країн, удосконалення платіжних систем у відповідності з наведеними принципами є досить складним та тривалим процесом, оскільки в ньому задіяно багато учасників та передбачено вжиття різноманітних заходів.
Комітет з питань глобальної фінансової системи
Цей орган нещодавно створено на базі комітету з євровалют — постійно діючого з 1971 р. органу "Групи 10". У функції постійного комітету з євровалют входили вивчення та розробка рекомендацій щодо поліпшення банківського регулювання ринку євровалют. Його рекомендації, зокрема, стосувалися удосконалення статистики фінансових деривативів, урахування ризиків тощо.
На практиці діяльність Комітету з питань глобальної фінансової системи (Committee on the Global Financial System) має три основні цілі, а саме:
• визначати та оцінювати потенційні джерела нестабільності глобального фінансового середовища шляхом регулярного та комплексного моніторингу процесів, які відбуваються на фінансових ринках, аналізувати при цьому також макроеко-номічну ситуацію;
• поглиблювати розуміння засад та механізмів функціонування фінансових ринків та систем, передусім у контексті діяльності центральних банків і забезпечення стабільності фінансової та грошово-кредитної сфер;
• сприяти формуванню стабільних та ефективно функціонуючих фінансових ринків і систем шляхом аналізу альтернативних підходів до вироблення відповідної політики.
МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОМІСІЙ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ
МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ ОРГАНІВ НАГЛЯДУ ЗА СТРАХОВИМ РИНКОМ
МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА
Висновки
Розділ 39. УРЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ
ЗОВНІШНЯ ЗАБОРГОВАНІСТЬ: ПОНЯТТЯ, ПОКАЗНИКИ, СУБ'ЄКТИ
ПІДХОДИ КРЕДИТОРІВ ТА БОРЖНИКІВ ДО ПОДОЛАННЯ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ
Підхід кредиторів
Підхід боржників