Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 7.3. Податкова система Великої Британії та її особливості

Головними джерелами державних доходів є податки, а саме: податки на дохід (включаючи прибуток), в які входять прибутковий податок з фізичних осіб, корпоративний податок (стандартна ставка — 33 %) і податок на нафтовий дохід; податок на капітал, який включає податок зі спадщини, податок на приріст капіталу, консульський збір та імпортні мита; непрямі податки — ПДВ, акцизи і митні платежі; платежі за державним страхуванням, які дають право на отримання допомог. Основні принципи, що лежать в основі сучасної податкової політики уряду Великої Британії, полягають у тому, що податкова система має: заохочувати зайнятість і стимулювати кожного до праці; сприяти накопиченню і довгостроковим інвестиціям; бути справедливою.

Особливості податкової системи Великої Британії. Податки відіграють основну роль (близько 90 %) у формуванні дохідної частини англійського державного бюджету. їх ставки наведені у табл. 7.4.

Таблиця 7.4. Основні ставки податків у Великій Британії

На частку прибуткового податку з населення припадає 64 % від надходжень у вигляді прямих податків у державний бюджет Великої Британії, а на частку податків з доходів компаній — 19%.

Уряд з допомогою казначейства (Міністерства фінансів) здійснює управління і регулювання податкової системи країни. Ця діяльність контролюється парламентом.

Організація податкової служби Великої Британії. Організація податкової служби покладена в основному на два урядових департаменти: Управління податкових зборів (УП3) і Управління митних зборів і акцизів (УМЗА). УПЗ безпосередньо контролює стягнення податків з юридичних і фізичних осіб. У компетенції Управління мита і акцизів знаходиться вся система непрямого оподаткування.

Управління податкових зборів збирає прямі податки, такі, як: прибутковий податок, податок на доходи корпорацій, податок на приріст капіталу, податок на добування нафти і газу, податок на спадок, гербовий збір (збір за реєстраційні дії). Також у системі цього управління є Управління соціального страхування, яке збирає внески на соціальне страхування (табл. 7.5).

Управління митних зборів і акцизів збирає такі види податкових доходів: податок на додану вартість, акцизи на бензин, тютюнову та алкогольну продукцію, азартні ігри, митний збір, мито на авіаперевезення, податок на страхові премії, податок на захоронення відходів і податок на діяльність, що загрожує зміною клімату (табл. 7.5). Проте деякі податки збираються іншими міністерствами (наприклад, дорожній податок збирає Міністерство транспорту).

Таблиця 7.5. Склад і структура доходів, що збираються УПЗ І УМЗА

Органи, які регулюють податкові питання, такі.

I. Головний орган — Управління податкових зборів. Йому підпорядковані:

— 15 податкових округів;

— 600 податкових дільниць;

— 135 центрів збирання податків;

II. Збирачі податків і податкові інспектори. Причому збирачі податків тільки забезпечують надходження податків, нарахованих інспекторами.

Податкові інспектори виконують такі функції:

— розсилають платникам податкові декларації;

— здійснюють оформлення та забезпечення виконання виправлень, внесених у нараховані суми податків тощо.

III. Загальні та спеціальні уповноважені. Вони призначаються лорд-канцлером (прем'єр-міністром). їх рішення обов'язкові для платників і податкових інспекторів.

Загальні уповноважені — це авторитетні в країні люди, які на громадських засадах захищають права платників податків, у тому числі в судах.

Спеціальні уповноважені — це оплачувані державою фахівці податкової справи, які вирішують конфлікти між податковою службою і платниками податків.

IV. Канцелярський суд, який приймає до розгляду ті справи, де рішення уповноважених є сумнівними.

V. Апеляційний суд,.який вирішує справи у випадку несплати великих сум податків або неправильно нарахованих великих штрафів (рідко — навіть Палата лордів).

Оподаткування фізичних осіб. Особистий прибутковий податок сплачує все населення Великої Британії — резиденти та нерезиденти. Доходи резидента Великої Британії підлягають оподаткуванню незалежно від джерела їх виникнення. Нерезидент сплачує податки лише з доходів, отриманих на території цієї країни.

Прибутковий податок з фізичних осіб стягується не а сукупного доходу, а частинами — шедулами (табл. 7.6), Залежно від доходів використовують три ставки: 20, 25, 40 %. Неоподатковуваний мінімум у 2005 р. становив 7000 ф. ст.

Таблиця 7.6. Зміст шедул

Нині у Великій Британії кожна особа має право на суму доходу, що не оподатковується, тобто на так звану особисту знижку. У 1990/91 податковому році особиста знижка становила 3005 ф. ст. на рік. Дохід, що пеірев. щував цю суму, обкладається податком за базовою ставкою 25 %. Вища ставка — 40 % — застосовувалася до суми доходів, якщо вона перевищувала 25 700 ф. ст.

У 2004 р. прибутковий податок і внески працівників і роботодавців на соціальне забезпечення становили 31,2 % вартості робочої сили, в тому числі: прибутковий податок — 14,5 %, внески на соціальне страхування працівника — 7,8, роботодавця—9,0%.

Податкові декларації у Великій Британії. Податок сплачується протягом року чотирма рівними частками. Наприкінці податкового року (з 6 квітня по 5 квітня наступного календарного року), коли визначається точна сума винагороди, робиться кінцевий розрахунок прибуткового податку. Громадяни, що не мають інших доходів, крім заробітної плати, заповнюють податкову декларацію один раз на п'ять років. З боку платника податків не вимагається ніяких дій, їх працедавці вираховують податки відповідно до кодованої інформації, яка їм надходить у вигляді податкових таблиць податковими органами.

Податок зі спадщини. Цим податком не обкладається також більша частина видів дарунків, здійснюваних за життя власника, якщо він залишається після цього живим протягом останніх семи років. У момент здійснення передачі майна в дарунок податок не стягується, але якщо протягом останніх семи років власник помирає, то угода дарування підлягає обкладенню податком. Ставка податку встановлена на рівні 40 % із суми майна вартістю більше 150 000 ф. ст.

Податок на додану вартість. Цей вид податку введений з 1 квітня 1973 р. Його основна ставка становить 17,5 %. Він становить 17—19 % від усіх податкових надходжень бюджету. Не підлягають оподаткуванню ПДВ продовольчі товари, книги, ліки, основні види палива та енергії для домашнього вжитку та інші товари, які є основними для забезпечення нормального існування людей.

Гербовий збір. Цей податок стягується при оформленні особами документо-правових угод. Комерційні та юридичні документи повинні мати спеціальний штамп, що підтверджує сплату цього податку. В деяких випадках ставки гербових зборів установлюються у твердих сумах (від 25 пенсів до 1—2 ф. ст.), в інших — гербовий збір стягується у вигляді певного відсотка від вартості угоди.

Оподаткування компаній. Корпоративний податок застосовується до всіх прибутків компаній резидентів, отриманих ними протягом податкового року. Резидентською компанією вважається корпоративний орган, якщо його діяльність здійснюється і контролюється в цій країні, тобто в цій країні знаходиться керівний орган цієї компанії.

Нерезидентська компанія — це компанія, що займається торгівлею у Великій Британії через відділення й оподатковується корпоративним податком з:

— доходу від торгівлі;

— доходу від власності чи права власності, яке використовує це підприємство (відділення);

— приросту капіталу від активів, що використовується цим відділенням.

Оподатковуваний дохід компанії обчислюється шляхом вирахування з валового доходу компаній усіх дозволених законодавством витрат, що здійснюються у звітному податковому році.

Вирахуванню з валового доходу підлягають:

— поточні витрати ділового характеру (оренда, ремонт, модернізація приміщення);

— компенсаційні виплати при звільненні робітників і службовців;

— витрати на юридичну консультацію з питань фінансів компанії;

— представницькі витрати;

— внески в різні фонди (благодійні);

— прострочені борги.

Спеціальний податковий уежим установлений для компаній, які добувають нафту в Північному морі. Ці компанії не звільняються від сплати загального корпоративного податку і сплачують нафтовий корпоративний податок за ставкою 75 %.

Компанії Великої Британії обкладаються також податками на приріст капіталу. Нерезидентські компанії цей податок не сплачують.

Місцеві податки. Велика Британія має давні традиції прямих виборів місцевих органів влади, які отримали право збирання деяких податків і зобов'язані надавати низку державних послуг у таких сферах, як освіта, забезпечення житлом, соціальна допомога, протипожежна безпека. Місцеві органи влади витрачають близько 25 % усіх державних коштів (2001 р. — 97 млрд ф. ст.), 80 % з цієї суми (78 млрд ф. ст.) надходять у формі гарантованих субсидій від центрального уряду і 20 % припадають на частку місцевого податку — на житлову власність.

Розмір податку встановлюється місцевими органами влади і залежить від оцінної вартості будинку чи квартири, яка належить до одного з восьми розрядів. Ті, чия власність потрапляє у нижчу категорію, платять дві третини від того, що платять за середню категорію, а ті, чия власність належить до вищої категорії, платять у три рази більше, ніж платять за власність, що належить до нижчої. Якщо в будинку (квартирі) проживає одна людина, то їй надається 25 % знижки незалежно від розміру її доходу. Знижки і повернення грошей, сплачених у вигляді цього податку (до 100 %), передбачені для безробітних, студентів і деяких інших категорій населення.

Є ще один податок, який сплачується місцевою владою і передається у державний бюджет — підприємницький податок. До 1990 р. цей податок був повністю місцевим, але тепер він має регульований характер — кошти, зібрані за цим податком, перерозподіляються з державного бюджету за регіонами пропорційно чисельності населення.

У Шотландії та Північній Ірландії підприємницькі податки стягуються з усього майна, за винятком сільськогосподарських ділянок і будівель, що належать нерезидентам і використовуються в підприємницьких цілях. Ставки податків щорічно змінюються залежно від потреби місцевого податку.

Плату за користування автомобільними дорогами за принципом "плати, скільки наїздиш" може бути введено у Великій Британії у найближчі роки. З такою пропозицією виступив міністр транспорту Б. Дарлінг. Відповідно до планів уряду протягом п'яти років на окремих магістралях діятиме пробна схема, у разі успіху якої з 2015 по 2020 р. платні дороги вкриють практично всю територію Великої Британії. У тих країнах, де подібні схеми вже існують, водії платять фіксовану суму за певну ділянку дороги. Лондон пропонує варіювати вартість проїзду кожної ділянки в певний час. Крім того, пропонується і революційна технологія стягування плати: в інших країнах ця процедура здійснюється за допомогою спеціальних камер або на особливих пунктах, оснащених шлагбаумами. Британська ж влада пропонує обладнати всі автомобілі приладами супутникової навігації, які відстежуватимуть їх пересування.