Після вступу до ЄС змінилося правове визначення підприємства, яке належить до сектору малих і середніх підприємств. Основні відмінності полягають:
1) у підвищенні річних лімітів обігів нетто для фірм цього сектору внаслідок збільшення яких підприємство не може бути визначене малим чи середнім;
2) відсутності обов'язкового контролю малих і середніх підприємств великими фірмами;
3) запровадженні дефініції мікропідприємства. Кількість суб'єктів польської економіки, яких зараховують
до сектору малих і середніх підприємств, тобто ті, кількість персоналу на яких не перевищує 249 працівників, наприкінці 2004 р. становила близько 3572 тис. Порівняно з 2005 р. сектор цих підприємств кількісно зменшився на 4,6 тис. фірм, тобто на 0,1 %. Від середини 1990-х років спостерігалося сповільнення динаміки збільшення кількості суб'єктів, у 2004 р. ця тенденція знов посилилася. Це є наслідком зменшення кількості підприємств або фізичних осіб, які займаються господарською діяльністю, тобто, як правило, мікросуб'єктів.
У 2004 р. зростання кількості малих фірм на 3 % супроводжувалося спадом кількості мікрофірм на 0,2 %. У свою чергу в групі середніх суб'єктів спостерігалося незначне зменшення кількості підприємств - на 0,1 %. На 5,6 % збільшилася кількість фірм, які мають право торгівлі, - це переважно малі й середні, а зменшилася на 1,2 % - зокрема, тих фірм, які мають право фізичної особи, - це найчастіше мікропідприємства.
Сектор малих і середніх підприємств нерівномірно розвинутий у воєводствах. Найбільша кількість таких суб'єктів, близько 585 тис, налічується в Мазовецькому воєводстві, що пов'язано з величиною регіону і високою концентрацією населення, а також рівнем економічної активності у Варшаві та навколо неї. За кількістю суб'єктів сектору малих і середніх підприємств вирізняється Шльонське воєводство, в якому функціонує близько 429 тис. фірм. їх кількість також пояснюється економічним і людським потенціалами регіону. Крім того, багато цих підприємств функціонує також у Дольношльонському, Малопольському і Великопольському воєводствах, які характеризуються відносно високим рівнем економічного розвитку.
Серед десяти воєводств, у яких зафіксовано зменшення кількості суб'єктів сектору малих і середніх підприємств, чотири регіони вирізняються найбільшим спадом. Вони розташовані, за винятком Куявсько-Поморського, біля східного кордону Польщі, що вочевидь підтверджує висловлену кілька років тому думку про нерівномірність розвитку сектору малих і середніх підприємств після вступу до ЄС. Серед 27 проаналізованих галузей частка суб'єктів, які закінчили рік із чистим прибутком, у загальній кількості підприємств зменшилася лише в групі підприємств у галузі енергетики. Серед галузей, у яких зростання аналізованого показника було більшим, ніж на 10 відсоткових пунктів, було п'ять, у яких переважає сектор малих і середніх підприємств: роздрібна торгівля, виробництво машин і обладнання, виробництво виробів з неметалевої сировини, паперу, виробів з металу і тітри, в яких основну роль відіграють великі підприємства: виробництво металу, видобуток вугілля і виробництво автомобілів. У цих галузях зафіксовано найстрімкіше зростання частки рентабельних фірм, яка у виробництві металу становила 18,7 відсоткових пункту, у видобутку вугілля - 14,3 відсоткових пункту і у виробництві автомобілів - 13,6 відсоткових пункту. Групу галузей, у яких спостерігалося зростання кількості рентабельних суб'єктів не більше ніж на б відсоткових пункти, становлять ті, у яких переважає сектор малих і середніх підприємств: гумова промисловість, деревна і деревообробна, обслуговування нерухомості та фірм, а також одна галузь, де переважають великі підприємства. У 2004 р. відбулося значне зростання динаміки роздрібної торгівлі, тобто на 7,1 % (у секторі торгівлі, у тому числі роздрібної, де переважає сектор малих і середніх підприємств). Детальніший аналіз даних показує, що це насамперед наслідок зростання цін, а не обсягів продажу, і це підтверджується таким фактом: підприємства, які продають паливо і продукти харчування, мали значне зростання продажу (понад 14 % ), тоді як у інших галузях торгівлі воно було невеликим. Ціни на продукти харчування й паливо найбільше піднялися у 2004 р. Рентабельність торговельних підприємств поліпшилася (дані не враховують результатів аналізу мікрофірм), але ефект вступу до ЄС у цьому випадку, очевидно, незначний.
Вступ до ЄС опосередковано, очевидно, вплинув на збільшення кредитування у секторі малих та середніх підприємств і розширення доступу до зовнішнього капіталу. Але й у тому випадку ефект кон'юнктури важко відокремити від ефекту вступу до ЄС. Адже полегшений доступ до кредитів для сектору малих та середніх підприємств виникає і з того, що краща кон'юнктура частково є ефектом вступу до ЄС, а конкуренція схиляє банки до направлення уваги на цей сектор.
Вступ до ЄС також означав початок діяльності структурних фондів, у тому числі спрямованих на розвиток підприємництва та малих і середніх підприємств. У першому кварталі 2005 р. у межах "СОП" (Зростання конкурентоспроможності підприємств) було оцінено подання, призначені на інвестиційні дотації, складені підприємцями: підприємці були дуже зацікавлені у інвестиційних дотаціях.
Рік, у який Польщі вступила до Європейського Союзу, був найкращим роком з 1997 р. за результатами економічного розвитку. Зростання (вимірюване темпом збільшення обсягу ВНП) сягнуло 6,3 %, а структура його виробництва розподілу були не ризикованими щодо макроекономічної нерівноваги. Зростання індивідуального споживання становило 3,2 %, видатки брутто на основні фонди - 5,1, сукупний попит країни - 4,9 %. Експорт збільшився на 30,2 %, імпорт - на 22,6, а від'ємне сальдо в товарообміні становило 52,5 млрд зл. і було нижче, ніж у 2003 р. на 3,7 млрд зл. Зовнішня торгівля позитивно вплинула на економічне зростання у 2004 р.
5.1. Загальна характеристика фінансів Словаччини в період реформування економіки
5.2. Вплив дотацій бюджету на результати діяльності підприємств сільськогосподарського виробництва
5.3. Міжбюджетні відносини Словаччини
5.4. Особливості пенсійної реформи у Словаччині
Реформування першого рівня привело до запровадження таких основних інновацій
5.5. Результати і проблеми реформування фінансової системи Словаччини
Розділ 6. Фінанси Угорщини
6.1. Фінанси Угорщини до та після реформи кінця 80-х років XX ст.
Напрями реформування фінансів Угорщини після 1989 р.