Місцеві фінанси - Сунцова О.О. - Основні вимоги до інформації, що надається у бюджетних запитах

Процес розробки бюджетних запитів дає головним розпорядникам бюджетних коштів можливість поліпшити планування своєї роботи. Крім того, що цей процес зосереджується на фінансових питаннях, він дає можливість обговорити з органом влади основні питання стосовно подальшої діяльності .

o Якщо між наданою фінансовою інформацією та конкретними видами діяльності, які планується здійснювати, не існує чіткого зв'язку, тоді процес зазнав невдачі в одному з суттєвих аспектів складання бюджету .

o Надто багато інформації може зашкодити процесу розробки бюджетних запитів так само, як і недостатня кількість інформації .

Основні моменти, на які звертають увагу головних розпорядників бюджетних коштів під час розробки бюджетних запитів:

o Визначення граничних обсягів для галузевих управлінь і програм

o Фінансування нових програм

o Перерозподіл коштів між існуючими програмами згідно з пріоритетами

o Збільшення чи зменшення фінансування існуючих функцій чи програм

o Скорочення чи припинення програм або видів діяльності

o Коригування потреб у фінансування залежно від змін нормативних критеріїв

o Оцінка впливу інфляції

o Визначення засобів вимірювання результатів (системи складання бюджету з огляду на результати)

o Визначення основних питань, на які не виділено фінансування

o Заходи з задоволення вимог щодо економності

o Фінансування послуг громадянам

o Бюджет розвитку

o Інформація та форми бюджетних запитів на рівні головних розпорядників бюджетних коштів (галузевих управлінь і відділів), як правило, узагальнюють фінансові дані та передбачають співставлення інформації різних програм і галузевих управлінь.

o Галузеві управління можуть складати доволі детальні буклети з пояснення своєї діяльності та програм на наступний бюджетний період, які називаються оцінками або обґрунтуваннями. Після прийняття рішень до цих оцінок або обґрунтувань вносяться відповідні зміни, і потім вони використовуються протягом усього бюджетного процесу.

o Фінансова інформація, що надається всіма структурами виконавчої влади, повинна бути послідовною за своєю формою та змістом для того, щоб можна було здійснювати її аналіз і приймати свідомі рішення.

o Бюджетні пропозиції повинні мати адекватне пояснення для того, щоб можна було оцінити, наскільки ефективно витрачаються бюджетні кошти на досягнення чітко поставлених цілей .

o Начальники управлінь повинні мати змогу звертати увагу на серйозні потреби, що не фінансуються, але необґрунтовані бюджетні пропозиції не слугують жодній корисній меті .

o Якщо бюджетна пропозиція отримує бюджетне фінансування, це слід розглядати як договір між розпорядником та органом влади, у якому обидві сторони, а також представницький орган, розуміють, для чого витрачаються бюджетні кошти і яких результатів можна очікувати.

o Підзвітність організацій по програмах і видатках повинна бути абсолютно чіткою.

o Дані мають представлятись в адекватній формі, що полегшить діяльність з виконання і контролю бюджету після того, як бюджет буде прийнято.

o Максимальне використання сучасної інформаційної технології значно підвищить здатність аналізувати бюджетні дані та складати надійний бюджет.

Основна бюджетна пропозиція головного розпорядника (управління) подається відповідно до типових форм, затверджених Міністерством фінансів, які додаються до інструкцій. Найбільш детальною формою планування бюджетного запиту, зазвичай, є форма "за програмами" або "за функціями", хоча деякі програми можуть подаватися більш детально (за видами діяльності або за під-функціями). Часто існують скорочені форми документів для кожного підпорядкованого підрозділу, а також для розпорядника в цілому.

Форми, як правило, містять цифрові дані та текст.

Більшість сучасних бюджетних запитів, особливо цифрові дані, оброблюються комп'ютерними бюджетно-обліковими системами .

Нижче зазначається, які дані зазвичай подаються у формах.

o Назва управління та програми, інформація про те, хто і за які види діяльності відповідає .

o Коди бюджетної класифікації, що відповідають конкретній організації та програмі.

o Суми фактичних видатків минулого року та затверджені у поточному.

o Граничний обсяг видатків на поточний рік.

o Коригування, внесені з метою визначення бази бюджетного запиту.

o Сума, що запитується для програми на бюджетний рік .

o Збільшення або зменшення базової суми (сума коштів необхідних додатково).

o Оцінена сума видатків на два роки, що йдуть після наступного бюджетного року (середньострокова структура).

o Показники за мережею, штатами і контингентами головного розпорядника (по кожній функції) .

o Пояснення програми, включаючи правову основу, завдання, діяльність, обсяги роботи, минулі досягнення та інша важлива інформація.

o Заплановані досягнення на рівні бюджетного запиту на наступний рік з наголосом на фактичній віддачі, очікуваних результатах роботи по відношенню до цілей програми і вимірюванні ефективності. Цей розділ бюджетного запиту часто називають обґрунтуванням бюджету. Він, як правило, поділяється на дві частини, одна з яких описує досягнення з базовими обсягами фінансування, а друга описує зміни, що пропонується зробити шляхом зменшення або збільшення суми асигнувань.

Ще одною загальною вимогою є таблиця з описанням деталей програми. У ній зазначаються запропоновані суми видатків згідно з економічною класифікацією та описуються джерела надходжень, з яких передбачається фінансувати дану програму .

У деяких формах передбачається розділ, де описуються будь-які невирішені питання у програмі, будь-які не фінансовані потреби та особливі ситуації .

Граничні обсяги часто встановлюються фінансовим органом для галузевих відділів і управлінь, а не для окремих програм. Це дає розпорядникам певну свободу в сфері визначення пріоритетів. Таким чином бюджетні запити, що передбачають перевищення ліміту, як правило, розглядаються на рівні адміністрацій та виконкомів.