Державні субсидії на суму близько 180 млрд франків становили у 1999 р. 22 % усіх доходів місцевих громад. Звичайно, можна вважати, що йдеться про ресурси, які від самого початку є найменш показовими з погляду автономії місцевих громад у їхніх стосунках з центральною владою. Проте запропоновані механізми свідчать про існування системи, яка прагне до збереженням цієї автономії. У цьому питанні слід розрізняти субсидії на функціонування і субсидії на обладнання.
2.5.2.1. Субсидії на функціонування
У 1999 р. субсидії на функціонування становили близько 17,5 % ресурсів французьких місцевих громад. Починаючи з 1982 р. характерною ознакою усіх цих дотацій є глобалізація: перераховані громадам суми не призначаються для якихось конкретних цілей, і місцеві громади можуть використовувати їх цілком вільно.
Найважливішою з цих субсидій є загальна дотація на функціонування (призначається тільки для комун та їхніх об'єднань), яка в 1999 р. досягла 109 млрд франків.
Ця дотація існує від часів Другої світової війни, її нинішній режим був визначений законом від 31 грудня 1993 р. Насправді, вона об'єднує дві різні дотації: фіксовану дотацію (90 % загальної дотації для комун), яка є пропорційною кількості жителів, проте збільшується для бідних комун, у яких місцеві податки є вищими, а також для тих комун, що здійснюють певні особливі витрати, пов'язані з управлінням деякими державними службами (кількість учнів у школах, довжина доріг, кількість соціального житла на території комуни, прийняття певної кількості туристів тощо); дотацію на благоустрій з метою підтримки комун у реалізації ними політики, започаткованої центральною владою, — політики об'єднання комун у міжкомунальні об'єднання (закон від 12 липня 1999 р. передбачив додаткову дотацію в розмірі 250 франків на одну особу для нових агломерацій комун, які будуть утворюватися після запровадження цього закону), політики благоустрою міських територій для допомоги міським кварталам, що перебувають у важкому становищі, політики благоустрою сільської місцевості для допомоги комунам, в яких забезпечується надання суспільних послуг хоча б на мінімальному рівні.
Департаменти одержують загальну дотацію на функціонування, що базується приблизно на тих самих принципах, із застосуванням механізму, який дозволяє підтримувати найбід-ніші департаменти.
Розмір загальної дотації на функціонування змінюється залежно від рівня цін і від зростання валового внутрішнього продукту.
Серед інших субсидій на функціонування слід згадати загальну дотацію на децентралізацію (16 млрд франків у 1999 р.), запроваджену в 1983 р. для компенсації збільшення витрат, пов'язаних з передачею повноважень від центральних органів державної влади органам місцевого самоврядування, починаючи з 1982р.
2.5.2.2. Субсидії на обладнання
У 1999 р. субсидії на обладнання становили близько 32 млрд франків. Головною з цих субсидій є загальна дотація на обладнання, запроваджена в 1982 р. для допомоги маленьким комунам і найбіднішим департаментам. Цю дотацію одержують комуни та об'єднання комун з кількістю населення меншою 20 000, податкові ресурси яких дорівнюють третині загальнонаціональних податкових ресурсів. Ця дотація надається тільки тим комунам, які вирішили зробити інвестиції. У цьому випадку префект вирішує надати таку дотацію, яка може покривати від 20 до 60 % загальної суми інвестицій, що здійснюються громадою після погодження цього питання з комісією департаменту, яка складається, в основному, із місцевих депутатів. Отже, якщо в 1982 р. ця дотація була задумана як загальна субсидія, що могла вільно використовуватися, то з 1996 р. вона стала спеціальною субсидією в руках представника держави в департаменті (5,3 млрд франків у 1999 р.).
Загальна дотація на обладнання надається всім департаментам, її розмір змінюється залежно від суми податкових ресурсів департаментів (2,7 млрд франків у 1999 р.).
До цієї дотації слід додати спеціальні дотації, що надаються для підкріплення передачі повноважень органам місцевого самоврядування, починаючи з 1983 р. Наприклад, департаменти отримують допомогу на будівництво й утримання коледжів, а регіони — дотацію такого самого типу для ліцеїв.
Нарешті, держава відшкодовує податок на додану вартість, що сплачується органами місцевого самоврядування за роботи, які вони виконують і які оподатковуються цим податком. Ці відшкодування досягли в 1999 р. 20,5 млрд франків, що становить, у такий спосіб, найбільшу за розміром субсидію на обладнання, надану державою французьким місцевим громадам.
2.5.4. Доходи від державного майна та послуг
2.5.5. Контроль за місцевими фінансами
2.5.6. Тенденції та перспективи фінансів місцевих громад
2.6. Фінанси державних підприємств і організацій
2.6.1. Фінанси державних підприємств
2.6.2. Фінанси державних вищих навчальних закладів
2.7. Досвід Франції у фінансуванні сільськогосподарських підприємств
Запитання і завдання для самоперевірки
Розділ 3. ФІНАНСИ ІТАЛІЇ