Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 10.3. Особливості оподаткування в Австрії

Казначейству Австрії належить провідна роль у галузі планування, розподілу, складання, а також контролю за використанням грошових ресурсів.

Усі видатки, які здійснюють міністерства, мають затверджуватися казначейством. Казначейство разом із бюджетними міністерствами визначає категорії видатків, для здійснення яких воно передає цим міністерствам відповідні повноваження.

Обов'язки казначейства такі:

— надання консультацій міністерствам з питань економіки і фінансів;

— визначення і забезпечення взаємодії з міністерствами, застосування відповідних методів управління державними коштами та їх витрачанням;

— координація підходів до розгляду деяких загальних питань, наприклад, у галузі закупівель і оплати праці в державному секторі тощо.

Основною функцією казначейства Австрії є управління державними ресурсами. До основних систем, які застосовує казначейство в управлінні державними ресурсами, належать планування, нагляд і контроль за використанням ресурсів у державному секторі.

Бюджетні міністерства і відомства щорічно складають бюджетні кошториси. Ці кошториси є інструментом, за допомогою якого забезпечується реалізація повноважень парламенту на асигнування коштів, а казначейству вони дають змогу відпускати кошти з Консолідованого фонду.

Кожний бюджетний кошторис затверджується казначейством до його подання парламенту, а видатки, не затверджені в такий спосіб казначейством, не можуть бути віднесені міністерством на рахунок його асигнувань. Після затвердження бюджетного кошторису казначейством і схвалення парламентом відповідальність за використання асигнованих коштів несе головний бухгалтер. Якщо головний бухгалтер вирішує провести фінансову операцію, що не входить до його повноважень, він має отримати консультацію в казначействі. Звернення до казначейства є необхідним у таких випадках:

— міністерство має намір використати кошти на цілі, не передбачені бюджетним кошторисом;

— міністерство передбачає збільшення коштів на певний підрозділ видатків і має намір компенсувати це перебільшення за рахунок емісії коштів, що призначені на другий підрозділ.

Крім того, дозвіл казначейства є необхідним у здійсненні платежів, що не передбачені законом або на здійснення яких міністерству не надано відповідних повноважень. У тому випадку, коли в міністерства не досить коштів для виконання своїх зобов'язань, воно має заручитися дозволом казначейства на отримання авансу з резерву для непередбачених видатків.

При здійсненні аналізу державних видатків враховуються платіжні доручення і надходження державних міністерств.

10.3. Особливості оподаткування в Австрії

Об'єктом оподаткування в Австрії є фізичні та юридичні особи. Компанії самі сплачують податок з усіх своїх доходів. Виняток становлять тільки товариства: згідно з австрійським податковим законодавством дохід товариства розглядається як сума доходів незалежних партнерів. Ставка податку на прибуток корпорацій донедавна становила 34 %.

Австрійське законодавство поділяє усіх юридичних і фізичних осіб на платників податку з необмеженою і обмеженою податковою відповідальністю. Необмежена відповідальність означає, що податок сплачується з усіх доходів, отриманих як в країні, так і за кордоном.

Перший етап розрахунку податку на корпорації — визначення доходу і собівартості. Дохід австрійських компаній, як і в більшості країн світу, вираховується на основі балансу.

Австрійське законодавство передбачає певні пільги з оподаткування для підприємств-експортерів. Такі підприємства можуть відносити на собівартість до 15 % дебіторської заборгованості, що була на день складання звітного балансу.

З доходу, отриманого підприємствами до оподаткування, може бути сформований резерв для виплати вихідної допомоги найманим робітникам.

Аналогічно формується і пенсійний резерв. Працедавець установлює пенсії на основі договірних, визначених законом зобов'язань, що не підлягають скасуванню. Розмір пенсії не має перевищувати 80 % останньої заробітної плати робітника. Пенсійний резерв розраховується відповідно до правил страхування. При його розрахунку використовується стаття дохідності в 6 % річних.

Австрійський закон про прибутковий податок передбачає сім категорій оподаткування:

1) сільськогосподарська і заготівельна діяльність;

2) надання професійних та інших послуг;

3) промислова і комерційна діяльність;

4) робота за наймом;

5) капітальні вкладення;

6) здавання власності в оренду;

7) інші джерела.

Оподатковуваний дохід згідно з австрійським законодавством зменшується на суму завданих збитків. При цьому платники податку мають право списувати збитки на собівартість не тільки поточного року, а й семи наступних років.

Залежно від рівня доходу застосовуються п'ять ставок прибуткового податку; мінімальна ставка — 10 %, максимальна -50%.

З різного роду дивідендів береться податок на дохід від капіталу за ставкою 22 %.

Податок на підприємницьку діяльність, який сплачується, виходячи з розміру прибутку компанії, становить у середньому 13%.

У 2004 р. прибутковий податок і внески працівників та роботодавців на соціальне забезпечення становили 44,9 % вартості робочої сили, у тому числі прибутковий податок — 8,4, внески на соціальне страхування працівника — 14, роботодавця—22,5 %.

Податком на додану вартість обкладається реалізація товарів і послуг, а також власне споживання платника податку та імпорт.

В Австрії є три основні ставки ПДВ. Стандартна ставка становить 20 %, знижена — 10 і 0 % — на експорт.

Крім перерахованих податків і зборів діють акцизи (наприклад, на напої, нафту), збори при передачі власності (наприклад, при купівлі автомобілів і мотоциклів), гербові та нотаріальні збори. Так, кредитні й боргові угоди підлягають оподаткуванню за ставками 0,8 і 1,5 % відповідно.

Залишаючи місце проживання в Австрії, особа все одно зобов'язана сплатити податок з доходу, отриманого в цій країні. Тим, хто не має роботи за своєю професією, дозволяється перебування в країні протягом року без сплати яких-небудь податків.

При поверненні в Австрію з офшорних центрів діє закон про привілеї, що стосується як реемігрантів, так і осіб, які протягом десяти останніх років не мали свого житла в Австрії і мають намір його тут придбати. Такі пільги звичайно надаються Міністерством фінансів на три роки з можливістю їхнього продовження до 10 років. Вони стосуються, насамперед, прибуткового і майнового податків на іноземні доходи, причому податки при наданні пільг на такі доходи становлять 50 %. Користувачів пільг, однак, не є ті, хто має намір влаштуватися на роботу в Австрії.

На початку 2007 р. середня зарплата в Австрії становила близько 2000 євро, з якої приблизно 600 євро йшло на сплату податків. Крім того, сплачувалися чималі комунальні послуги, медична страховка, низка інших обов'язкових видатків.

Нещодавно Австрія знизила податок на корпорації з 34 до 25 %, що сприяло поверненню деяких виробництв, свого часу перенесених до Чехії.

10.4. Сучасні зміни у витратних статтях та прибутковій частині бюджету
10.5. Проблеми підвищення фінансової ефективності єдності федерації
10.6. Особливості розвитку фінансово-кредитної системи Австрії
10.7. Фінанси підприємств (на прикладі компанії "Andrizt Group")
Запитання і завдання для самоперевірки
Розділ 11. ФІНАНСИ ШВЕЦІЇ
11.1. Загальна характеристика публічних фінансів Швеції
11.2. Розвиток та особливості податкової системи Швеції
11.3. Фінанси домогосподарств у Швеції
11.4. Фінансове вирівнювання у Швеції
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru