Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М.І. - 2.1.4. Бюджет 2006 р. і перспективи розвитку

Багато експертів критикують уряд за нездатність знайти більш корисне, ніж нагромадження стабілізаційного фонду, застосування "нафтодоларам", і справедливо зазначають, що такий істотний профіцит бюджету розвинуті держави планують украй рідко. Надлишкові доходи або є приводом для зниження податкового тиску, або йдуть на збільшення державних видатків, як правило, інвестиційних.

Близько 300 млрд руб. має бути витрачено на федеральні адресні інвестиційні програми й 340 млрд руб. - на федеральні цільові програми. Повний їхній перелік поки що не готовий, хіба що затверджено згадані вище реформи освіти, судової системи й житлово-комунального господарства. Чималі кошти передбачено на модернізацію транспорту, утилізацію озброєння, ядерних боєголовок і атомних підводних човнів, знищення хімічної зброї, програму "Антитерор" тощо.

Однак експерти резонно зауважують, що всі ці федеральні програми абсолютно непрозорі, терміни їхньої реалізації розтягнуто як мінімум на кілька років, а критерії виконання досить туманні. Тому їх треба вважати швидше не інвестиціями, а додатковими відомчими бюджетами.

Як справедливо зазначив науковий керівник Вищої школи економіки, екс-міністр економіки РФ Євген Ясін, швидше за все, ці гроші буде витрачено за запитами галузевих лобістів на різноманітні проекти. Якщо події розвиватимуться саме за таким сценарієм, то прискориться не стільки зростання ВВП, скільки інфляція, яка, за підсумками 2005 р., як вважає названий експерт, у найкращому разі становитиме 12-15 %.

Російські експерти по-різному оцінюють запроваджувані заходи з економічного розвитку територій. Більшість із них наголошують на необхідності вирішення глобальнішого завдання - кардинального поліпшення інвестиційного клімату в країні. Інвестиції в основний капітал за січень червень зросли на 9,4 % (12,6 % у 2004 р.). Прямі іноземні інвестиції в російську економіку в цілому за 2005 р. за підсумками першого півріччя 2005 р. становили всього 12 млрд дол. США.

Водночас чистий відплив капіталу з Росії за перше півріччя 2005 р. становив близько 5,5 млрд дол., а валове вивезення капіталу сягнуло майже 34 млрд дол. За 2001-2004 рр. бізнес вивіз із Росії близько 100 млрд дол. Це, як вважають аналітики агентств Росії, свідчить про "ворожий характер російського інвестиційного клімату", а отже, про недовіру до фінансової, політичної та законодавчої систем Росії.

Найбільшою перешкодою для зростання іноземних інвестицій, за результатами опитування, проведеного Консультативною радою іноземних інвестицій, 71 % компаній вважають корупцію, яка вкоренилась практично на всіх щаблях влади, виявилося, що рядові росіяни платять хабарі на загальну суму 3 млрд дол. щороку, а підприємства - 316 млрд. Це майже в 10 разів перевищує показники, одержані під час першого опитування проведеного на початку 2000-х років. Загальна сума хабарів удвічі перевищує доходи, які уряд збирає до бюджету. Середній розмір хабара при цьому становить 135 тис. дол., що ВІЗ разів більше, ніжу 2001 р.

Тим часом підготовлений Міністерством фінансів, знову-таки за завданнями президента РФ, план амністії капіталів несподівано було розкритиковано в суспільстві. Експерти і чиновники в один голос назвали його "безглуздим і непрацездатним". Але на закордонних рахунках росіян зберігається, за деякими оцінками, до 200 млрд дол. США, та ще 20-50 млрд - у вигляді готівки вдома. Для порівняння: за станом на 1 липня 2005 р. банківські заощадження росіян досягли 2,87 трлн руб.