Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 4.1. Державні фінанси та податкова система Бельгії

4.1. Державні фінанси та податкова система Бельгії

Система державних фінансів базується на податкових надходженнях Бельгії. Значна частина державних видатків спрямовується на соціальний захист населення, допомогу місцевим бюджетам. У Бельгії свою фінансову самостійність мають такі частини країни, як Фландрія, Валлонія і столиця Брюссель. У цілому місцеві фінанси охоплюють фінанси 3 регіонів, 10 провінцій та 590 комун. До введення євро державний бюджет Бельгії становив 1 трлн 635 млрд бельгійських франків, 1 трлн 195 млн з якого становив соціальний бюджет.

У цілому, прибутковий податок з громадян забезпечував (дані 1995 р.) 29 % усіх податкових надходжень бюджетів усіх рівнів, податок на прибуток корпорацій — 5,95 %, внески на соціальне страхування — 34,2, податки на власність — 2,5, податки на товари і послуги — 25, у тому числі ПДВ — 15,5 %.

У Бельгії встановлені достатньо високі ставки податків на спадщину і дарування: для прямих спадкоємців — від 3 до ЗО %, для інших груп — від 20 до 80 %.

У Бельгії спортсмени платять привілейований невисокий податок, усього в 15 % їхніх доходів. Бельгійське податкове законодавство такі самі пільги надає, крім спортсменів, артистам, письменникам і журналістам. У майбутньому уряд Бельгії за вимогою Європейського Союзу обіцяв підвищити податки на ці категорії платників, щоб запобігти їхній втечі із сусідніх країн в Бельгію.

Основою доходів бюджету Бельгії є податкові надходження. Важлива роль у податковій системі Бельгії належить податку з корпорацій. Податком з корпорацій обкладається весь чистий дохід компанії, як розподілений, так і той, що залишається в її розпорядженні.

Суб'єктами оподаткування є:

— будь-які бельгійські корпоративні організації, які мають форму комерційної компанії (відкриті та закриті акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю; кооперативи, приватні компанії);

— бельгійські корпоративні організації, які не є комерційними фірмами (громадські компанії та компанії комунальної сфери при здійсненні операцій, які приносять прибуток; неприбуткові організації, які отримали прибуток від підприємницької діяльності);

— компанії, які не зареєстровані в Бельгії, але мають у цій країні штаб-квартиру і займаються підприємницькою діяльністю з метою одержання прибутку.

Усі витрати, які вираховуються з доходу компанії, але не включаються до складу затрат, групуються як недопустимі витрати і належать до оподатковуваного доходу.

Ставки податку з корпорації до введення євро залежали від розміру їх прибутку (в бельгійських франках):

— 28 % з частини прибутку до 1 000 000;

— 36 % з частини прибутку від 1 000 000 до 3 600 000;

— 41 % з частини прибутку від 3 600 000 до 16 6000 000.

Податком обкладаються всі компанії, зареєстровані в Бельгії, а також ті, що мають штаб-квартиру чи органи управління у цій країні.

За єдиною ставкою 43 % податок відраховувався із прибутку холдингових компаній — компаній, де 50 і більше відсотків власного капіталу спрямовано на інвестування в інші фірми. Це пов'язано з тим, що основна частина їх доходу складається з дивідендів, які на 90 % звільнені від податку дочірніх ком-

паній — компаній, не менше 50 % акцій яких належить іншій компанії. Такий підхід має попередити збільшення компаній з метою зниження податків. Податком не обкладаються:

— асоціації, незареєстровані як юридичні особи. Прибуток таких організацій має бути заявлений в індивідуальних податкових деклараціях кожного із членів асоціації;

— неприбуткові організації, що не займаються підприємницькою діяльністю.

Податок вираховується, виходячи з величини загального прибутку компанії будь-якого типу і від будь-якого джерела.

У податкових деклараціях і при розрахунку податку прибуток акціонерних товариств, який оподатковується, поділяється на: прибуток, який залишається в розпорядженні компанії (капіталізований прибуток); дивіденди; винагороди членів ради директорів; витрати, не віднесені на собівартість.

Оподатковуваний дохід товариства складається з прибутку, який залишається в розпорядженні компанії; доходу від інвестицій; витрат, не віднесених на собівартість.

Прибуток, отриманий у результаті зростання вартості резервів, розраховується як різниця між оподатковуваними резервами в кінці фінансового і попереднього фінансового року. Оподатковувані резерви складаються з балансових резервів (резерви, які показані в річному звіті — балансі та звіті про прибутки та втрати, резерви на покриття непередбачених втрат та інші соціальні й особливі резерви) та прихованих резервів (резервів, отриманих у результаті податкової перевірки бухгалтерської документації за активними рахунками компанії, які не показні в річному звіті). Останні включають:

— недооцінку таких активів, як цінні папери, акції, векселі, що відображені в обліку з меншою вартістю, ніж це необхідно за правилами податкових органів;

— переоцінку зобов'язань, таких як кредиторська заборгованість, що не відповідає реальній вартості боргу;

— надлишково нараховану амортизацію, тобто різницю між нарахованою сумою амортизації та сумою амортизації, допустимою згідно з нормативними документами. Податок з корпорацій додається до суми, яка за рішенням загальних зборів компанії, йде на виплату дивідендів. Для товариства дивідендами вважається частина прибутку, яка виплачується як дохід на інвестований капітал;

— прибуток, виплачений пайовикам у вигляді відсотків на інвестований капітал. За відсутності рішення загальних зборів пайщиків про такі виплати вони визначаються для цілей оподаткування на рівні 6 % від інвестованого капіталу;

— відсотки, сплачувані за інвестиціями, проведеними пайовиками, подружжям та дітьми.

Винагороди та премії членам ради директорів становлять, як правило, частину оподаткованого прибутку. Однак винагорода директору, що виконує постійні обов'язки, може бути віднесена на витрати компанії, якщо розмір виплати перевищує величину винагороди інших членів ради директорів. При цьому директор має право списувати свою винагороду на витрати тільки у двох компаніях, де він працює на постійній основі.

Компанія може вираховувати з оподатковуваного доходу всі витрати, які здійснила у процесі утворення цього доходу. Витрати мають бути проведені у звітному році та відображені в бухгалтерському обліку. їх необхідно підтверджувати, як того вимагає закон. Зазвичай у собівартість включаються такі витрати:

— орендні платежі, а також усі витрати, пов'язані з утриманням і ремонтом орендованих приміщень;

— відсоткові платежі за позиками (не більше ніж за офіційною ставкою Національного банку Бельгії плюс 3 відсоткові пункти). Якщо відсоткова ставка Національного банку нижча 6 %, то до собівартості зараховують виплати, що становлять до 9 % річних величини кредиту. Це обмеження не діє, якщо:

— відсоток виплачується банку або іншому фінансовому інституту;

— виплачується заробітна плата робітників і платежі за спеціальним страхуванням;

— нараховується амортизація (здійснюється звичайно рівними частинами);

— відомі отримувачі комісійних, премій та гонорарів. Якщо імена отримувачів не розголошуються, то такі виплати, хоч і відносять на витрати, але оподатковуються спеціальним податком 200 %. Усі витрати, які вираховуються з доходу компанії, але не включаються у склад витрат, групуються під рубрикою "недопустимі витрати" і додаються до оподатковуваного доходу.

До недопустимих витрат належать:

— відсоткові платежі, роялті та комісійні, що сплачуються приватній особі, підприємству або холдинговій компанії, яка зареєстрована за кордоном, у країні з більш м'якою порівняно з Бельгією системою оподаткування;

— витрати, пов'язані з полюванням, риболовлею, прогулянками на яхтах і відпочинком за містом та ін.;

— різні соціальні допомогти тим, хто працює;

— прямі податки;

— платежі, спрямовані на придбання товарів, якщо ціна купівлі перевищує ціну продажу.

Прибуток підприємства з метою оподаткування збільшується також на суму додаткового доходу або економії в результаті роботи цього підприємства в зонах з пільговим оподаткуванням за межами Бельгії.

Чисті операційні витрати поточного податкового періоду можуть бути перенесені та компенсовані за рахунок прибутку наступних 5 років.

Реалізований приріст капіталу становить частину опопятко-вуваного доходу. Однак прибуток від продажу нерухомого майна, машин, обладнання та іншого може бути звільнений від податків у розмірі дооцінки її вартості при умові, що ці основні засоби належали компанії більше 5 років. Переоцінка проводиться на основі встановлених законом норм.

Дохід від реалізації, який перевищує суму переоцінки, оподатковується за зниженою ставкою 21,5 %. У випадку, якщо виручка від реалізації основних засобів реінвестується протягом 3 наступних років (але не в облігації, векселі, депозити та ін.), то доходи від приросту капіталу не підлягають оподаткуванню.

Звільнення від податку поширюється також "на вимушені доходи", тобто доходи, отримані у вигляді компенсацій при стихійних лихах, націоналізації, примусовому продажу майна, але за умови, що вся сума доходу реінвестується протягом 3 років. Нереалізований приріст капіталу звільняється від податку лише у випадку, якщо компанією утворюється резерв, що дорівнює сумі приросту.

Бельгійська компанія, яка володіє акціями іншої компанії, має право зменшити свій оподатковуваний дохід на 95 % суми дивідендів, отриманих від дочірньої фірми. Якщо компанія володіє більше ніж 50 % акціонерного капіталу, вона може вирахувати тільки 90 % дивідендів.

Дивіденди, отримані за акціями, які придбані протягом поточного фінансового року, дають право на податковий кредит, що дорівнює половині суми податку з прибутку, сплаченого дочірньою компанією перед сплатою дивідендів (за ставкою 43 %). Податковий кредит додається до оподатковуваного доходу. У випадку, якщо податковий кредит за дивідендами, отриманими з-за кордону, більший, ніж сума податку на прибуток, який має сплатити материнська компанія, ця різниця не компенсується. У всіх випадках при розрахунку прибутку до суми отриманих дивідендів додається величина податку на дивіденди (25 % від загальної суми дивідендів, отриманих в Бельгії). Ця сума враховується при визначенні податку з прибутку, сплачуваного компанією.

Бельгійська компанія може також отримати дохід від компанії, яка ліквідується і якою вона володіє. З метою оподаткування цей дохід розраховується ідентично доходу від дивідендів. Компанії дозволяється вираховувати 95 % (або 90 %) чистого доходу від ліквідації. Крім того, дається податковий кредит, який становить 33,3 % отриманого доходу. Однак переплата податку не відшкодовується.

Відрахування податку мають здійснюватися чотири рази на рік авансовими платежами (10 квітня, 10 липня, 10 жовтня і 10 грудня). Штрафи за несплату визначаються за складною схемою, але дорівнюють приблизно 20 % суми недоплати.

Усі резиденти Бельгії змушені сплачувати персональний прибутковий податок з доходів, одержаних з усіх джерел. Доходи дружини і чоловіка складаються при визначенні податкової ставки, але це правило має два винятки: якщо дружина і чоловік одержують доходи від професійної діяльності, то професійна діяльність чоловіка з меншими доходами оподатковується окремо; якщо тільки один із подружжя має професійний дохід" то ЗО % від цього професійного доходу передається іншому із подружжя (але не більше 297 000 бельгійських франків, до введення євро) й оподатковуються окремо. Оподаткування за шкалою застосовується в послідовній пропорції до чистого оподатковуваного доходу за ставками від 25 до 55 % (плюс муніципальний податок і 3 % додаткового кризового внеску). Муніципальний податок установлюється в розмірі б— 10 % від базової ставки. Зменшення сімейного податкового обов'язку мас важливе значення для платників податків, які мають більше трьох утриманців.

Податок на додану вартість встановлений у розмірі 21 %. Знижені ставки діють при будівництві житлових будинків — 12 %, для предметів першої необхідності та медикаментів — 6 %. Не обкладаються ПДВ банківські, страхові, фінансові послуги, освітні та медичні послуги, державні податкові послуги, що стимулює розвиток фінансового сектору в країні.

Декларації з ПДВ із від'ємним значенням є підставою для повернення платнику податків сплаченого ПДВ. Бельгійська податкова адміністрація зберігає щомісячні декларації з від'ємним значенням до кінця кварталу. Сума податку, що відшкодовується, не може бути більшою за суму, яка була сплачена. Якщо наприкінці кварталу негативний баланс все ще існує, платникові податків ця сума може бути повернена, але за умови, що ця сума буде більшою ніж 25 000 бельгійських франків (близько 616 євро) за щомісячною декларацією. Наприкінці року робиться останній підрахунок. Загальна сума відшкодування не може бути меншою від 10 000 бельгійських франків (приблизно 246 євро). Будь-який баланс, нижчий за 10 000 бельгійських франків, не відшкодовується.

Платники податків можуть також подавати заяви на відшкодування за щомісячними деклараціями з від'ємним значенням. Бельгійська податкова адміністрація надає такий дозвіл тільки тим компаніям, які можуть довести, що більше ніж ЗО % від загальної кількості операцій із продажу проводяться на ринках Європейського Союзу чи належать до експорту.

Видатки державного бюджету Бельгії, як і в інших країнах Бенілюксу, спрямовуються на соціальну сферу, допомогу малозабезпеченим, безробітним, сім'ям з дітьми, місцевим бюджетам, дотування освіти і охорони здоров'я.

За останні роки в Бельгії, особливо в її столиці — Брюсселі, значно загострилася житлова проблема. У зв'язку з розміщенням у Брюсселі багатьох управлінських структур ЄС, дуже зросла плата за оренду квартир. До 25 % житлового фонду в Брюсселі потребує капітального ремонту. При розмірі соціальної допомоги в сумі близько 600 євро орендя дешевого житла в місяць коштує майже таку саму суму. Для 50 жителів Бельгії купити власне житло на сьогодні неможливо.