Три головні елементи на початку XXI ст. становлять основу угорської податкової системи — прибуткові податки, податки з обороту і місцеві податки. Крім того, компанії та підприємці платять внески до фондів охорони здоров'я, пенсійного забезпечення та в інші соціальні фонди.
17.2.1. Прибуткові податки
Прибутковий податок з підприємців. У системі прибуткового податку закон про корпоративний податок (податок на прибуток підприємств і організацій) і податок на дивіденди регулює оподаткування господарських організацій. Суб'єкт оподаткування — господарське товариство, кооператив, державне підприємство. Інші організації (зокрема добродійні фонди, суспільні фонди, суспільні організації) є суб'єктами оподаткування лише в тому випадку, якщо займаються господарською або іншою діяльністю з метою отримання доходів. Суб'єкти оподаткування, що знаходяться в Угорщині, зобов'язані платити податок з доходів, одержаних і в країні, і за кордоном, а у іноземних суб'єктів оподаткування (зокрема філіалів) оподатковуються лише доходи, одержані в Угорщині.
Прибуток визначається відповідно до вимог і розпоряджень закону про бухгалтерський облік; сума прибутку зменшується відповідно до положень закону про оподаткування:
— 20 % прямих витрат на дослідження і розробки;
— у разі надання роботи учням професійно-технічних училищ — 6000 форинтів на місяць;
— у разі прийняття на роботу безробітного;
— сума ренти соціального страхування протягом одного року (крім обліку її як виробничі витрати).
Закон про бухгалтерський облік обумовлює строки амортизації: для вартості матеріальних прав — шість років або більше, для вартості фірми — від 5 до 15 років. Для великої групи машин і устаткування норма амортизаційних відрахувань як витрат — ЗО %, для надточних машин і устаткування — 33 %. Ставка корпоративного податку — 18 %.
Інвестори протягом певного часу можуть скористатися низкою податкових пільг. У разі створення виробничих потужностей для виробництва готової продукції вартістю не менше 1 млрд форинтів на всій території країни протягом п'яти років надається податкова пільга в розмірі 50 % без попередніх домовленостей щодо розширення штатів. Цією пільгою можна скористатися як при створенні нових так і при розширенні діючих готельних потужностей, проте в цьому випадку пред'являються суворіші вимоги зі збільшення надходжень від реалізації.
У пріоритетних регіонах і промислових зонах надаються пільги в розмірі 100 % на строк до п'яти років для створення нових виробничих потужностей і будівництва готелів без попереднього визначення вартості інвестиції. Пріоритетними вважаються регіони з рівнем безробіття вище 15 %. У промислових зонах норма амортизації будівель — 10 %, норми амортизації машин і устаткування можуть бути розраховані відразу після придбання. У пріоритетному регіоні та промисловій зоні підприємці, що не підпадають під дію вказаних вище пільг, можуть скористатися пільгою в розмірі 6 % від вартості придбаних засобів. Ця пільга поширюється у пріоритетних регіонах на придбання машин і устаткування, в промислових зонах — на машини, устаткування і будівлі; в обох типах регіонів — на інвестиції з модернізації та розвитку інфраструктури.
У 2002 р. в Угорщині прийнято закон, відповідно до якого податкова пільга для фірм, що фінансують наукові дослідження, становить 200 %. Тобто, не лише не оподатковуються витрати на наукові дослідження, а ще й на таку саму суму зменшується загальна база оподаткування.
Ставка корпоративного податку офшорних фірм — 3 %. Ці товариства з обмеженою відповідальністю, створені у вільній митній зоні, мають право займатися суто комерційною діяльністю за кордоном і надавати послуги, за винятком фінансових, іноземним фірмам. Фірми мають свої банківські рахунки в Угорщині, зобов'язані користуватися послугами угорських юрисконсультів і аудиторів; у ревізійних комісіях громадяни Угорської Республіки мають становити більшість, і фірми не мають права при дбавати паї та акції в угорських господарських товариствах і кооперативах.
При оподаткуванні іноземної організації, що не має у своєму розпорядженні філіалу на території Угорщини, при визначенні оподаткованої суми слід взяти до уваги позиковий відсоток наданого кредиту, відсоток облігації, гонорар за виконавську і спортивну діяльність на території Угорщини, авторський гонорар. Не підлягають оподаткуванню відсотки з облігацій угорської держави та Угорського національного банку за одержаними кредитами.
Податок на дивіденди сплачується з перерахованих за кордон дивідендів; ставка податку — 20 %, проте розмір податкової ставки обмежується договорами про відмову від подвійного оподаткування. Для філіалів — залежно від положень договору — податок стягується із затверджених дивідендів. Іноземні інвестори звільняються від сплати податку при реінвестуванні дивідендів в Угорщині.
Закон про податок з особистого доходу визначає статус на основі постійної прописки або звичного місцезнаходження. За укладеними договорами про виключення подвійного оподаткування місцем звичного перебування є таке, де суб'єкт оподаткування проводить не менше 183 днів у рік.
При позиковому відсотку, нижчому за облікову ставку Угорського національного банку, різниця у відсоткових ставках наданого фірмою кредиту є доходом, оподатковуваним податком зі ставкою 44 %.
Ставка податку від дивіденду, прибутки за курсами валют, доходи від ф'ючерсних операцій і опціонів — 20 %. Ставка податку з доходів від дивідендів — 35 %, якщо сума дивідендів перевищує суму, розраховану від частки приватної особи у статутному капіталі підприємства з використанням подвоєної облікової ставки Угорського національного банку.
Прибутковий податок з фізичних осіб. Для визначення розмірів прибуткового податку в Угорщині постала необхідність вирішити декілька завдань. З одного боку, необхідні надходження до бюджету слід забезпечувати, не оподаткувавши громадян з найбільш низькими доходами. З іншого — податкові ставки не повинні знижувати зацікавленість у досягненні високих виробничих результатів. Тому в процесі реформ зупинилися на конструкції, при якій максимальна ставка податку не перевищує 60 %. Основна частина податкових надходжень при цьому забезпечується за рахунок тих громадян, річний дохід яких не перевищує 120 тис. форинтів. їх частка становить 60— 70 % від загальної чисельності зайнятих в економіці. Верхня межа доходів, в межах якої вони не оподатковуються, становить 48 тис. форинтів на рік. З урахуванням різних пільг це означає, що 20 % населення, що працює за наймом, і близько 70 % працюючих пенсіонерів прибутковий податок не сплачують.
Відповідно до Закону про прибутковий податок оподаткуванню підлягають усі види доходів угорських громадян. Податок розраховується, виходячи із загальної суми доходу, незалежно від того, отриманий він у межах країни чи за кордоном. Відповідно до цього в законі визначається, в який спосіб і в яких розмірах оподатковується дохід від роботи за наймом, дрібнотоварного сісльськогосподарського виробництва, підприємницької діяльності, наукової діяльності та винахідництва, продажу рухомості й нерухомості або здачі їх в оренду, внесків в ощадні каси і цінних паперів та ін. Розміри податку наведені у табл. 17.4.
Таблиця 17.4. Податкова таблиця, форинтів
Межі доходу | Розмір податку | |
нижня | верхня | |
0 | 48 000 | 0 |
48 000 | 70 000 | 20 % суми понад 48 000 |
70 000 | 90 000 | 4 400 і 25 % суми понад 70 000 |
90 000 | 120 000 | 9 400 і ЗО % суми понад 90 000 |
120 000 | 150 000 | 18 400 і 35 % суми понад 120 000 |
150 000 | 180 000 | 28 900 і 39 % суми понад 150 000 |
180 000 | 240 000 | 40 600 і 44 % суми понад 180 000 |
240 000 | 360 000 | 67 000 і 48 % суми понад 240 000 |
360 000 | 600 000 | 124 000 і 52 % суми понад 360 000 |
600 000 | 800 000 | 249 400 і 56 % суми понад 600 000 |
800 000 | — | 361 400 і 60 % суми понад 800 000 |
Як показує табл. 17.4 річний дохід у межах 48 тис. форинтів оподаткуванню не підлягає. Прибутковий податок має ступін-часто-прогресивний характер, податкова ставка коливається від 20 до 60 %. Приклад розрахунку розміру податку наводиться у табл. 17.5. У разі річного доходу в розмірі 9,5 тис. форинтів розмір податку обчислюється так.
Таблиця 17.5. Розрахунок розміру податку на річний дохід у 95 тис. форинтів
Межі доходу | Частина доходу у межах доходу | Розмір податку | |
нижня | верхня | ||
0 | 48 000 | 48 000 | 48 000•0 = 0 |
48 000 | 70 000 | 22 000 | 22 000 • 0,2 = 4 400 |
70 000 | 90 000 | 20 000 | 20 000 • 0,25 = 5 000 |
90 000 | 120 000 | 5 000 | 5 000 • 0,30 = 1 500 |
Разом | — | 95 000 | 10 900 |
Наведені приклади показують, що всякий раз податком обкладається та частина сумарного доходу, яка потрапляє в певні межі. При цьому не має значення, отриманий дохід з одного джерела чи з декількох. Податкові ставки залежать від загальної суми доходів.
Найбільш важлива податкова пільга, яка стосується всіх працюючих за наймом, встановлена в розмірі 12 тис. форинтів. Це означає, що при визначенні податкової ставки з доходу, що отримується за основним місцем роботи, можна автоматично щомісячно віднімати 1000 форинтів. Отже, уразі роботи на державному підприємстві або в кооперативі гарантується звільнення від податку на дохід у межах 60 тис. форинтів у рік. Ця пільга поширюється і на тих, що працюють за наймом в приватному секторі.
Податкова система Угорщини враховує і той факт, що оподаткуванню підлягають усі види доходів, зокрема "чайові". Проте для того щоб зробити такі доходи "видимими", потрібно створити низку умов: поліпшення постачання, ліквідацію дефіцитів, посилення контролю та ін. Робота в цьому напрямі ведеться, проте перетворення "невидимих" доходів на видимі не є завданням податкових перетворень. Очевидно, що податкове система в кращому разі може лише підсилити ті мотиви, за яких частина з тіньових доходів потрапить у сферу оподаткування.
Відповідно до розміру прибуткового податку підвищується (зарплата-брутто) заробітна плата працюючих на основному місці роботи. Джерелом такого підвищення заробітної плати на підприємствах і в кооперативах є ті кошти, які утворилися завдяки відміні низки інших податків. У цілому, система стягування прибуткового податку в Угорщині побудована так, що реальне збільшення відрахувань від заробітку виникає лише в разі отримання доходу з декількох джерел.
З урахуванням того, що одночасно з цим в Угорщині була введена єдина відсоткова ставка відрахувань до пенсійного фонду в розмірі 10 % (раніше вона залежала від розмірів заробітної плати), процес "бруттошитування" (зарплата без сплати податків) заробітку за основним місцем роботи ілюструє табл. 17.6.
Таблиця 17.6. Визначення заробітку і податкових зборів
Визначення заробітку | Стара система | Нова система |
Брутто-дохід | 80 000 | 87 231 |
Відрахування до пенсійного фонду | 7 200 | 8 723 |
Прибутковий податок | — | 5 708 |
Нетто-дох ід | 72 800 | 72 800 |
Таблиця показує, що для того, щоб нетто-дохід працівника не зменшився, в розглянутому випадку йому мають підвищити річну заробітну плату на 7231 форинт, або на 9 %.
Відповідно до закону такий порядок поширюється тільки на доходи за основним місцем роботи. Щодо роботи за сумісництвом, то підвищення зарплати залежить від умов конкретної трудової угоди, і обов'язкове "бруттошитування" на неї не поширюється.
Якщо угорський громадянин отримує дохід тільки за основним місцем роботи, то стягування прибуткового податку відбувається для нього наче автоматично, оскільки це входить в обов'язок працедавця. Тому значна частина працівників не контактує безпосередньо з податковим відомством. Підприємства, кооперативи, приватні підприємці протягом року щомісячно авансом віднімають із заробітної плати осіб, що працюють за наймом, частину прибуткового податку, а в кінці року встановлюється остаточна сума податку і проводиться остаточний розрахунок. Отже, в цьому випадку немає необхідності в заповненні податової декларації, а відповідальність за всі операції, пов'язані зі сплатою прибуткового податку, лягають на працедавця.
Угорські громадяни, які разом з основним місцем роботи мають й інші джерела доходу, до 20 лютого зобов'язані надавати в податкове відомство податкову декларацію про розмір доходу, отриманого в період з 1 січня до ЗО грудня минулого року. До декларації додається довідка з основного місця роботи, де вказується розмір податку і сума вже погашеного податку.
Отже, прибутковий податок також є формою самостійного оподаткування, яке базується на взаємній довірі між платником податків і податковим відомством.
Відповідно до закону пенсії — незалежно від їх величини — прибутковим податком не обкладаються. Проте всі інші доходи, якщо їх сума разом з пенсією перевищує 96 тис. форинтів на рік, підлягають оподаткуванню. Отже, якщо річний розмір пенсій становить менше 96 тис. форинтів, а пенсіонер має додатковий дохід, але разом ця сума все одно не перевищує 96 тис. форинтів на рік, то податок платити не треба.
Якщо сумарний дохід при пенсії нижче 96 тис. форинтів на рік перевищує цю суму, податок розраховується так (табл. 17.7).
Таблиця 17.7. Схема обчислення суми податку при річному розмірі пенсії менше 96 тис. форинтів
Порядок обрахування податку | Сума |
Пенсія | 70 000 |
Інші доходи | 40 000 |
Сума, що підлягає оподаткуванню | 110 000 |
Розрахункова сума податку (9400 + 6000) | 15 400 |
Частина податку, що не підлягає сплаті (податок на 96 тис. форинтів) | 11200 |
Сума податку, що підлягає сплаті | 4 250 |
Якщо розмір пенсії перевищує 96 тис. форинтів на рік і до цього додаються інші види доходів, податок розраховується за схожим принципом (табл. 17.8).
Таблиця 17.8. Схема обчислення суми податку при річному розмірі пенсії понад 96 тис. форинтів
Порядок обрахування податку | Сума |
Пенсія | 120 000 |
Інші доходи | 54 000 |
Сума, що підлягає оподаткуванню | 174 000 |
Розрахункова сума податку (28 900 + 9360) | 38 260 |
Частина податку, що не підлягає сплаті (податок на 120 тис. форинтів) | 18 400 |
Сума податку, що підлягає сплаті | 19 860 |
Якщо пенсіонер отримує додатковий дохід як особа, що працює за наймом, то на нього поширюється загальноприйнята пільга. Отже, при обчисленні податку із суми, що підлягає оподаткуванню, потрібно відняти 12 тис. форинтів.
Щоб зміцнити зв'язок між громадянином і державою, з 1989 р. прийнятий порядок, за яким прибутковий податок, що стягується за місцем проживання, надходить до бюджету місцевої ради. Отже, розвиток тієї чи іншої території значно залежить від фактичної сплати прибуткового податку населенням.
17.2.3. Місцеві податки
17.2.4. Рента соціального страхування
17.3. Місцеві фінанси і міжбюджетні відносини
17.4. Реформування системи пенсійного забезпечення в Угорщині
17.4.1. Передумови здійснення пенсійної реформи в Угорщини
17.4.2. Напрями здійснення пенсійної реформи в Угорщині у 90-х роках XX ст. та на початку XXI ст.
17.5. Недоліки і завдання реформування пенсійної системи Угорщини
17.6. Інвестиційна привабливість фінансової системи Угорщини
17.7. Фінансово-економічні результати входження Угорщини до Європейського Союзу