Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - Запитання і завдання для самоперевірки

Видаткова частина державного бюджету значною мірою використовується на соціальну сферу та на допомогу місцевим бюджетам (2 автономних округи, 16 амтів, 270 комун). У Данії, як і в Скандинавських країнах у цілому, достатньо високі допомоги безробітним, сім'ям з дітьми. Значні кошти виділяються з бюджетів усіх рівнів на захист навколишнього середовища, утилізацію сміття, вітроенергетику. Фінансовий стан домогос-подарств характеризується одним з найвищих рівнів доходів серед країн ЄС. У 2004 р. за паритетом купівельної спроможності вартість робочої сили в Данії становила 37 788 дол. США, а вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок — 65 років.

Працедавець зобов'язаний сплачувати за кожного працівника, зайнятого повний робочий день, щомісячний внесок у пенсійний фонд. Суми, сплачені в пенсійний фонд, повністю вираховуються з оподатковуваної бази при розрахунку корпоративного податку.

У 2002 р. в Данії прийнято пакет нових документів, які різко посилюють вимоги влади до переселенців і біженців, щоб зменшити фінансове навантаження на платників податків. Іммігрант тепер може отримати постійну довідку на проживання, а отже, і право на різні соціальні пільги тільки через сім років проживання в Данії, замість нинішніх трьох. Шлюб реєструватиметься лише в тому разі, якщо майбутнє подружжя має датське громадянство. А осіб, яким за 60 років, узагалі позбавлено змоги об'єднатися з родичами в Данії.

Завдяки прогресивним реформам, які розпочалися у 1970 р. і продовжувалися протягом десятиліття, Данія має найбільш розвинуту систему місцевих урядів серед унітарних країн. У 1998 р. на уряди, що очолювали місцеві територіальні утворення в Данії, припадало 76 % штату всього державного сектору. Розширення повноважень виявилося в забезпеченні ними надання широкого спектра послуг — від початкової освіти до піклування про людей похилого віку та розподілу прибутків. Підвищення ефективності управління, здатність надання цільових послуг і такі політичні аргументи, як зміцнення місцевої демократії, були важливими рушійними факторами цієї стратегії. Однак у фінансуванні таких розширених повноважень центральний уряд, фінансуючи ці витрати місцевих органів влади, зберігає основну силу. За цих умов реальна ситуація в Данії є такою самою, як і при розподілі урядом благ через свої локальні агенції, а цільовий характер надання благ реципієнтам залишається невизначеним.

9.3. Фінанси підприємств (на прикладі "А.Р. Моllеr-Маеrsk")

Почавши з одного старого корабля, за 100 років датська компанія "А.Р. Моllеr-Маеrsk" перетворилась на найбільший світовий морський контейнерний перевізник.

Згідно з оцінками ВТО, у 2005 р. вартість транспортних послуг світових перевізників досягла 570 млрд дол. Частка датської компанії "А.Р. Моllеr-Маеrsk", набільшого глобального оператора морських контейнерних перевезень, на цьому ринку становить близько 5 %. Однак бізнес "А.Р. Моllеr-Маегэк" — це не тільки транспорт. Завдяки своїй диверсифікаційній політиці за період 1960—1980 рр. компанія перетворилась на багатогалузевий концерн, підрозділи якого, однак, поєднані в єдиний інтегрований комплекс і посилюють один одного.

Однією з причин швидкого успіху сімейного підприємства була диверсифікація бізнесу. У першій половині 1960-х років "Маеrsk" вловила тенденцію до збільшення місткості танкерів. У1967 р. в Оденсе заклали верф, на якій можна було будувати кораблі дедвейтом до 200 тис. т, а в 1969 р. почалось спорудження грандіозного елінга, розрахованого на кораблі дедвейтом до 650 тис. т (ці потужності до цього часу залишаються зайвими; найбільші у світі кораблі мають дедвейт у 500 тис. т і використовуються сьогодні як плавучі нафтосховища). "Маеrsk" стала одним із провідних у світі будівельником супертанкерів. Пізніше її верфі використовувались для будівництва суперконтейнеровозів. Нині компанії належить найкрупніший із діючих кораблів у світі — 397-метровий контей-неровіз "Еmmа Маеrsk", спущений на воду в Оденсе в середині 2006 р. А нещодавно "Маеrsk" заявила, що збудує на своїх верфях ще сім таких гігантів. Саме контейнерні перевезення на сьогодні є ключовим напрямом бізнесу групи.

Розширення бізнесу "Маеrsk" у 1970—1980 рр. нагадують застібку-блискавку, в якій кожний новий ланцюг чіпляється за попередній. Арнольд Мерск Мак-Кінні Мел л ер не вірив в аусторсинг і хотів, щоб компанія якомога менше залежала від зовнішніх постачальників. Однак при цьому кожний новий допоміжний підрозділ мав орієнтуватися не тільки на обслуговування інших структур групи, а й пропонувати свої послуги на зовнішньому ринку. У свою чергу, центральне правління "Маеrsk" надавало потужну інвестиційну підтримку і допомагало залучати кваліфікованих спеціалістів. Така політика в поєднанні з підтримкою центру приносила, як правило, хороші результати.

У 1993 р., коли 80-річний Арнольд Мерск Мак-Кінні Меллер пішов у відставку з поста генерального директора групи, передавши його Йєссу Седербергу, "Маеrsk" була диверсифікованою корпорацією, всі частини якої так чи інакше пов'язані одна з одною. Центром цього підприємства, безумовно, були транспортні підрозділи, за допомогою яких постачали свою продукцію на світовий ринок заводи з виготовлення пластиків, медичного і нафтогазового обладнання, автомобільних деталей, а також забезпечували різноманітними товарами мережі супермаркетів в Данії, Німеччині, Великій Британії, Швеції (а пізніше — і в Польщі). Фінансову підтримку групі надавав "Башзке Вапк", найбільший банк Данії, в якому "Маеrsk" належало більше 20 % акцій. Однак, на думку нового керівника, така широка диверсифікація з погляду сучасного бізнесу була застарілою. Седерберг запропонував нову стратегію для компанії, у рамках якої вона мала зосередитися на основних напрямах — контейнерних і нафтоналивних перевезеннях, суднобудуванні й нафтогазовидобуванні. "Маеrsk" мала стати перш за все провідним глобальним перевізником, який здійснює транспортування різноманітних вантажів, як кажуть, від "дверей до дверей".

У середині 1990-х років "Маеrsk" придбала низку компаній у країнах Балтії та Східної Європи (Польща, Східна Німеччина), а в 1999 р. придбала південноафриканську судохідну компанію ваїтагіпе, яка спеціалізується на контейнерних перевезеннях, і велику американську транспортну фірму "веа-Ьапа СогрогаНоп". Щоб профінансувати ці операції та покращити стан компанії, який похитнувся під час економічного спаду 2001 — 2002 рр., "Маеrsk" продала майже всі непрофільні підрозділи, крім мереж супермаркетів. Отже, на сьогодні найбільшу частку доходів їй забезпечують саме перевезення.

Кульмінаційним у процесі укрупнення став 2005 р., коли "Маеrsk" придбала англо-нідерландську компанію " Р&О Nedlloyd " — третього на той час за величиною оператора контейнерних перевезень у світі. Однак цього разу "Маеrsk" вхопила шматок більший, ніж могла проковтнути. Процес інтеграції Р&О Nedlloyd у загальний бізнес групи не завершений дотепер, перш за все через труднощі з об'єднанням інформаційних систем двох компаній, а прибутки, досягнувши максимального показника в 2004 р., знижувались два роки поспіль. Крім того, лідер датської економіки останнім часом піддається критиці за свою інформаційну закритість. Хоча "Маеrsk" є акціонерною компанією (але контролюється сім'єю Мерск-Меллер) і зобов'язана повідомляти про фінансові результати, вона неохоче дає про себе будь-яку додаткову інформацію.

На початку 2007 р. Йєсс Седерберг оголосив нову політику корпоративного співробітництва, яка передбачає встановлення високих стандартів соціальної відповідальності та більшу інформаційну відкритість, а також повідомив, що компанія в недалекому майбутньому не стане займатися новими контейнерними перевезеннями, а зробить наголос на повніше завантаження наявних потужностей. Утім, високі ціни на нафту, а відповідно, і на паливо, а також надлишок тоннажу у світовому контейнерному флоті, судячи з усього, перешкоджатимуть швидкому відновленню прибутків "Маеrsk", яка у 2006 р. вдавалась навіть до демпінгу з метою мінімізації простоїв своїх кораблів.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Яка частка податкових надходжень у доходах бюджету Данії?

2. Назвіть види прямих податків у Данії.

3. Які є види непрямих податків у Данії?

4. Як оподатковуються іноземні громадяни в Данії?

5. Які основні видатки державного бюджету в Данії?

6. Охарактеризуйте особливості соціального забезпечення в Данії.


Розділ 10. ФІНАНСИ АВСТРІЇ
10.1. Загальна характеристика фінансової системи Австрії
10.2. Казначейство Австрії
10.3. Особливості оподаткування в Австрії
10.4. Сучасні зміни у витратних статтях та прибутковій частині бюджету
10.5. Проблеми підвищення фінансової ефективності єдності федерації
10.6. Особливості розвитку фінансово-кредитної системи Австрії
10.7. Фінанси підприємств (на прикладі компанії "Andrizt Group")
Запитання і завдання для самоперевірки
Розділ 11. ФІНАНСИ ШВЕЦІЇ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru