Основи фінансового менеджменту - Рясних Є.Г. - 5.2. Раціоналізація управління обіговим капіталом з позицій маркетингу

Оптимізують, а отже, скорочують термін обігу коштів за допомогою методів маркетингу. Багато підприємств - неефективно використовують виробничо-технічний потенціал і знижують економічну рентабельність активів, намагаючись закупити сировину та матеріали за найнижчими цінами, а продати свою продукцію якомога дорожче. За звуженого платоспроможного попиту юридичних і фізичних осіб така політика може бути згубною для підприємства. Дилему "рентабельність чи ліквідність" в умовах конкуренції раціональніше розв'язувати шляхом прискорення обігу капіталу. Згідно з формулою Дюпона економічну рентабельність активів можна обчислити за коефіцієнтом трансформації або коефіцієнтом рентабельності реалізації.

Коефіцієнт обігу активів, або коефіцієнт трансформації (Кт), обчислюють у такий спосіб:

Він характеризує ефективність використання підприємством усіх ресурсів незалежно від джерел їх залучення і показує, скільки разів на рік здійснюється повний цикл виробництва і обігу або скільки грошових одиниць реалізованої продукції дала кожна одиниця активів. Цей коефіцієнт варіює залежно від галузі, відображуючи особливості виробничого процесу.

Коефіцієнт рентабельності реалізації (комерційна маржа) (Км) визначають за формулою:

Економічну рентабельність активів (Ер) вираховують так:

Цей коефіцієнт показує обсяг НРЕІ, який підприємство отримало на кожну одиницю вкладених коштів за рік, незалежно від джерел їх залучення. Коефіцієнт є одним із найважливіших індикаторів конкурентоспроможності підприємства. Його порівнюють із середньогалузевими даними.

Формулою Дюпона називають рівняння:

Вона відображає залежність рентабельності активів не лише від рентабельності реалізації, а й від обіговості активів. Поділ на дві складові допомагає виявити причини невисокого рівня цього показника (рентабельність реалізації, швидкість обертання чи обидва ці показники) і на основі аналізу прийняти обґрунтоване управлінське рішення.

Приклад

Активи підприємства "Віта" становлять 400 000 грн. Виробничі потужності завантажені на 40%, при цьому річний натуральний обсяг виробництва - 30 тис. кг. Середня закупівельна ціна 1 кг сировини дорівнює 9 грн; продажна ціна виробу за 1 кг - 15 грн; додаткові змінні витрати - 1 грн; загальні постійні витрати - 120 000 грн. Фінансовий менеджер і маркетолог після вивчення ринкової кон'юнктури пропонують підвищити закупівельну ціну до 10 грн за 1 кг, одночасно зменшивши відпускну ціну до 13,8 грн за 1 кг. За їх підрахунками це вдвічі підвищить обсяг реалізації. Як зміниться економічна рентабельність активів?

1. Розраховують економічну рентабельність активів до цінових змін (Пб - прибуток базовий, Ерб - економічна рентабельність базова):

2. Розраховують економічну рентабельність активів після цінових змін (Пн - прибуток новий, Ерн - економічна рентабельність нова):

Отже, попри зменшення коефіцієнта рентабельності на 0,9%, зростання коефіцієнта трансформації на 1,13 збільшило економічну рентабельність активів на 4,5%. Оскільки зростають завантаженість виробничих потужностей і ринкова активність підприємства, така цінова політика є продуктивною. За низької прибутковості продажу треба намагатись прискорити обіг капіталу, і навпаки, низьку ділову активність підприємства можна компенсувати тільки зменшенням витрат на виробництво продукції або підвищенням цін на неї.

Менеджеру обов'язково слід пам'ятати, що чим більше засобів залучено для досягнення заданого обсягу обігу, тим більше зусиль доведеться витрачати на їх конверсію в разі переорієнтації діяльності підприємства. Не можна вдаватися до нових видів і сфер діяльності, керуючись лише максимізацією комерційної маржі і недооцінюючи коефіцієнт трансформації, оскільки це може призвести до незворотних економічних втрат.