В Україні триває широкомасштабна адміністративна реформа, однією з головних цілей якої є децентралізація державної влади та деконцентрація владних повноважень, зміцнення організаційної, правової та фінансово-економічної самостійності місцевого самоврядування; формування самодостатніх, дієздатних територіальних громад, забезпечення їх необхідними матеріальними і фінансовими ресурсами; реформування адміністративно-територіального устрою країни тощо.
Подальший розвиток місцевої та регіональної демократії, сприятиме більш активнішому здійсненню пріоритетного курсу інтеграції України до євроатлантичних структур .
Україна стала членом Ради Європи ще у 1995 році. Відповідно до висновку № 190 (1995) Парламентської Асамблеї Ради Європи, нашою державою під час вступу до Ради Європи була взята на себе низка зобов'язань, у тому числі:
- стосовно розвитку та зміцнення місцевого самоврядування,
- ратифікації Європейської Хартії місцевого самоврядування,
- приведення національного законодавства у відповідність до європейських стандартів .
15 липня 1997 року Верховна Рада України без застережень ратифікувала Європейську Хартію місцевого самоврядування. Це означає, що Україна як держава - член Ради Європи взяла на себе зобов'язання дотримуватися положень Європейської Хартії місцевого самоврядування в повному обсязі .
За існуючою практикою, Рада Європи постійно відслідковує стан дотримання країнами-членами взятих на себе зобов'язань. Так, 5-ою сесією Конгресу місцевих та регіональних влад Європи у травні 1998 року було розглянуто та ухвалено Рекомендацію №48 (1998) та Резолюцію № 68 (1998) щодо місцевої та регіональної демократії в Україні .
У цих досить критичних за змістом документах, зокрема, відзначалося наявність законодавчого дефіциту у сфері місцевого самоврядування; наголошувалося на необхідності дотримання Україною положень Європейської Хартії місцевого самоврядування; здійснення розподілу повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування, налагодження ефективного співробітництва між ними тощо .
Доповідачі Конгресу також звернули увагу на важливості ухвалення законів про міста Києва та Севастополь з метою більш чіткого визначення їх правового статусу, а також модернізації національного законодавства про вибори до органів місцевого самоврядування .
Згідно з рішенням 5-ої сесії Конгресу місцевих та регіональних влад Європи в Україні було приділено належну увагу: відповідні рекомендація та резолюція Конгресу були розглянуті на засіданні Координаційної Ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України, 5 серпня 1998р. видано відповідне доручення Президента України з цього питання, а Верховною Радою України 5 листопада 1998р. прийнято постанову "Про заходи по реалізації рекомендацій про місцеву та регіональну демократію в Україні, ухвалених 5-ою сесією Конгресу місцевих та регіональних влад Європи" .
У січні 1999 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ", який визначив спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції та чинного законодавства України.
Прийняття цього важливого закону певним чином сприяло не тільки стабілізації суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації у столиці, але й зміцненню правових засад місцевого самоврядування в державі в цілому та поліпшенню іміджу України на міжнародній арені .
Зміцнення самоврядування у місті Києві нерозривно пов'язано із розвитком місцевої та регіональної демократії в цілому у державі. Й за час, що минув, вже багато чого вдалося зробити у цій галузі .
30 серпня 2001 р. Президент України видав Указ "Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні", в якому розвиток місцевого самоврядування визнано одним із найважливіших пріоритетів державної політики України . Затвердження цим Указом Президента Державної програми розвитку місцевого самоврядування, яку перед тим не вдалося прийняти Верховній Раді України, не тільки надало новий імпульс процесу розвитку місцевого самоврядування, а й сприяло зміцненню позицій України на міжнародній арені .
Кабінетом Міністрів України ухвалено план заходів з реалізації цієї Програми, працює робоча група з підготовки пропозицій щодо дальшого розвитку місцевого самоврядування. На виконання Указу Президента України "Про Концепцію державної регіональної політики"(2001р.), Кабінет Міністрів України затвердив заходи щодо реалізації державної регіональної політики. Координацію дій усіх органів державної влади з реалізації державної регіональної політики покладено на Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. У 2001 році Верховна Рада України ухвалила Закони України "Про органи самоорганізації населення", Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області", а також Земельний та Бюджетний Кодекси.
У виробленні спільних підходів органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій до реалізації державної регіональної політики ефективно діють Національна Рада з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування та Міжвідомча комісія з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів Україні .
Усе це дає підстави констатувати, що в Україні є політична воля та бажання більшості керівників органів державної влади та місцевого самоврядування спільно працювати та ефективно вирішувати існуючі проблеми .
Поряд з досягнутими позитивними результатами чинне законодавство України, яке регламентує статус міста Києва, організацію системи управління, має певні недоліки та недосконалості. На це ще раз звернули увагу доповідачі Конгресу місцевих та регіональних влад Європи у доповіді щодо стану місцевої та регіональної демократії в Україні. Так, у пункті 12 С Резолюції 102 (2001), ухваленої на міні-сесії Конгресу восени 2001 року, зазначається, що прийняття окремих законів про міста Київ та Севастополь не повинно позбавити їх управління та повноцінної системи самоврядування, викладених у Європейській Хартії місцевого самоврядування. А у пункті 12 Б згаданої Резолюції також підкреслюється, що міські ради Києва та Севастополя як і всі інші представницькі органи місцевого самоврядування повинні мати свої власні, політично підзвітні виконавчі органи та адміністрації. Це буде представляти собою реальну імплементацію на практиці статей 3.2 та 6.1 Європейської Хартії місцевого самоврядування .
Усе це зумовлює необхідність спільної роботи представників законодавчої та виконавчої гілок влади, органів місцевого самоврядування, щодо модернізації та удосконалення чинного законодавства України, приведення його у відповідність до основних європейських стандартів та норм, імплементації у вітчизняну практику положень Європейської Хартії місцевого самоврядування. Удосконалення управління містом Києвом з урахуванням принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, безперечно, потребуватиме внесення необхідних змін до чинного законодавства, що було б можливим в рамках здійснення широкомасштабної реформи політичної системи
Насамперед необхідно розмежувати повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у столиці, яке відсутнє у чинній редакції закону "Про місто-герой Київ". Нині функції виконавчого органу у місті Києві виконує Київська міська державна адміністрація, що не повністю відповідає самій суті місцевого самоврядування як права територіальної громади сіл, селищ та міст самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України .
Уточнення статусу Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації усуне проблеми небезпеки двовладдя у столиці, чітко розмежує функції місцевого самоврядування та державного управління. За цих умов підвищиться відповідальність і легітимність діяльності органів місцевого самоврядування, значно розшириться їх самостійність у місцевих справах, а також у повній мірі буде реалізований визначений Конституцією та Законом України "Про місцеві державні адміністрації" статус місцевих державних адміністрацій як місцевих органів виконавчої влади, які входять до загальнодержавної системи органів виконавчої влади.
Київській міській раді слід якнайшвидше прийняти найближчим часом відповідні рішення щодо визначення територіальних кордонів міста та укласти відповідні угоди з цього питання з відповідними населеними пунктами Київської області. Все це сприятиме не тільки більш динамічному розвитку всього столичного регіону, але й слугуватиме ефективному здійсненню реформи адміністративно-територіального устрою всієї держави .
Зрозуміло, що від розвитку столиці багато в чому залежить розвиток всієї держави. На рівні столиці чітко віддзеркалюється суспільно-політична та соціально-економічна ситуація в усій державі, що з великою зацікавленістю вивчається всією європейською ті світовою спільнотою .
Ось чому так важливо,щоб управління нашою столицею здійснювалося на засадах Європейської Хартії місцевого самоврядування, з урахуванням найкращого зарубіжного досвіду задля більш ефективного вирішення проблем киян .
Питання для самоконтролю
1. Чи можна залишати частку податку з власників транспортних засобів у місті для ремонту міських доріг?
2. Чи є необхідність затверджувати квартальні звіти, якщо Бюджетний кодекс України визначає бюджетний період з 1 січня по 31 грудня?
3. Чи визначене питання взаємовідносин сільських і районних бюджетів?
4. Чи будуть додатково виділятися кошти на фінансування пільг населенню на придбання твердого палива та послуг зв'язку?
5. Чи можна при затвердженні бюджету зменшити асигнування, передбачені на субсидії, і за рахунок цього збільшити видатки на пільги ветеранам?
6. Чи можна отримувати в Державному казначействі України короткострокові позички на покриття короткострокових касових розривів у процесі виконання місцевих бюджетів?
7. Чи дозволяється фінансувати видатки з районного бюджету на сільські загальноосвітні школи, сільські бібліотеки та клуби?
8. Статтею 6 Бюджетного кодексу України не визначено статус міст і селищ міського підпорядкування. Чи можна до них застосувати статтю 89 Бюджетного кодексу України?
3.1. Бюджет місцевого самоврядування: теоретичні основи організації та функціонування
3.2. Джерела формування доходів місцевого самоврядування за рівнями місцевих бюджетів
3.3. Місцеві позики в Україні
3.4. Нетрадиційні джерела доходної частини самоврядних бюджетів
3.5. Оподаткування органів самоорганізації населення
Товариства співвласників багатоквартирних будинків (ондомініуми). Земля та оподаткування
3.6. Місцеві податки та збори
Місцеві податки в Україні
Перспективи розвитку системи місцевого оподаткування