Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 10.1. Загальна характеристика фінансової системи Австрії

10.1. Загальна характеристика фінансової системи Австрії

Австрія стала членом Євросоюзу з 1 січня 1995 р. Вона вирізняється стабільною фінансовою системою, збалансованим бюджетом, ефективною економікою, високим рівнем добробуту, наявністю висококваліфікованих кадрів.

Уряд Австрії, який раніше контролював близько 25 % у підприємств країни, послідовно проводить приватизаційну політику, спрямовану на розвиток фондового ринку та залучення іноземних інвестицій. Останніми роками було досягнуто значних успіхів у приватизації (зокрема, це часткова приватизація компаній "Telekom Austria", "OMV", "VA Stahl AG" і повна приватизація компанії "Austria Tabak AG" та ін.). У 2001 р. ВВП на одну особу становив 25 940 евро; приріст ВВП за рік — 1 %. За 2003 р. згідно з прогнозом приріст ВВП становив 2,2 %.

Платіжний баланс країни з поточних операцій у 2000 р. був зведений з негативним сальдо в 76,2 млрд австрійських шилінгів, або 2,7 % ВВП, проти 55,8 млрд австрійських шилінгів, або 2,1 % ВВП, у 1999 р.

Дефіцит федерального держбюджету Австрії у 2000 р. (без урахування погашення фінансової заборгованості) скоротився на 42 % — до 39,3 млрд австрійських шилінгів (1,4 % ВВП).

Бюджетом країни на 2001 р. було передбачено подальше зниження дефіциту (до 32,8 млрд австрійських шилінгів, або 1,1 % ВВП).

Загальна державна заборгованість на кінець 2000 р. досягла 1747 млрд австрійських шилінгів (62 % ВВП), з яких близько 10 % припадало на зовнішні борги (у валютах третіх країн, окрім зони євро).

Валютно-фінансова політика Австрійського національного Банку (АНБ) у 2000 р. будувалася відповідно до позиції Європейського центрального банку ЄС (ЄЦБ). Облікову ставку AHB в 2000 р. підвищили з 2,5 до 4,25 %.

Велике значення уряд Австрії надає участі країни у Валютному союзі ЄС (ВС). При цьому політика "твердого шилінга", що проводилася Австрією протягом багатьох років, його тісний зв'язок з маркою ФРН сприяли виконанню передумов Валютного союзу за економічними показниками.

Крім того, деякі додаткові вигоди від членства у ВС Австрія бачить і з урахуванням своїх національних особливостей. Зокрема для експортоорієнтованого сектору австрійської економіки введення євро й усунення чинника коливань валютних курсів мають особливо важливе значення, оскільки Австрія належить до країн ЄС з високим рівнем продуктивності праці.

Додаткову перевагу для себе Австрія вбачає і в участі в єдиній системі центральних банків ЄС на чолі з ЄЦБ.

Прагнення Австрії з самого початку брати участь у ВС обумовлено також і тим, що в протилежному випадку австрійський шилінг зазнавав би сильного девальваційного тиску, що не сприяло б стабільності економіки, негативно позначилося б на стані держбюджету, а, зрештою, призвело б до зниження конкурентоспроможності австрійських товарів.

Передбачається, що переваги ЄС носитимуть довгостроковий характер і виявляться в основному з часом. Витрати, пов'язані з переходом на євро, навпаки, мають короткостроковий, разовий характер і будуть сконцентровані на обмеженому проміжку часу. Зокрема, спочатку після введення євро в країнах з найтвердішими валютами, у тому числі в Австрії, спостерігалося деяке збільшення банківського відсотка внаслідок вступу до зони євро країн з менш твердими валютами.

Виконання федерального державного бюджету на 1999 р. (без урахування погашення фінансової заборгованості, у млрд австрійських шилінгів) було таким: прибуткова частина — 719,4; витратна частина — 787,6. Основною частиною надходжень були податки. Дефіцит бюджету (без урахування погашення фінансової заборгованості) становив 68,2 млрд австрійських шилінгів, або 2,5 % ВВП. Основні витрати державного бюджету — це витрати на соціальний захист, соціальну сферу, допомогу місцевим бюджетам.

Бюджет Австрії на 2000 р. (без урахування погашення фінансової заборгованості) характеризувався так (у млрд австрійських шилінгів): прибуткова частина — 726,7; витратна частина — 781,3. Негативне сальдо платіжного балансу країни за поточними операціями в 1999 р. становило 52,5 млрд австрійських шилінгів (на 25,3 % більше, ніж в 1998 р.).

Структура платіжного балансу Австрії за поточними операціями в 1999 р. (у млрд австрійських шилінгів) була такою: надходження від експорту (за здійсненими платежами) — 911,1; платежі з імпорту (за здійсненими платежами) — 984,6; торговий баланс (за здійсненими платежами) — 73,5; надходження доходів з капіталу — 124,6; платежі доходів з капіталу

— 133,1; баланс руху доходів з капіталу — 8,5; баланс послуг

— +55,1; надходження з грошових переказів і некомерційних платежів — 37,3; грошові перекази і некомерційні платежі за кордон — 62,9; баланс грошових переказів і некомерційних платежів — 25,6; платіжний баланс з поточних операцій — 52,5. Загальна державна заборгованість Австрії до кінця 1999 р. досягла 1620 млрд австрійських шилінгів (60,3 % ВВП), з яких понад 20 % припадало на зовнішні борги.

Золотовалютні резерви на кінець 1999 р. становили 272,2 млрд австрійських шилінгів. їх структура (у млрд австрійських шилінгів) була такою: ВКВ — 200; золото — 16; СДР — 2; резервна позиція в Міжнародному валютному фонді (МВФ) — 14; резервна позиція в ЄЦБ — 40; вимоги за кредитами іноземним національним банкам — 0,2.

У структурі податкових надходжень бюджетів усіх рівнів (дані 1996 р.) прибутковий податок з громадян становив 15,8%, податок на прибуток корпорацій — 5, внески на соціальне страхування — 38,3, податки на робочу силу і зарплату — 4,9, податки на товари і послуги —29,9, у тому числі ПДВ — 16,65 %.

Видаткова частина бюджету Австрії спрямована на забезпечення соціальних витрат і потреб соціальної сфери, допомогу місцевим бюджетам, виплату внесків до бюджету ЄС тощо.

У 2004 р. вартість робочої сили в Австрії становила (за рік) 34 356 дол. США (за паритетом купівельної спроможності).

Пенсійний вік у Австрії в 2004 р. становив для чоловіків 65, а для жінок — 60 років.

Пенсіонери мають право на безкоштовний проїзд у всіх видах транспорту, включаючи місцеві авіарейси, не платять за вхід у музеї, театри, цирк, бібліотеки. Раз на рік їм оплачують відпочинок у санаторіях або пансіонатах.

В Австрії — вільний вибір форми і виду навчання. Для іноземців воно платне (726,72 евро/семестр). До речі, громадянам України суму внеску повертають. На проживання студентам потрібно в середньому 400—700 евро на місяць (оплата житла — 250—300 евро, харчування — близько 200, страховка — 60, кишенькові витрати, транспорт — 100 євро).

Відповідно до підготовленого "пакета фінансових перетворень" протягом перших трьох років нового сторіччя мали забезпечити поліпшення основних показників бюджету на суму в 100 млрд австрійських шилінгів. При цьому головну ставку пропонувалося зробити на зменшення витратних статей (на 72 млрд австрійських шилінгів), але також не виключалося і деяке підвищення прибуткової частини (на 28 млрд австрійських шилінгів). Реалізація цього проекту почалася, проте не дуже активно. У 2000 р. витрати вдалося скоротити на 6,2 млрд австрійських шилінгів, але прибуткові статті зросли істотніше (на 7,4 млрд австрійських шилінгів).

Робляться спроби і зі скорочення державного боргу. Але поки зберігається дефіцит бюджету, помітних успіхів у цій сфері досягти не вдається. Хоча в другій половині 90-х років його зростання відбувалося тільки в абсолютних цифрах. У 1996 р, він становив 1676,3 млрд австрійських шилінгів (68,3 % відносно до ВВП), у 1999 р. — 1742,6 млрд австрійських шилінгів (64,6 % стосовно ВВП). Ця тенденція буде збережена і в поточному десятилітті.

Перспективна мета на найближче десятиліття визначена — знизити рівень державного боргу до 5 % ВВП. Зрозуміло, що вирішення цієї проблеми залежатиме від безлічі чинників і перш за все — від успішності виходу на "нульовий дефіцит" бюджету.

10.2. Казначейство Австрії
10.3. Особливості оподаткування в Австрії
10.4. Сучасні зміни у витратних статтях та прибутковій частині бюджету
10.5. Проблеми підвищення фінансової ефективності єдності федерації
10.6. Особливості розвитку фінансово-кредитної системи Австрії
10.7. Фінанси підприємств (на прикладі компанії "Andrizt Group")
Запитання і завдання для самоперевірки
Розділ 11. ФІНАНСИ ШВЕЦІЇ
11.1. Загальна характеристика публічних фінансів Швеції
11.2. Розвиток та особливості податкової системи Швеції
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru