Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 16.3. Особливості бюджетного процесу в Польщі, Опрацювання та ухвалення державного бюджету

Міністр фінансів подає раді міністрів основні напрями проекту бюджету держави на наступний рік. Одночасно з основними напрямами, про які йдеться у статті 1 Закону Польщі "Про державні фінанси", міністр фінансів подає раді міністрів реєстр одиниць урядового сектору, плани надходжень і видатків яких, відповідно до статті 5 названого закону, може охоплювати закон про бюджет. Матеріали для проекту закону про бюджет опрацьовують і подають міністрові фінансів розпорядники бюджетних призначень. Міністр фінансів визначає спеціальним розпорядженням детальні засади, порядок і строки опрацювання матеріалів названого вище закону, зокрема:

1) предметних планів завдань, які реалізуються з бюджетних коштів;

2) проектів планів доходів і видатків кожної з бюджетних частин;

3) зразків формуляторів.

Міністр фінансів подає раді міністрів проект закону про бюджет на наступний рік з обґрунтуванням.

Міністр фінансів включає в проект закону про бюджет доходи і видатки Канцелярії Сейму, Канцелярії Сенату, Канцелярії президента Республіки Польща, Верховного суду, Вищого адміністративного суду, Конституційного трибуналу, Головної контрольної палати, Оборонця громадянських прав, Національної ради радіомовлення та телебачення, Генерального інспектора охорони особистих даних, Центрального виборчого бюро, а також Державної інспекції праці.

Рада міністрів схвалює проект закону про бюджет або проект закону про попередній проект бюджету і разом з обґрунтуванням подає до ЗО вересня року, що передує бюджетному рокові. У випадку подання Сейму проекту закону про попередній проект бюджету рада міністрів подає Сейму проект закону про бюджет не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення періоду чинності попереднього проекту бюджету. До проекту закону про попередній проект бюджету застосовуються ті положення закону, що й до проекту закону про бюджет.

Фінансові плани бюджетних закладів, допоміжних господарств і спеціальних фондів, внесені до закону про бюджет, подаються з поділом на бюджетні частини і рід діяльності, з виділенням початкового і кінцевого рівня обігових коштів, власних надходжень, дотацій з бюджету держави, видатків на заробітну плату і нарахування на заробітну плату, майнових видатків, а також внесків до бюджету.

Фінансові плани державних цільових фондів подаються у законі про бюджет окремо для кожного фонду, з виділенням початкового і кінцевого капіталу фонду, власних надходжень, а також дотацій з бюджету держави.

Цільові дотації для одиниць місцевого самоврядування на завдання урядової адміністрації та завдання, доручені згідно з положеннями, подані в законі про бюджет з поділом на окремі рівні одиниць місцевого самоврядування, бюджетні частини, з яких призначаються дотації, а також розділи бюджетної класифікації.

Фінансові плани, про які йдеться в п. 4, надаються в законі про бюджет окремо для кожної одиниці, з виділенням власних надходжень, а також дотації з бюджету держави.

Закон про бюджет не може містити положення, що змінюють інші закони.

Розпорядники бюджетних частин до 25 жовтня подають інформацію:

1) підпорядкованим одиницям — про суму доходів і видатків;

2) одиницям місцевого самоврядування — про суму дотацій на завдання урядової адміністрації, прийняту в проекті закону про бюджет.

Строком до 1 грудня бюджетні одиниці опрацьовують і подають відповідним розпорядникам бюджетних частин проекти фінансових планів на наступний бюджетний рік відповідно до проекту закону про бюджет.

Засади і порядок виконання закону про бюджет. Протягом 21 дня від моменту оголошення закону про бюджет розпорядники бюджетних призначень подають міністрові фінансів детальний план доходів і видатків певної бюджетної частини — "виконавчу угоду". Виконавча угода опрацьовується з поділом на відділи, розділи і параграфи класифікації доходів і видатків. Розпорядники бюджетних частин у строк, про який йдеться в п. 1, надають підпорядкованим одиницям інформацію про остаточні суми доходів і видатків. Одиниці, про які йдеться в п. З, складають фінансові плани з метою узгодження їх із законом про бюджет.

Поділ цільових резервів здійснює міністр фінансів за погодженням з відповідними розпорядниками бюджетних частин, не пізніше як до 31 жовтня, за винятком резервів, про які йдеться у статті 66 п. 2 підп. 2 Закону Польщі "Про державні фінанси". Цільовим резервом на зростання заробітної плати в бюджетній сфері розпоряджається рада міністрів. Цільові резерви можуть використовуватися із застереженням згідно з п. 4 Закону тільки на ті цілі, для яких вони створені. Міністр фінансів може після схвалення Сеймовою комісією у справах бюджету змінювати призначення цільового резерву. Загальним резервом розпоряджається рада міністрів. Вонаможе уповноважити спеціальним розпорядженням голову ради міністрів і міністра фінансів розпоряджатися загальним резервом до обсягу визначених сум.

Загальний резерв не може бути призначеним на збільшення видатків, які внаслідок переміщень, здійснених на підставі статті 96 п. 4 Закону Польщі "Про державні фінанси", зменшилися. Обмеження, про які йдеться в п. 1,3,4 і 7 названого закону, не застосовуються у випадку реалізації завдань, що випливають із положень, які стосуються запровадження надзвичайного стану на території держави або її частини. Міністр фінансів здійснює загальний контроль за:

1) реалізацією доходів і видатків бюджету держави;

2) рівнем дефіциту.

Розпорядники бюджетних призначень здійснюють нагляд і контроль за цілісністю фінансового господарства підпорядкованих їм організаційних одиниць і з цією метою не рідше ніж раз у квартал виконують такі оцінки:

1) порядку виконання завдань, а також доходів і видатків підпорядкованими їм організаційними одиницями;

2) використання дотацій, виділених з бюджету держави;

3) реалізації інших завдань, фінансованих з бюджету держави, а також чинять, у разі потреби, дії, спрямовані на чітке виконання бюджету.

Для звітування про виконання бюджету держави рада міністрів подає Сейму і Головній контрольній палаті до 31 травня року, що настає після закінчення бюджетного року, щорічний звіт про виконання бюджету держави разом із:

1) звітом про доходи і видатки, пов'язані із завданням урядової адміністрації, реалізованими одиницями місцевого самоврядування та іншими завданнями, дорученими одиницям місцевого самоврядування згідно з положеннями;

2) сукупною інформацією про виконання бюджетів одиниць місцевого самоврядування;

3) оцінкою реалізації макроекономічних передумов, а також перебігу приватизації майна державної скарбниці.

Звіт про виконання закону про бюджет має містити:

1) доходи, видатки, а також суфіцит або дефіцит сектору державних фінансів;

2) доходи і видатки, що виникають внаслідок закриття рахунків бюджету держави, оформлені відповідно до вимог докладності та системності закону про бюджет;

3) прибутки і видатки бюджетних закладів, допоміжних господарств бюджетних одиниць, спеціальних фондів, а також державних цільових фондів;

4) аналіз виконання бюджету держави, з визначенням різниці між ухваленим і виконаним бюджетом;

5) інформацію про реалізацію видатків, які не погашено до закінчення бюджетного року;

6) інформацію про використання коштів, які походять із доплат до ставок у числових лотереях.

Інформація про виконання бюджетів одиниць місцевого самоврядування має містити (окремо для кожного рівня одиниць місцевого самоврядування) такі дані:

1) порівняння доходів за найважливішими джерелами;

2) порівняння видатків за розрядами;

3) порівняння видатків за найважливішими видами видатків;

4) порівняння надходжень і видатківбюджетних закладів, допоміжних господарств, спеціальних фондів і цільових фондів;

5) аналіз виконання бюджетів одиниць місцевого самоврядування.

До звіту, про який йдеться, рада міністрів додає:

1) звіт, що стосується дотримання певних засад, в яких визначається:

— сукупна сума державного боргу, збільшена на суму передбачуваних виплат у формі поручень і гарантій, наданих суб'єктами сектору державних фінансів;

— сукупна сума боргу державної скарбниці, збільшена на суму передбачуваних виплат у формі поручень і гарантій, наданих державною скарбницею (вона не може перевищувати 3/5 вартості річного валового внутрішнього продукту в певному бюджетному році);

2) інформацію, що стосується боргу, дефіциту, поручень і гарантій сектору державних фінансів. Міністр фінансів подає Сеймовій комісії у справах бюджету і Головній контрольній палаті інформацію про хід виконання бюджету держави за перше півріччя строком до 10 вересня поточного року.