13.2.1. Інтернет-банкінг
Діяльність провідних банків на ринку сучасних фінансових послуг обумовлює використання ними сучасних Інтернет-технологій як стратегічного інструменту, що сприяє зміцненню їх позицій на ринку фінансових послуг, дає змогу з мінімальними інвестиціями створювати нові фінансові продукти та опановувати нові сегменти фінансового ринку.
Характерною ознакою фінансових інтернет-послуг е використання Інтернету у сферах банківської діяльності, страхування та трейдингу.
Інтернет-банкінг (e-banking) — це діяльність банку з надання комплексу послуг клієнтам щодо електронного управління своїми рахунками через Інтернет.
Відповідно до зарубіжної та вітчизняної практики до Інтернет-банкінгу належать:
— управління рахунками (виписки, перекази з рахунку на рахунок, підготовка балансів тощо);
— відкриття депозитів, здійснення валютних операцій;
— здійснення платіжних операцій (перекази коштів, оплата рахунків за товари, комунальні платежі тощо);
— обмін фінансовими документами.
Конфіденційність даних, що було передано по каналах Інтернет-банкінгу, гарантується завдяки використанню при обміні інформацією сертифікованих засобів криптографічного захисту, механізму аутентифікації клієнтів, електронних підписів, а також постійному контролю за цілісністю інформації.
Технологія Інтернет-банкінгу походить з технології дистанційного банківського обслуговування ("home banking" — домашній банкінг або "remove banking" — віддалений банкінг). У процесі еволюції цей вид послуг суттєвого розвинувся. Є такі різновиди віддаленого банкінгу:
— телефонний (telefon banking);
— комп'ютерний (PC banking)
— відеобанкінг (video banking);
— інтернет-банкінг (Internet banking),
Історична довідка
Технологія "home banking" була розроблена на початку 80-х років, коли банки Західної Європи розпочали активну конкуренцію за залучення нових клієнтів. У листопаді 1982 р. як новий фінансовий продукт була анонсована система Homelink, створена Банком Шотландії спільно з телефонною компанією British Telecom. Уперше послуга була впроваджена у будівельному товаристві Nottingam Building Society і стала застосовуватися з середини 1983р.
Перший у світі банк, що почав обслуговувати клієнтів лише в мережі Інтернет, з'явився 18 жовтня 1995 p. у США — ера Інтернет-банкінгу розпочалася зі створення Security First Network Bank (SFNB). За перші півтора року існування середньомісячний приріст капіталу банку становив 20 %, активи збільшилися до 40 мли дол. США, а кількість клієнтських рахунків — до 10 тис. Із серпня 2001 p. SFNB став частиною Central Bank, що входить до складу RBC Financial Group, створеної Royal Bank of Canada. Нині фінансові послуги в Інтернаті надають усі лідери американського банківського бізнесу — Citicorp, Chase, Bank of America, Wells Fargo, Bank One та ін.
В Європі першим віртуальним банком був Advance Bank, дочірня структура Дрезденської банківської групи (Німеччина), який розпочав свою діяльність у 1996 р. Нині це портал комплексного фінансового обслуговування.
На ринок надання Інтернет-банкінгу почали активно виходити корпорації традиційного бізнесу. Технологічні компанії, які досягли певних успіхів на ринку інтернет-послуг (телекомунікаційні компанії, провайдери послуг Інтернету, центри електронної торгівлі тощо), також почали надавати послуги Інтернет-банкінгу. Так, першою не фінансовою компанією Японії, яка одержала ліцензію на проведення повного спектра банківських операцій, стала корпорація Sony. У кінці 2001 р. стартував онлайновий проект Sony Corp, у якому також взяли участь Sumitomo Mitsui Banking Corp (16 % акцій) та компанія J.P. Morgan (4 % акцій та фінансовий контроль за операціями банку). Sony Bank через 25-тисячну мережу автоматичних пристроїв у поштових відділеннях по всій Японії мав надавати довготермінові кредити, проводити консалтинг з управління грошовими потоками тощо. А головна бізнес-ідея полягала у масовому залученні клієнтів за рахунок вищих ставок на залишки на поточних рахунках — 0,05 % річних, порівняно з 0,02 % у традиційних банках. Першим он-лайновим банком в Японії був Japan Net Bank, створений у жовтні 2000 р. групою підприємств на чолі з Sakura Bank.
В Європі Інтернет-банкінг найбільше поширився у Швеції, де ще у 1999 р. 25 % від загальної кількості SE Banken користувалися такими послугами.
Тенденція активного виходу багатьох небанківських корпорацій у співдружність з фінансовими і технологічними компаніями на ринок банківських послуг стала досить стійкою. Тому за кордоном почалися серйозні дискусії з проблеми, яку умовно назвали "проблемою виживання традиційних банків та їх філій". Але провідні традиційні банки досить швидко зрозуміли реальні перспективи втрати частини клієнтів. Тому інвестувавши значні кошти в новітні інформаційні технології, вони почали розширювати спектр своїх послуг завдяки використанню можливостей мережі Інтернет.
Представники банківської індустрії США, що завжди тримали свої технологічні ініціативи в секреті, нині співпрацюють у сфері створення технологічних стандартів електронних банківських операцій. Для цього у 1996 р. було створено Технологічний секретаріат банківської індустрії (Banking Industry Technology Secretariat, BITS) як інформаційно-технологічний підрозділ організації "Круглий стіл з проблем фінансових послуг", до складу директорів якої входять керівники 14 найбільших національних банків1.
У світі сформувалися дві бізнес моделі Інтернет-банкінгу:
— доповнення банками своїх традиційних послуг он-лайновим бізнесом;
— створення віртуальних банків, які працюють тільки через Інтернет.
Технологічними моделями Інтернет-банкінгу є:
— client-based — ранні системи Інтернет-банкінгу, які потребують використання клієнтами спеціального програмного забезпечення, встановленого на їх комп'ютерах;
— internet-based — сучасні системи на базі Інтернету, які дають змогу встановити віддалене з'єднання з інтернет-системою банку та користуватися встановленим там спеціальним програмним забезпеченням, маючи лише стандартний браузер.
До переваг Інтернет-банкінгу належать:
• для користувачів:
— доступність і мобільність сервісу;
— оперативність виконання та підтвердження трансакцій;
— широкий діапазон персоніфікованих послуг;
— мінімізація комісійних;
• для банку:
— мінімізація операційних витрат;
— скорочення інвестицій у розвиток мережі філій;
— розширення клієнтської бази;
— усунення географічних та часових бар'єрів для надання послуг.
Нині Інтернет-банкінг розвивається у напрямі диверсифікації банківських послуг. Крім того, посилюється тенденція інтеграції банківських продуктів і послуг — до традиційних банківських додаються страхові, дилерські, інвестиційні, юридичні, консультаційні, тощо. Низка провідних банків, таких як Wells Fargo, ING Group, вважає створення на основі банків компаній з надання універсальних фінансових послуг стратегічним напрямом розвитку.
Характерною також є тенденція зниження вартості обслуговування за операціями, що здійснюється через Інтернет.
Особливості функціонування українських систем Інтернет-банкінгу полягають у тому, що в більшості випадків перелік послуг залишається ще обмеженим: інформування клієнта про стан поточного рахунку; контроль залишку на поточних і карткових рахунках, одержання виписок із рахунків, блокування платіжної карти, замовлення нових карт тощо. Останнім часом усе більшої популярності набувають онлайнові платежі за допомогою системи інтернет-банкінгу.
Почали активно опановувати ринок фінансових інтернет-послуг такі українські банки, як "Укрексімбанк", який пропонує користувачам систему послуг "Фінансовий портал; "УкрСиббанк", "Райф-файзен Банк Аваль" та ін.
Лідером на вітчизняному ринкові Інтернет-банкінгу е "Приват-Банк", який першим в Україні запровадив власну систему Інтернет-банкінгу — "Приват — 24й, пропонуючи клієнтам досить широкий спектр послуг. Користувачам "Приват — 24" доступні практично всі основні банківські операції з персонального домашнього комп'ютера, зокрема:
— поповнення рахунку, перегляд виписок і залишків на рахунку;
— можливість відкриття карткового та поточного рахунків;
— сплата комунальних послуг;
— відкриття депозитних рахунків у національній та іноземній валютах;
— виконання операцій обміну валют та можливість конвертувати валюти при перерахуванні коштів із використанням пластикових карток;
— замовлення пластикових карток з наступним одержанням їх у заздалегідь обраному відділенні банку.
"Приват — 24" дає змогу здійснювати внутрішньобанківський переказ грошей у системі Privat Money, а також міжбанківський — у системі SWIFT та можливий переказ коштів у системі Western Union. Підключення до інтернет-банку "Приват — 24" може здійснюватися через банкомат.
13.2.3. Інтернет-страхування
Навчальний тренінг
Розділ 14. ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
14.1. Особливості державної політики у сфері захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг
14.2. Європейський досвід захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг
14.2.1. Діяльність регуляторів у забезпеченні захисту прав споживачів фінансових послуг
14.2.2. Досудове вирішення спорів між споживачами та надавачами фінансових послуг
14.2.3. Інформування та навчання споживачів фінансових послуг
14.2.4. Роль асоціацій споживачів і професійних учасників ринку