Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 19.2. Результати сільськогосподарського виробництва залежно від дотацій бюджету

Аналіз експертів дає незаперечні підстави констатувати, що в секторі селянських господарств, згрупованих за розміром землекористуванням, простежується чітка залежність показників господарювання від розміру господарств. З його збільшенням показники господарювання в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь змінюються так:

— знижується концентрація майнового капіталу, скорочуються затрати матеріально-технічних ресурсів, зменшуються витрати на оплату праці та надходження коштів від реалізації продукції;

- скорочуються виробничі затрати в цілому, причому вищими темпами ніж надходження коштів від реалізації продук ції, що зумовлює зниження збитків і показників збитковості господарств; зростає частка прибуткових господарств.

Таблиця 19.1. Види сільськогосподарських підприємств Словаччини в 2000 р.

Найбільші дотації в розрахунку на 1 га угідь мали найдріб-ніші селянські господарства І групи, а найменші — господарства II групи. УIII і IV групах цей показник зростав. Відношення дотацій до надходжень коштів у господарства за результатами господарювання мали тенденцію до зростання зі збільшенням розміру господарств. Так, відношення дотацій, наданих господарствам з площею землекористування понад 500 га до надходжень коштів у ці господарства, за результатами господарювання перевищили 18 %.

Дотації внесли істотні зміни до абсолютних і відносних показників фінансової результативності господарювання, але не змінили тенденцій залежності цих показників від розміру господарств, тобто тенденцій їх поліпшення. Однак і з урахуванням дотацій у перших двох групах господарств результативність їх господарювання залишалася з від'ємним знаком. До-датніми фінансові результати виявилися лише в господарствах III і IV груп (з розміром землекористування понад 100 га), а також за всією сукупністю селянських господарств. Слід зазначити, що в 1999 р. усі показники господарювання сільськогосподарської галузі в цілому погіршилися порівняно з 1998 р. Лише в селянських господарствах спостерігалася позитивна динаміка.

19.3. Міжбюджетні відносини Словаччини

У 1996 р. парламент прийняв Закон "Про адміністративно-територіальний поділ", за яким було створено 8 регіонів та 79 округів загального типу і 4 військові округи ("спеціальні муніципалітети").

Однією з проблем субцентрального рівня Словаччини є його фрагментація, тобто невеликий розмір субцентрального уряду базового рівня.

Дрібний розмір, на думку доктора економічних наук С. Слу-хая, є перешкодою у здійсненні децентралізації сектору державного управління, однією з причин низької частки субцснт-рального уряду в економіці.

Частка видатків муніципальних бюджетів у сукупних видатках сектору державного управління становила 9,3 % у 1997 р., 10,2 — у 1998 р., 9,4 % — у 1999 р., що було досить низьким показником порівняно з іншими країнами Центральної та Східної Європи.

Після набуття Словаччиною державної незалежності обсяг функцій місцевих урядів зріс, проте залишається все ще не дуже великим, оскільки значна частка типово місцевих функцій (освіта, охорона здоров'я) виконується галузевими бюро центральних установ та місцевими державними адміністраціями.

На кінець 1998 р. в управлінні державних адміністрацій знаходилася значна кількість бюджетних та напівбюджетних установ у сферах освіти (7500), соціальної допомоги (370), охорони здоров'я (96), культури (39), в яких працювало понад 135 тис. працівників. Отже, можна констатувати в цілому незначну роль місцевих урядів країни у наданні суспільних послуг.

Відповідальність муніципалітетів поширюється на будівництво житла та відповідної інфраструктури, місцевий транспорт (у великих містах), місцеві дороги, охоронні зони, освітлення, упорядкування ринків, кладовищ, водозабезпечення, каналізацію, утримання закладів культури, спорту і туризму, організацію догляду за дітьми, амбулаторне обслуговування хворих, базові соціальні послуги, управління муніципальною поліцією та пожежною охороною.

Для доходів муніципальних бюджетів Словаччини характерним є те, що вони, по-перше, значною мірою прив'язані до муніципальної власності (доходи від муніципальної власності становлять досить значну їх частку), і, по-друге — дуже залежать від нестабільних податкових розщеплень.

Головним об'єктом місцевого оподаткування є нерухоме майно (податки на будівлі та на землю, запроваджені з 1993 р.). При визначенні ставки податку для місцевого уряду законодавством встановлено її верхню межу, яка обраховується за шкалою коефіцієнтів до базової ставки залежно від чисельності населення муніципалітету (чим більша чисельність населення, тим більшим є коефіцієнт, величина якого становить від 0,3 до 4,5). Проте роль цих податків з часом зменшилася: якщо в 1993 р. їхня частка в податкових доходах становила 48,6 %, то в 1999 р. — 40,8 %, хоч вона дещо підвищилася порівняно з 1996 р.

У Словаччині обговорювалася можливість оренди чи приватизації об'єктів муніципальної інфраструктури, проте це не означало принципового вирішення проблеми забезпечення доходами субцентрального уряду. Інші можливості отримання коштів, наприклад грантів з державних цільових фондів (Фонду зайнятості, Дорожнього фонду та Фонду житлового будівництва), залишалися для муніципалітетів дуже обмеженими, оскільки була відсутня прозора процедура отримання таких коштів; ці фонди реалізують свої програми через власні місцеві відділення, не координуючи рішень із субцентральним урядом.

Головним інструментом міжбюджетних трансфертів у Словаччині є розщеплення прибуткового податку з громадян та прибуткового податку з підприємств (нормативи розщеплення коливалися в діапазоні 20—30 % та 3—6 % відповідно) і дорожнього податку (з 1994 р. встановлено норматив 30 %). Величина нормативів розщеплення прибуткового податку з громадян та прибуткового податку з підприємств встановлюється щорічно в ході бюджетного процесу. Значна залежність доходів субцентрального уряду від податкових розщеплень породжувала низку проблем.

Державні гранти мають винятково цільовий характер; компонент вирівнювання наявний лише в адресних грантах малим муніципалітетам. Для цього останніми роками виділяється близько 20 % від загальної суми прямих трансфертів.

Інші види цільової допомоги місцевим урядам із державного бюджету, практиковані у Словаччині, включають гранти для субсидування видатків на пасажирські перевезення у великих містах (цей вид цільових грантів переважає), а також гранти на фінансування житлового будівництва, спорудження шкіл, ремонт адміністративних будівель у невеликих комунах. Така структура трансфертного фонду приводить до того, що частка грантів у доходах великих субцентральних урядів є значно більшою, ніж у невеликих.

Значна частка цільових трансфертів надходить з державних позабюджетних фондів: Державного фонду довкілля (на місцеві програми захисту довкілля); Фонду "За Словаччину" (підтримка культурних заходів, відбудова історичних монументів); Державного фонду водного господарства; Державного фонду житлового будівництва; Державного фонду фізичної культури.