Теорія фінансів - Федосов В.М. - 3.1.9. Фінансові концепції в парадигмі "асиметричної інформації"

Сутність нової парадигми. У 2001 р. Нобелівська премія з економіки була присуджена американським вченим Джорджу А. Акерлофу, Майклу Спенсу й Джозефу Е. Стігліцу за аналіз ринків та управління фінансами корпорації в умовах асиметричної інформації.

Теорія інформаційної асиметрії стає одним з основних напрямків в аналізі економіки та фінансів. На думку Дж. Стігліца, її призначення та формалізація породжують нову парадигму в економічній науці. В парадигмі розвивається новий напрям інформаційної економіки - теорія асиметричної інформації, який заперечує основні принципи неокласичної теорії функціонування ринкової економіки. По-перше, неокласична теорія доводить, що ринок працює в умовах досконалої інформації, за якої всі учасники ринку отримують повну й достовірну інформацію. По-друге, інформація відображається у єдиній рівноважній ціні товару. По-третє, ринковий механізм регулювання забезпечує загальну рівновагу в економіці.

Основні теоретичні висновки нової парадигми полягають в такому: по-перше, ринкова економіка функціонує в умовах асиметричної інформації. У реальній економіці інформація, на основі якої економічні агенти ринкових відносин приймають рішення, складна й багатогранна, доступність до інформації різна, що призводить до послаблення мотивів підприємців до максимізації прибутку; по-друге, на ринку немає єдиної рівноважної ціни, в якій міститься уся інформація. Насправді на кожному конкретному ринку формуються свої ціни; по-третє, ринковий механізм не забезпечує загальної рівноваги в економіці. В кожній із галузей формується своя специфічна рівновага; по-четверте, в умовах асиметричної інформації підвищується регулююча роль держави; по-п 'яте, нова парадигма є універсальною - її методи аналізу економіки та фінансів можна застосовувати як на макро-, так і на макрорівні.

Концепції парадигми на фінансовому макрорівні

Як зазначає Дж. Стігліц, макроекономічний аналіз базується на принципах здорової мікроекономіки, а вона є фундаментальною основою для макроекономіки. Необхідно мати інтегрований погляд на об' єкт загалом. Серцевиною макроекономічних моделей він називає теорію фірми, засновану на теорії асиметричної інформації. Слід звернути увагу, що теорія фірми складається з трьох напрямків: фінансування корпорації, корпоративного управління та організаційних схем.

У теорії неокласиків, що заснована на принципах досконалої інформації, зокрема, її представників М. Міллера та Ф. Модільяні, ствердь-жується, що фірмі, при вирішенні питань фінансування, однаково, чи залучати позиковий капітал, чи збільшувати власний капітал шляхом випуску нових акцій (за відсутності фактору податків). Практично фірма намагається обмежувати такий метод фінансування як новий випуск акцій. Відповідно до теорії досконалої інформації, фірма під час нової емісії подає сигнал новим власникам, що ринок переоцінює її акції, фінансовий ринок реагує на це зниженням їх курсу. Тому, такий спосіб фінансування пов'язаний із додатковим ризиком здорожчення капіталу, що залучається.

Нова парадигма пояснює домінанту для фірми позикових кошів недосконалістю інформації, яку отримують гіпотетичні інвестори. До них доходить викривлена інформація про розподіл прибутку для акціонерів, у них немає впевненості, що прибуток розподіляється пропорційно до пакету акцій. Фірма використовує різні способи переказу чистого прибутку головним, мажоритарним крупним акціонерам та менеджерам, що може суттєво знизити суму прибутку, який розподіляється серед інших акціонерів. Там, де дотримуються законодавчих норм та правил бухгалтерського обліку, з' являються розвинені ринки акцій і, відповідно, може змінитися політика фірми щодо структури капіталу.

Класична теорія виходила з принципів транспарентності (тобто прозорості) розподілу прибутку на нерозподілений та розподілений. В теорії недосконалої інформації доводиться, що інформація деформована: менеджери корпорації більш інформовані, ніж гіпотетичні інвестори. При цьому зазначається, що вони можуть свідомо, на користь фірми, приховувати певну інформацію.

Важливою проблемою в теорії фірми є питання корпоративного управління. В теорії досконалої інформації проблемам управління економікою та фінансів приділяється недостатньо уваги. Головна мета фірми визначається як максимізація дисконтованого очікуваного прибутку (що дорівнює ринковій вартості). Однак як досягти цієї мети, які рішення слід прийняти, аргументується недостатньо. Однак в прагматичному плані корпоративне управління відіграє важливу роль. Наскільки ефективно працюють менеджери корпорації, чи є відмінності в їх поглядах та судженнях з питань визначення цілей корпоративної політики залежить її конкурентоспроможність і в підсумку в певній мірі і її вартість.

Вагомою позицією є визначення повноважень менеджера. Розподіл права власності та права на управління цією власністю зобов' язує менеджера приймати рішення в інтересах власників, тобто акціонерів. Але на практиці з'являються проблеми у відносинах "власники-менеджери" (принципали), які виникають внаслідок асиметрії інформації. Менеджери можуть діяти у власних інтересах, маніпулюючи звітністю, завищуючи розміри прибутку, застосовуючи інші протиправні засоби.

Організаційна схема як концепція розвитку фірми, на думку Дж. Стигліца, є центральною проблемою бізнесу. Інформаційна асиметрія обмежує можливості децентралізації. Тому в практичному плані запропоновані нові побудови організаційних схем. Зокрема, створення програм розгляду організаційних помилок, що були допущені, та прийняття нових рішень. Дж. Стігліц висунув гіпотезу, що за цілого ряду обставин, особливо за умови дефіциту перспективних проектів, децентралізована, поліцентрична структура має явні переваги.