Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 16.4. Фінанси Польщі до реформи 1990 р. і після неї

Фінанси Польщі до реформи 1990 р. До реформи 1990 р. найбільші видатки державного бюджету спрямовувався на розвиток економіки, у першу чергу важкої промисловості. Але навіть при цьому два найбільших підприємства Польщі — суднобудівний завод у Гданську і сталеливарний завод у Катовіце — були банкрутами. У 1989 р. (перед реформою) держсектор нараховував 21 тис. державних підприємств, з яких 9 тис. фінансувалися центральною або місцевою владою.

Значні видатки пішли на модернізацію польської економіки в 70—80-х роках XX ст,, але вони не окупились, що призвело до зростання дефіциту бюджету і державного боргу, який становив близько 40 млрд дол. СІНА. З Польщі хотіли зробити другий Тайвань, але не вдалось, оскільки польські товари були низької якості.

У цілому в 1989 р. (перед реформою) бюджетний баланс Польщі характеризувався такими цифрами (% до ВВП країни):

— доходи — 41,4;

— видатки — 48,8;

— дефіцит — 7,4 .

Фінанси Польщі у перші роки реформи (після 1989 р.) Центральний уряд з метою збалансування держбюджету почав скорочувати видатки, що спочатку призвело до підвищення цін. Переважна частина державних підприємств була приватизована, що скоротило видатки на утримання державного сектору. Були введені податкові пільги для розвитку дрібного і середнього бізнесу. Польща отримала значну фінансову допомогу із Заходу, в тому числі від поляків, які проживають за кордоном, але ефективність використання цієї допомоги виявилась недостатньою. Була також проведена реструктуризація заборгованості Польщі перед західними кредиторами і близько 40 млрд дол. США заборгованості було розподілено в часі. Разом з тим зберігалося дотування багатьох державних підприємств у стратегічних галузях (вугільна промисловість, мідна промисловість, електроенергетика). Відбулося також збільшення частки соціальних видатків у ВВП країни в перші роки після реформи, але в другій половині 90-х років вони зменшилися і стабілізувалися (табл. 16.1).

Таблиця 16.1. Дотації з державного бюджету Польщі Фонду соціального страхування (ФСС)

У Польщі комерційна діяльність Національного банку Польщі була розподілена між 9 новоствореними державними банками, приватизація яких почалася з 1993 р., коли були приватизовані 2 банки. На кінець 2002 р. структура банківської системи в Польщі була такою (у шт.): іноземні банки — 8 (7 %), місцеві — 16 (13,9 %), державні — 46 (40 %), приватизовані — 45 (39,1 %).

Нині Польща "б'є тривогу", адже 60 % її банківських активів і 80 % пасивів належать західним банкам, а частка банків з іноземним капіталом становить 80 %. За інформацією екс-заступника голови Національного банку Польщі, завідувача кафедри банківської справи Вищої торгової школи професора Владислава Яворського, серед керівництва банків з іноземним капіталом рідко хто розмовляє польською мовою і цікавиться розвитком національної економіки. Усі отримані дивіденди з польських вкладів йдуть на розвиток центральних філій іноземних співвласників, а тому і на розбудову чужої економіки. Проблема в тому, що іноземні банки, які спочатку створюються з метою надання фінансових послуг резидентам, потім починають лобіювати не національні, а інші, інтереси — підтримують не вітчизняні, а іноземні компанії.

Професор Люблінського університету ім. М. Кюрі-Складовсь-кої Мар'ян Жуковський назвав три основні помилки Польщі у приватизації банківської сфери: надмірна швидкість у продажу банків, надмірна масовість і відсутність адекватного правового зобов'язання іноземних банків стосовно національних інтересів. Україні важливо зробити з цього відповідні висновки.

У результаті реформи з другої половини 1992 р. польська економіка почала виходити з кризи. В цьому році бюджетний баланс характеризувався такими цифрами ( % до ВВП країни):

— доходи — 44;

— видатки — 50,7;

— дефіцит —6,7.

Для першої половини 90-х років XX ст. був характерний дефіцит бюджету Польщі в розмірі 5 %, оскільки держава була змушена збільшити видатки на соціальні цілі (з 10 % у 1990 р. до 21 % у 1993 р.), щоб зменшити соціальну напруженість у суспільстві.

У середині та другій половині 90-х років XX ст. економіка Польщі пішла на підйом (табл. 16.2). Це позитивно позначилося і на доходах бюджету країни (табл. 16.3).

Таблиця 16.2. Основні макроекономічні показники Польщі в 1990—1998 рр.

Таблиця 16.3. Доходи і видатки державного бюджету Польщі, млрд злотих

Як видно з табл. 16.3, початок XXI ст. для Польщі характеризувався значним дефіцитом державного бюджету, що стало результатом зниження темпів економічного розвитку країни. На 2004 р. дефіцит державного бюджету становив 45 млрд злотих. З метою зменшення дефіциту в 2004—2007 рр. була розроблена програма скорочення державних видатків на суму більше 30 млрд злотих (програма Хауснера).

Відповідно до середньострокової стратегії публічних фінансів (2003 р.), згідно зі сценарієм стабільного зростання у 2005 р., державний борг Польщі мав зменшитися до 59,3 % до ВВП, у 2006 р. — до 55,5 % до ВВП, а в 2007 р. — до 53,2 % до ВВП. Відповідно дефіцит державного боргу мав зменшитися з 45,5 млрд злотих у 2004 р. до 24,7 млрд злотих у 2005 р., у 2006 р. Україні мав профіцит у розмірі 14,1 млрд золотих, а в 2007 р.— Польща мала вийти на нульовий дефіцит державного бюджету. Це було б можливим, якби темпи приросту ВВП становили: у 2005 р. — 4,0 %; у 2006 р. — 4,2; у 2007 р. — 4,2 %. Результати розвитку економіки Польщі в 2004—2005 рр. свідчать, що ці показники могли бути досягнуті, оскільки темпи приросту ВВП у ці роки перевищили 5 %. Але в 2006 р. приріст ВВП у Польщі становив тільки 3,2 %.

У Польщі за роки реформ (1989—2006 рр.) на реструктуризацію вугільної промисловості було виділено з бюджету 50 млрд злотих, з 400 тис. шахтарів на 1 січня 2007 р. залишилося працювати 120 тис На 2007 р. готується приватизація частини шахт, бо вугільна промисловість — низькорентабельна.

У цілому бюджет Польщі ґрунтується на трьох найзначні-ших податках: особистому прибутковому, податку на додану вартість, акцизних зборах. На думку Л. Бальцеровича, колиш-

нього прем'єр-міністра в Польщі необхідно ще провести низку серйозних перетворень, насамперед у фіскальній сфері, а саме: скоротити частку держави в економіці та зменшити частку податків у ВВП. На його думку, доступність соціальних пільг, велика частка державних витрат на охорону здоров'я і пенсії — атрибути великих соціальних держав, а не Польщі.