Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 1.3. Спеціальні урядові фундації

Спеціальні фундації — важлива ланка фінансової системи ФРН. За обсягом ці фундації займають друге місце після державного бюджету країни. На першому — Фундація соціального страхування, яка складається з великої кількості автономних фундацій, що охоплюють окремі види страхування, — фундації страхування на випадок тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків.

Найзначнішими, крім податків, є внески на соціальне страхування. Вони є фінансово-економічною основою колективної підтримки людям літнього віку на випадок хвороби і кризи. Згідно з Основним законом, федерація має конкуруючу законодавчу компетенцію в галузі соціального страхування, включаючи страхування на випадок безробіття. Це право регулювання спеціальної грошової фундації для покриття соціальних потреб використовується також для фінансування соціального страхування, тобто для введення податків із соціального страхування. Соціальна допомога та інші види соціальних послуг, що надаються державою, фінансуються за рахунок податків, тобто всього суспільства, і в масштабі всього суспільства за рахунок державного бюджету.

Загальною для всіх фундацій соціального страхування є система мобілізації доходів. Кошти фундацій утворюються за рахунок трьох джерел: обов'язкових відрахувань, внесків підприємців і державних субсидій з федерального бюджету. Найбільшу частку становлять відрахування підприємців.

Фундації соціального страхування включають страхування від нещасних випадків, страхування на випадок хвороби, пенсійне страхування робітників і службовців, пенсійне страхування осіб, що не працюють за наймом.

Фінансування охорони здоров'я Німеччини складається з обов'язкових страхових внесків (5 %), податків (10), премій з добровільного страхування (10), платних послуг (5 %). Обов'язковому медичному страхуванню підлягають всі працюючі особи, селяни, студенти, безробітні, діти до 18 років (до 23 років у випадку недієздатності, до 25 років — якщо вони продовжують шкільну чи професійну освіту або проходять рік добровільної соціальної служби). Пенсіонери і члени сім'ї страхуються за певних розмірів місячного доходу. Кожна лікарняна каса має себе фінансувати. Сплачувати внески повинні як застраховані особи, так і роботодавці. Внески здійснюються пропорційно доходам (6,78 % від заробітної плати для застрахованих осіб та роботодавців). Разом з тим, особи, що мають дохід більший ніж 75 % граничної величини трудового доходу, звільняються від внесків з обов'язкового страхування за сумою перевищення. Це важливо, враховуючи суму внесків.

За правильне нарахування внесків до лікарняних кас відповідає роботодавець, який здійснює відрахування частки із заробітної плати працівників і разом з часткою роботодавця, з внесками з пенсійного страхування і страхування на випадок безробіття, у формі загального внеску із соціального страхування, перераховує в лікарняну касу.

Застраховані з лікарняного страхування мають право на відрахування коштів для зміцнення здоров'я, профілактики і ранньої діагностики хвороб, у зв'язку з хворобою, доглядом за важкохворими, вагітністю та материнством. Крім того, виплачуються також кошти на поховання і транспортні видатки.

У фінансову систему країни входять позабюджетні фундації, що знаходяться у розпорядженні центрального уряду: Фундація вирівнювання тягаря війни, Фундація розвитку європейської економіки та ін. Кошти інших спеціальних фундацій ФРН можуть бути використані урядом для надання допомоги приватному господарству в періоди економічних труднощів.