Міжнародні фінанси - Рогач О.І - ПОЗИКИ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ КАПІТАЛУ

Інтерес іноземних інвесторів до українських казначейських векселів виник у 1996 р. і протягом певного періоду стабільно зростав. Як результат у перші сім місяців 1997 р. ринок казначейських векселів став основним джерелом фінансування бюджету. Протягом цього періоду резидентами та інвесторами-нерезидентами купувалося в середньому на 800 млн грн казначейських векселів на місяць. З часом, у зв'язку зі зростанням у світі недовіри до економік перехідного періоду, цей інструмент став менш привабливим для інвесторів, і вони почали залишати цей ринок або виявляли інтерес лише до операцій хеджування. Це спонукало Україну шукати виходу на міжнародні ринки капіталів.

Уперше Україна вийшла на міжнародні ринки капіталів у серпні 1997 р., випустивши єврооблігації" терміном на один рік загальною сумою 396 млн дол. США під 12 % річних. Незваж; чи на нестабільність міжнародних ринків капіталу, Україн жовтні 1997 р. знов вдалося залучити додатково 99 млн д США за фідуціарною позикою під 10 % річних, організована через Chase Manhattan Bank. Додатково протягом цього року > раїна отримала 310 млн дол. у вигляді позики від міжнародн організацій. Залучених коштів практично вистачило для покрк тя виплат за іноземними борговими зобов'язаннями на суі 680 млн дол. США. Нетто-показник фінансування за рахуй" зовнішніх джерел становив у 1997 р. тільки 5 % загально розміру дефіциту.

Протягом першої половини 1998 р. Україні вдалося залучи, ще 1,1 млн дол. США на міжнародних ринках капіталів. У люте му країна розмістила 3-річні єврооблігації на суму 750 млн ні мецьких марок під 16 % річних, у березні — 2-річні єврооблігац на суму 500 млн екю під 14,75 % річних, у квітні — другий трани лютневих єврооблігацій на 260 млн німецьких марок із 3-річню строком погашення під 14,99 % річних. Залучені кошти пішли ш покриття платежів за зовнішніми борговими зобов'язаннями забезпечили тимчасове полегшення бюджету в той час, кол" надходження коштів від операцій з казначейськими векселями значно скоротилися.

Упродовж 1998 р. операції' на ринку казначейських векселів зменшилися удвоє. Місцеві банки та нерезиденти, занепокоєні нестабільністю фінансової позиції, неохоче купували казначейські векселі, і уряд був змушений перекласти фінансування бюджетного дефіциту та обслуговування державного боргу на НБУ.

Процес відходу інвесторів з ринку казначейських векселів, що почався наприкінці 1997 p., тривав і в 1998 р. У поєднанні з небажанням комерційних банків скуповувати значні кількості казначейських векселів це поставило бюджет у дуже скрутне становище. Первинний ринок, якщо виключити участь НБУ, по суті викачував ресурси з бюджету.

Міністерство фінансів України (МФУ) запропонувало деякі заходи для підвищення заінтересованості інвесторів в українських цінних паперах, зокрема підвищення ставок до 60 % за гривневи-ми номіналами наприкінці червня та випуск спеціальних цінних паперів з коротким строком погашення. Аби зробити операції на ринку прозорішими, МФУ почало додатково оголошувати дати аукціонів, строки погашення цінних паперів та кількість грошей, яку планує залучити протягом наступного тижня. Незважаючи на всі ці заходи, діяльність на ринку залишалася у депресивному стані. Операції характеризувалися непрозорістю, строки погашення були довшими, ніж ринок готовий був сприйняти, а в основі ціноутворення лежали адміністративні механізми. Втрата довіри до України як до платоспроможного боржника спричинилася до відходу інвесторів з ринку.

У результаті з метою покриття фінансового дефіциту НБУ стає головним агентом на ринку казначейських векселів. Протягом перших шести місяців І 998 р. Міністерство фінансів розмістило через аукціони казначейських векселю на 4,5 млрд грн, 65 % яких були придбані НБУ. Протягом року НБУ купив казначейські векселі за неконкурентоспроможною ціною, що давало змогу МФУ утримувати ставку прибутковості за казначейськими векселями нижче ринкової. Однак навіть активна діяльність НБУ на ринку казначейських векселів не забезпечила нетто-надходження до бюджету.

На початку літа 1998 р. проблема залучення надходжень до бюджету загострилася. Зусилля МФУ щодо залучення кредитів на міжнародних ринках капіталів у липні та на початку серпня були лише частково успішними. У серпні МФУ вдалося залучити 150 млн дол. США шляхом розміщення казначейських векселів, організованого ING Barings. Ці цінні папери мали строк погашення 10 місяців, процентну ставку 55 % у гривневому еквіваленті та спеціальний талон-гарантію на отримання мінімального доходу 17,5 % у доларовому еквіваленті. Залучених коштів не вистачило для покриття сплати 450 млн дол. за єврооблігаціями, строк платежів за якими було призначено на 9 серпня. МФУ почало відчувати серйозний брак ліквідності, оскільки обслуговування внутрішнього та зовнішнього боргів відволікало значні бюджетні ресурси.

У 1998 р. МФУ розмістило казначейських векселів на суму близько 9 млрд грн. З них НБУ скупив 6 млн грн. (приблизно 73 % загальної кількості). Комерційні банки придбали 1,6 млрд грн. На частку нерезидентів припало менш ніж 0,6 млрд грн (у перші дев'ять місяців року).