Ринок фінансових послуг - Науменкова С.В. - 5.4. Фінансові нормативи та критерії якості системи управління кредитних спілок

Фінансові нормативи та критерії якості системи управління кредитних спілок відображені у Положенні про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 3 лютого 2004 р. № 148/874. У систематизованому вигляді фінансові нормативи представлено в табл. 5.5.

Залежно від ризиків діяльності спілки, обсягу та характеру проведення операцій, наявності мережі відокремлених підрозділів введено такі режими регулювання з відповідним поділом кредитних спілок на такі групи:

— перша група — для кредитних спілок, діяльність яких пов'язана з високими ризиками;

— друга група — для кредитних спілок, діяльність яких пов'язана з середніми ризиками;

— третя група — для кредитних спілок, діяльність яких пов'язана з незначними ризиками.

Кредитна спілка самостійно ідентифікує дату її віднесення до певної групи режимів регулювання без здійснення додаткових повідомлень з боку Держфінпослуг.

Вимоги до якості системи управління кредитних спілок, що належать до відповідної групи режимів регулювання, наведено у розд. 7 зазначеного положення.

Для кредитних спілок першої групи:

1) уповноваженим органом управління кредитної спілки має бути затверджений стратегічний план розвитку (бізнес-план) на строк не менше трьох років та фінансовий план (бюджет) на кожний рік;

2) програмне забезпечення повинно забезпечувати можливість перегляду даних стосовно кожного відокремленого підрозділу (за їх наявності);

3) для членів кредитної спілки має бути забезпечена можливість ознайомлюватися на їх вимогу зі статутом, внутрішніми положеннями, рішеннями органів управління, річною фінансовою звітністю та звітними даними (або копіями цих документів, засвідченими в установленому законодавством порядку), достовірність і повнота яких підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), у головному офісі, а також у будь-якому з відокремлених підрозділів кредитної спілки (у разі наявності);

4) правління повинно діяти в межах повноважень, делегованих спостережною радою, а також інших повноважень, визначених статутом та/або внутрішніми положеннями кредитної спілки згідно із законодавством;

5) правління кредитної спілки щоквартально має звітувати спостережній раді про діяльність кредитної спілки, у тому числі щодо відокремлених підрозділів (у разі їх наявності), у формах та обсягах, визначених рішенням спостережної ради.

Таблиця 5.5. Фнансові нормативи кредитних спілок

Закінчення табл. 5.5.

Вимоги, установлені пунктами 1, 4, 5 поширюються на об'єднані кредитні спілки.

Для кредитних спілок другої групи:

1) уповноваженим органом управління кредитної спілки має бути затверджений фінансовий план (бюджет) на кожний рік;

2) програмне забезпечення має забезпечувати можливість перегляду даних стосовно кожного відокремленого підрозділу (у разі їх наявності);

3) для членів кредитної спілки повинна бути забезпечена можливість ознайомлення на їх вимогу зі статутом, внутрішніми положеннями, рішеннями органів управління, річною фінансовою звітністю та звітними даними (або копіями цих документів, засвідченими в установленому законодавством порядку), достовірність і повнота яких підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), у головному офісі, а також у будь-якому з відокремлених підрозділів кредитної спілки (у разі їх наявності);

4) правління має звітувати спостережній раді про діяльність кредитної спілки щоквартально, у тому числі щодо відокремлених підрозділів (у разі їх наявності), у формах та обсягах, визначених рішенням спостережної ради.

Для кредитних спілок третьої групи:

1) уповноваженим органом управління кредитної спілки повинен бути затверджений кошторис витрат на кожний рік;

2) правління має звітувати спостережній раді про діяльність кредитної спілки щоквартально у формах та обсягах, визначених рішенням спостережної ради.

У процесі діяльності кредитні спілки мають дотримуватися обов'язкових нормативів, установлених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 28 та 29 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Нормативи встановлюються з метою забезпечення стабільної діяльності кредитних спілок, своєчасного виконання ними зобов'язань перед своїми членами, а також запобігання можливим втратам капіталу через ризики, що притаманні діяльності кредитних спілок. Значення окремих фінансових нормативів також залежить від віднесення кредитної спілки до відповідної групи режиму регулювання (див. табл. 5.4 на с. 169).

Фінансовий норматив — співвідношення між певними показниками звітності, яке встановлюється для впровадження обмежень у діяльності кредитної спілки з метою управління її фінансовими ризиками.

Ризик кредитної спілки — можливість зазнати втрат у разі виникнення несприятливих обставин та/або ймовірність одержання доходів, менших від очікуваних, а також зниження вартості активів.

Положенням про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від З лютого 2004 р. № 148/874, визначено нормативи Щодо капіталу, платоспроможності, прибутковості, ліквідності, якості активів та ризиковості операцій, а також критерії якості системи управління. (Порядок розрахунку та значення нормативів в узагальненому вигляді подано в табл. 5.4.)

Крім того, кредитна спілка може затверджувати додаткові нормативи та критерії, що регулюють окремі аспекти її діяльності відповідно до законодавства та статуту. Якщо кредитна спілка затвердила додаткові нормативи та критерії, крім тих, що визначені зазначеним вище Положенням, вона зобов'язана надати копії положень та/або рішень органів управління, якими встановлені такі додаткові нормативи та критерії, до Держфінпослуг протягом 15 робочих днів після їх затвердження.

Так, нормативне значення коефіцієнта платоспроможності встановлюється з метою мінімізації ризиків, пов'язаних зі здатністю кредитної спілки розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Воно має виконуватися як до моменту розподілу нерозподіленого доходу на пайові внески, так і після нього.

Коефіцієнт платоспроможності — співвідношення регулятивного капіталу (власних коштів) кредитної спілки до сумарних активів, зважених за ступенем ризику та суми залишку зобов'язань членів кредитної спілки перед третіми особами, за якими кредитна спілка виступає поручителем, зважених за ступенем ризику.

Для обчислення сумарних активів, зважених за ступенем ризику, використовують поділ активів на п'ять груп за ступенем ризику (див. табл. 5.3 на с. 164).

Нормативне значення коефіцієнта платоспроможності для кредитних спілок відповідної групи режимів регулювання представлено в табл. 5.5. Для III групи режимів регулювання цей норматив не застосовується. Нормативне значення коефіцієнта платоспроможності для об'єднаних кредитних спілок не може бути меншим ніж8%.

Є такі ознаки неплатоспроможності кредитної спілки:

— невиконання кредитною спілкою протягом 30 робочих днів з дня отримання вимоги щодо виконання зобов'язань 10 % і більше від суми своїх прострочених зобов'язань;

— перевищення збитків кредитної спілки на 25 % суми резервного капіталу, обов'язкових пайових внесків та обов'язкових цільових внесків у додатковий капітал.

З метою забезпечення стабільної діяльності кредитних спілок нормативними документами для них встановлюються нормативи миттєвої ліквідності та короткострокової ліквідності.

Ліквідність — здатність кредитної спілки забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та сторонами і сумами виконання зобов'язань кредитної спілки.

Норматив миттєвої ліквідності розраховується як відношення суми грошових коштів у касі та на поточних рахунках у банках до суми внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки до запитання, має становити не менше 10%.

Норматив короткострокової ліквідності, розрахований як відношення ліквідних активів з початковим строком погашення до одного року до короткострокових зобов'язань з початковим строком погашення до одного року, повинен становити не менше 100 %.

Початковим строком погашення вважається період, на який укладався відповідний договір до внесення будь-яких змін та доповнень до нього.

До ліквідних активів при розрахунку нормативу короткострокової ліквідності належать:

— грошові кошти готівкою;

— грошові кошти на поточних рахунках у банках;

— грошові кошти на вкладних (депозитних) рахунках у банках;

— державні цінні папери;

— внески (вклади) на депозитні рахунки в об'єднаній кредитній спілці;

— кредити, надані членам кредитної спілки;

— кредити, надані кредитним спілкам;

— грошові кошти, внесені на зворотній основі до спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, створених з метою підтримки ліквідності кредитних спілок (у трикратному розмірі суми, спрямованої на формування цих фондів, але не більше ніж передбачено положеннями асоціацій про ці фонди);

— грошові кошти, внесені в об'єднану кредитну спілку в рамках програми підтримки ліквідності кредитних спілок (у трикратному розмірі суми, спрямованої на формування цих фондів, але не більше ніж передбачено положеннями асоціацій про ці фонди). До короткострокових зобов'язань належать:

— кредити, одержані від банків;

— кредити, отримані від кредитних спілок;

— внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки;

— інші зобов'язання.

Показник нормативу короткострокової ліквідності має бути не меншим, ніж 100 %. Для третьої групи режимів регулювання кредитних спілок цей норматив не застосовується.

Обчислюються основні фінансові коефіцієнти за даними фінансової звітності, яка подається за встановленими формами. Держфінпослуг здійснює державний нагляд за своєчасністю, повнотою та правильністю подання звітних даних кредитними спілками.

Порядок складання та подання звітності кредитними спілками

Кредитні спілки подають до Держфінпослуг річну фінансову звітність за формами:

— Балансі

— Звіт про фінансові результати;

— Звіт про рух грошових коштів;

— Звіт про власний капітал;

— Примітки до річної фінансової звітності.

Річна фінансова звітність подається не пізніше 1 липня наступного за звітним року.

Крім річної фінансової звітності за встановленими формами, кредитні спілки відповідно до розпорядження Держфінпослуг "Про затвердження Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 25 грудня 2003 р. № 1 подають до Держфінпослуг звітні дані за такими формами:

— загальна інформація про кредитну спілку (дод. Д);

— звітні дані про фінансову діяльність кредитної спілки (дод. Е);

— звітні дані про склад активів та пасивів кредитної спілки (дод. Ж);

— звітні дані про доходи та витрати кредитної спілки (дод. 3);

— розрахунок необхідної суми резерву покриття втрат від нело-вернених кредитів (дод. И);

— звітні дані про кредитну діяльність кредитної спілки (дод. К);

— звітні дані про залучені кошти від юридичних осіб (дод. Л);

— звітні дані про діяльність відокремлених підрозділів кредитної спілки (дод. М).

Форми звітних даних заповнюють кредитні спілки на підставі даних бухгалтерського обліку за звітний період. Кредитна спілка зобов'язана забезпечити достовірність, повноту та правильність складання звітності.

Разом зі звітними даними кредитні спілки подають також витяги з протоколів засідань спостережної ради та ревізійної комісії про розгляд звітних даних, поданих до Держфінпослуг за попередній звітний квартал (рік).

Достовірність і повнота річної фінансової звітності та звітних даних підтверджуються аудитором (аудиторською фірмою), інформація про якого (яку) внесена до реєстру аудиторів, що ведеться Держфінпослуг. Аудиторський висновок подається до Держфінпослуг не пізніше 1 липня наступного за звітним роком.