Згідно зі ст. 20 Закону України "Про кредитні спілки" від 20 грудня 2001 р. № 2908-Щ капітал кредитної спілки складається із пайового, резервного та додаткового капіталів , а також залишку нерозподіленого доходу спілки (рис. 5.1).
Формування та розподіл капіталу і доходів кредитних спілок мають здійснюватися з дотриманням основних вимог, визначених Положенням про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, затвердженим Розпорядженням Держфінпослуг від 16 січня 2004 р. № 7.
Так, капітал кредитної спілки не може бути меншим ніж 10% від суми її загальних зобов'язань. Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється щоденно на початок робочого дня.
Рис. 6.1. Капітал кредитної спілки та джерела його формування
Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових внесків членів кредитної спілки.
Резервний капітал призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спілки, які не можуть бути покриті за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів.
Джерелами формування резервного капіталу кредитної спілки є:
1) вступні внески членів кредитної спілки;
2) частина доходу кредитної спілки;
3) інші джерела, перелік яких визначено статутом кредитної спілки.
Резервний капітал кредитної спілки формується до моменту досягнення ним не менше 15% від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки.
Формування резервного капіталу здійснюється за графіком, передбаченим у Положенні про фінансове управління кредитної спілки.
Для обчислення зважених на ризик активів вони поділяються на п'ять груп за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження (табл. 5.3).
Таблиця 5.3. Поділ активів на групи за ступенем ризику
Група активі | Отупінь в ризику, % | Види активів |
І | 0 | — Грошові кошти готівкою та на поточних рахунках у банках; — державні цінні папери |
ІІ | 20 | — Грошові кошти на вкладних (депозитних) рахунках у банках; — внески (вклади) на депозитні рахунки в об'єднаній кредитній спілці |
ІІІ | 50 | — Внески до капіталу об'єднаної кредитної спілки; — внески до капіталу кооперативного банку; — грошові кошти, внесені на зворотній основі до спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок; і— сума капітальних інвестицій, залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів; — внески до капіталу бюро кредитних історій (юридичної особи, виключною діяльністю якої є збирання, зберігання, використання інформації, яка формує кредитну історію) |
IV | 100 | — Кредити, надані членам кредитної спілки (крім неповернених та безнадійних); — кредити, надані кредитним спілкам; — інша дебіторська заборгованість |
V | 150 | — Кредити, надані членам кредитної спілки, визнані неповерненими або безнадійними |
— | 100 | — Суми залишку зобов'язань членів кредитної спілки перед третіми особами, за якими кредитна спілка виступає поручителем |
За рішенням спостережної ради, затвердженим рішенням загальних зборів, кредитна спілка має право спрямовувати на формування резервного капіталу більшу частину доходу, ніж передбачена графіком формування резервного капіталу.
Додатковий капітал спілки формується за рахунок цільових внесків членів кредитної спілки, обов'язкових цільових внесків у додатковий капітал, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб та безоплатно отриманого майна і необоротних засобів.
У разі ліквідації кредитної спілки залишок додаткового капіталу та коштів резервного фонду зараховується до Державного бюджету України.
У процесі надання послуг кредитною спілкою формується 'її дохід.
Відповідно до чинного законодавства загальна сума залучених внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та інших зобов'язань кредитної спілки, за якими нараховуються проценти, не має перевищувати суму продуктивних активів. Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється на кінець останнього дня кожного місяця.
Продуктивні активи — активи кредитної спілки, використання яких дає кредитній спілці економічні вигоди у вигляді доходу.
До продуктивних активів належать:
— кредити, надані членам кредитної спілки;
— кредити фермерським господарствам та приватним підприємствам, які перебувають у власності членів кредитної спілки;
— кредити, надані кредитним спілкам;
— фінансові інвестиції;
— інші продуктивні активи, у тому числі кошти у спільних фінансових фондах асоціацій.
Непродуктивні активи — активи, які забезпечують діяльність кредитної спілки, але не дають доходу. До непродуктивних активів відносять:
— грошові кошти;
— основні засоби,
— інші необоротні матеріальні активи;
— нематеріальні активи;
— капітальні інвестиції;
— інші непродуктивні активи, у тому числі кошти у спільних фінансових фондах асоціацій.
Фінансовий результат діяльності кредитної спілки за звітний період характеризує показник нерозподіленого доходу (збитку).
Нерозподілений дохід (збиток) кредитної спілки — узагальню-вальний показник, який характеризує фінансовий результат діяльності кредитної спілки за звітний період.
Розрахунок нерозподіленого доходу (збитку) кредитної спілки здійснюється відповідно до вимог Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг
України, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 25 грудня 2003 р. № 177.
Обчислення нерозподіленого доходу (збитку) кредитної спілки здійснюється в такій послідовності:
І. Визначення доходу:
1. Отримані проценти за кредитами, наданими членам кредитної спілки.
2. Одержані проценти за кредитами, наданими кредитним спілкам.
3. Доходи від коштів, розміщених на депозитних рахунках у банках.
4. Плата (проценти) на внески (вклади) на депозитних рахунках в об'єднаній кредитній спілці.
5. Доходи від участі в капіталі кооперативного банку.
6. Плата (проценти) на внески в капіталі об'єднаної кредитної спілки.
7. Доходи від державних цінних паперів.
8. Інші процентні доходи.
9. Загальна сума отриманих процентних доходів:
(р. 1 + р. 2 + р. З + р. 4 + р. 5 + р. 6 + р. 7 + р. 8).
10. Отримані штрафи, пені. Інші непроцентні доходи, у тому числі:
11. Зменшення резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позик;
12. Усього доходів
(р. 9 + р. 10 + р. 11).
ІІ. Визначення витрат:
13. Нараховані проценти за внесками (вкладами) на депозитні рахунки членів кредитної спілки.
14. Нараховані проценти за кредитами, одержаними від кредитних спілок.
15. Нараховані проценти за кредитами, отриманими від об'єднаної кредитної спілки.
16. Нараховані проценти за кредитами, одержаними від банків.
17. Нараховані проценти за іншими зобов'язаннями перед юридичними особами.
18. Витрати, пов'язані із залученням коштів:
(р. 13 + р. 14 + р. 15 + р. 16 + р. 17).
19. Витрати на страхування кредитів та внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках.
20. Витрати на нарахування заробітної плати та обов'язкових платежів.
21. Інші операційні витрати, у тому числі на благодійну діяльність.
22. Витрати иа формування спільних фінансових фондів асоціацій.
23. Податок на прибуток нарахований.
24. Інші витрати.
25. Загальна сума операційних витрат:
(р. 19 + р. 20 + р. 21 + р. 22 + р. 23 + р. 24).
26. Витрати на формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів.
27. Витрати на списання несплачених процентів за кредитами.
28. Усього витрат
(р. 18 + р. 25 + р. 26 + р. 27).
III. Визначення результату:
29. Фінансовий результат
(р. 12 - р. 28).
30. Формування резервного капіталу.
31. Розподіл процентів на додаткові пайові внески.
32. Нерозподілений дохід (збиток)
(р. 29 -р. 30-р. 31).
Отже, послідовність обчислення нерозподіленого доходу дає змогу визначити його більш точно.
Нерозподілений дохід — різниця між сумою залишку нерозподіленого доходу попереднього періоду, доходів, фактично отриманих кредитною спілкою за звітний період, та сумою витрат цього періоду, пов'язаних з її діяльністю, збільшених на суму доходу, спрямованого на формування резервного капіталу, та суму плати (процентів), яка розподілена на додаткові пайові внески протягом звітного періоду.
Розрахунок суми доходу, яка розподіляється на додаткові пайові внески
Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові внески, визначається з дотриманням вимог п. 6.1 Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 3 лютого 2004 р. № 148/874, що дохідність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більше ніж у два рази середньозважену процентну ставку дохідності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках.
Максимально можлива сума нерозподіленого доходу, яка може бути розподілена на додаткові пайові внески, обчислюється за формулою
де ∑ДП — максимально можлива сума нерозподіленого доходу, яка може бути розподілена на додаткові пайові членські внески;
ПД — загальна сума пайоднів за звітний рік, що визначається шляхом добутку пайоднів кожного члена кредитної спілки, розрахованих множенням суми пайових внесків на фактичну кількість днів фактичного перебування цих внесків у кредитній спілці;
СД — середньозважена процентна ставка дохідності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.
Визначення середньозваженої процентної ставки дохідності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за звітний рік здійснюється за такою формулою:
де ∑СД — сума відсотків, нарахованих за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за звітний рік;
Дср — середня сума внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за звітній рік.
Середня сума внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за звітній рік розраховується як середня хронологічна за формулою
де X — сума внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки на кінець періоду.
Розподіл доходу на обов'язкові пайові внески Нерозподілений дохід, що залишається у розпорядженні кредитної спілки, розподіляється між її членами пропорційно розміру їх обов'язкових пайових внесків у вигляді процентів. Відповідно до чинного законодавства кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що розміщені на депозитних рахунках членів кредитної спілки.
Згідно з п. 2.2.4 Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, затвердженим розпорядженням Держфін послуг від 3 лютого 2004 р. № 148/874, кредитна спілка може здійснювати розподіл доходу на додаткові пайові внески протягом року або розподіляти нерозподілений дохід за підсумками фінансового року на пайові внески лише за умови досягнення відповідних фінансових нормативів, а саме: нормативів достатності капіталу, коефіцієнта платоспроможності, нормативу прибутковості, та дотримання графіка формування резервного капіталу.
Розподіл доходів на пайові внески можна здійснювати трьома методами (табл. 5.4):
Таблиця 5.4. Основні методи розподілу доходу на пайові внески
Методи розподілу доходу | Особливості методу |
На внески станом на початок періоду | Під час розрахунку не враховують внески пайового типу, внесені протягом періоду. В разі вибуття членів, внески яких були в спілці на початок періоду, дохід на такі внески за цей період розподіляють незалежно від того, втратила особа своє членство в спілці чи ні |
На внески станом на кінець періоду | Під час розрахунку не беруть до уваги фактичного строку перебування внесків конкретного члена в кредитній спілці |
Розподіл доходів на "пайодні" | Розрахунок здійснюють на підставі наявних у конкретного члена спілки "пайоднів" за відповідний період (суму внесків множать на кількість днів фактичного перебування внесків у спілці протягом періоду) |
Якщо за підсумками року отримано збиток, то спостережна рада кредитної спілки приймає рішення про використання капіталу на його покриття.
Покриття збитків, які не можуть бути покриті за рахунок надходжень поточного року, здійснюється за рахунок капіталу кредитної спілки в такій послідовності:
— залишку нерозподіленого доходу за попередній рік;
— резервного капіталу, сформованого за рахунок частини доходу;
— резервного капіталу, сформованого за рахунок інших джерел, визначених статутом (окрім вступних внесків);
— додаткового капіталу, крім внесків членів у додатковий капітал;
— резервного капіталу, сформованого за рахунок вступних внесків.
Якщо залишок непогашеної суми збитків менший за залишок того виду внеску, за рахунок якого він має бути погашений, то здійснюється пропорційне зменшення суми відповідного виду внесків кожного члена кредитної спілки.
5.5. Надання кредитних послуг кредитною спілкою
Навчальний тренінг
Розділ 6. ЛОМБАРДНІ ПОСЛУГИ
6.1. Сутність ломбардної діяльності на ринку фінансових послуг
6.2. Кредитні послуги ломбарду
6.3. Супутні послуги ломбарду
6.4. Вимоги до обліку й облікової та реєструючої систем ломбарду
Навчальний тренінг
Розділ 7. ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ З УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ ПРИ ФІНАНСУВАННІ БУДІВНИЦТВА ЖИТЛА