Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - Розділ 16. ФІНАНСИ ПОЛЬЩІ

16.1. Державні фінанси країни, їх структура

Державні фінанси Польщі — це сукупність державних доходів і державних витрат (витрат бюджетів різного рівня), які регулюються законом Польщі "Про державні фінанси".

Державні доходи в Польщі включають:

1) державні податки, до яких зараховуються податки та інші грошові платежі, сплата яких на користь держави регулюється окремими законами;

2) інші доходи, до яких належать:

— збори;

— доходи від майна, зокрема від найму та оренди, а також інших угод подібного характеру, дивіденди від внесеного капіталу;

— доходи від продажу речей і прав, а також від надання послуг одиницями, про які йдеться у статті 5 ч. 1;

— доходи від продажу прав, що не становлять надходжень у розумінні ч. 1 п. 4.

— спадки, відписи і дарунки у грошовій формі;

— іншідоходи, отримані на підставі окремих положень, якщо тільки вони збираються органами, які фінансуються з державних доходів, одиницями, що підпорядковуються цим органам або перебувають під їх наглядом, про що йдеться у статті 5 п. 1.

Державні кошти можуть призначатися на:

1) державні видатки;

2) витрати державного бюджету і бюджетів одиниць місцевого самоврядування.

Державні витрати — це:

1) погашення отриманих позик і кредитів;

2) викуп цінних паперів та інші фінансові операції;

3) надані позики.

До сектору державних фінансів належать:

1) органи державної влади та підпорядковані їм організації;

2) державні юридичні особи та інші організаційні одиниці, які не занесені до Загального судового реєстру і діяльність яких фінансується з державних коштів повністю або частково, за винятком:

— державних підприємств;

— державних банків;

-— торговельних товариств.

Сектор державних фінансів поділяється на:

1) урядовий сектор;

2) сектор самоврядування, який охоплює одиниці місцевого самоврядування та їхні органи, а також підпорядковані цим органам організаційні одиниці.

Державні фінанси охоплюють процеси, пов'язані з нагромадженням державних коштів та їхнім розподілом, зокрема:

1) збирання і нагромадження доходів;

2) витрачання державних коштів;

3) фінансування дефіциту;

4) взяття зобов'язань із залученням державних коштів;

5) управління державними коштами;

6) управління державним боргом.

Державний борг у Польщі охоплює зобов'язання сектору державних фінансів з таких категорій:

1) емітованих цінних паперів, що є грошовими гарантіями;

2) отриманих кредитів та позик;

3) прийнятих депозитів;

4) стягування зобов'язань: а) бюджетних одиниць;

б) на основі законів та судових рішень, виданих порук і гарантій тощо.

Державний бюджет — це річний план доходів і видатків, а також надходжень і витрат:

1) органів державної влади, контролю й охорони права;

2) судів і трибуналів;

3) урядової адміністрації.

Бюджет держави ухвалюється у формі закону про бюджет на період календарного року — "бюджетного року"(з 1 січня до 31 грудня). До бюджету держави також належать кошти, що походять із закордонних джерел, які не підлягають поверненню, і фінансовані з них видатки.

Закон про бюджет містить також:

1) порівняння надходжень і видатків бюджетних закладів, допоміжних господарств бюджетних одиниць і спеціальних фондів;

2) плани надходжень і видатків державних цільових фондів;

3) порівняння дотацій для державних агентств та фундацій. Закон про бюджет може містити плани надходжень і видатків:

1) одиниць, про які йдеться в п. 4 підп. 1;

2) інших одиниць урядового сектору. Доходами державного бюджету є:

1) податки і збори, які згідно з іншими положеннями не становлять доходів одиниць місцевого самоврядування, цільових фондів чи інших суб'єктів сектору державних фінансів, мита;

2) внески з прибутку державних підприємств та одноосібних спілок державної скарбниці, дивіденди;

3) внески з прибутку Національного банку Польщі;

4) внески суфіцитів (профіцитів) обігових коштів державних бюджетних закладів, а також частин прибутку допоміжних господарств державних одиниць;

5) доходи, отримувані державними одиницями, якщо спеціальні положення не вимагають іншого;

6) доходи від винайму та оренди, а також від інших угод подібного характеру майнових складників державної скарбниці, якщо спеціальні положення не вимагають іншого;

7) внески від поручництв і гарантій, наданих державною скарбницею;

8) відсотки на кошти на державних банківських рахунках бюджетних одиниць, якщо спеціальні положення не вимагають іншого;

9) відсотки на строкові вклади, нараховані на кошти, нагромаджені на центральному поточному рахунку бюджету держави;

10) відсотки на виділені з бюджету держави внутрішньодержавні та зовнішні позики;

11) штрафи, санкції та інші грошові покарання, якщо тільки на підставі спеціальних положень вони не становлять доходів інших одиниць державного сектору;

12) спадки, відписи і дарунки у грошовій формі на користь державної скарбниці;

13) інші державні доходи.

Видатки бюджету держави призначаються на:

1) реалізацію завдань, які виконуються органами державної влади, контролю й охорони права, а також урядовою адміністрацією, судами й трибуналами;

2) загальні субвенції для одиниць місцевого самоврядування;

3) цільові дотації на завдання урядової адміністрації, а також інші завдання, доручені одиницям місцевого самоврядування згідно з положеннями;

4) додаткове фінансування власних завдань одиниць місцевого самоврядування;

5) дотації на визначені законами завдання;

6) спільне фінансування програм, реалізованих із коштів, що походять із закордонних джерел і не підлягають поверненню.

Із видатків бюджету держави виділяються видатки, джерелом фінансування яких є кошти, що походять із закордонних джерел і не підлягають поверненню.

Різниця між доходами і видатками бюджету держави становить відповідно суфіцит (профіцит) бюджету держави або дефіцит бюджету держави.

Дефіцит бюджету держави може бути покритий надходженнями від:

1) продажу казначейських цінних паперів на ринку країни і за кордоном;

2) кредитів, отриманих у вітчизняних і закордонних банках;

3) позик;

4) коштів, одержаних від приватизації майна державної скарбниці;

5) суфіциту бюджету держави за минулі роки.

Із бюджету держави в межах, визначених законом про бюджет, можуть виділятися такі позики:

1) для одиниць місцевого самоврядування в рамках певних процедур;

2) такі, що виникають з міжнародних угод;

3) такі, що виникають з інших, ніж закон про бюджет, законів.

Позики, виділені з бюджету держави, обкладаються відсотками, розмір відсотків визначається угодою.

У бюджеті держави створюється загальний резерв, що не може перевищувати 0,2 % видатків бюджету.

У бюджеті держави можуть створюватися цільові резерви:

1) на видатки, детальний поділ яких на статті бюджетної класифікації не може бути виконаний у процесі розробки бюджету;

2) на видатки, джерелом фінансування яких виступають кошти, що походять із закордонних джерел, серед них такі, які не підлягають поверненню;

3) якщо інші закони того вимагають. Видатки бюджету держави поділяються на:

1) поточні видатки;

2) видатки на обслуговування боргу державної скарбниці;

3) майнові видатки. Поточні видатки охоплюють:

1) загальні субвенції для одиниць місцевого самоврядування;

2) дотації;

3) заробітну плату і нарахування на неї;

4) інші послуги для фізичних осіб;

5) закупівлю товарів та послуг;

6) інші видатки, пов'язані з функціонуванням бюджетних одиниць або реалізацією їхніх статутних завдань.

Видатки на обслуговування боргу державної скарбниці охоплюють, зокрема, видатки бюджету держави на виплату відсотків і дисконту від казначейських цінних паперів, виплату відсотків за взяті кредити і позики, а також виплат, пов'язаних з наданими державною скарбницею поручництвами та гарантіями.

Майнові видатки охоплюють:

1) видатки на закупівлю і володіння акціями, а також внески до торговельних спілок;

2) інвестиційні видатки державних бюджетних одиниць, а також цільові дотації на фінансування чи дофінансування коштів на реалізацію інвестицій.