Фінанси: курс для фінансистів - Оспіщева В.І. - 18.4. Основи функціонування фінансової системи Скандинавських країн

До Скандинавських країн належать п'ять країн, розташованих на території Скандинавського півострова в північній частині Європи: Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія й Ісландія, їх об'єднують економічні, соціальні, політичні і багато позаекономічних факторів, також історичні й національно-культурні особливості певного регіону.

На країни Північної Європи припадає всього 1 % населення, 3 % ВВП і промислової продукції розвинутих країн. Однак, за показниками ВВП і промислового виробництва на душу населення, Скандинавські країни входять до складу перших 15 найвисокорозвинутіших країн світу, і перебувають на одному з перших місць за запропонованою "Програмою розвитку ООН" за показником "Індекс людського розвитку", що охоплює: освіту, рівень доходів, грамотність дорослого населення.

Державне регулювання у країнах північної Європи розрізняється за державною власністю та державним сектором.

Значну частку державної власності має Фінляндія, Швеція та Норвегія, де державні компанії є досить потужними й активно використовуються в окремих галузях економіки.

Частка державного сектору значна в усіх Скандинавських країнах, оскільки це показник активної участі держави у всіх економічних і соціальних процесах розвитку країни.

За часткою державних витрат у ВВП Швеція, Данія та Фінляндія займають перші три місця серед розвинутих країн (на 2006 р. такий показник становив 65, 60 і 55 %). Істотна частина державних витрат — переведення державних фінансових коштів, отриманих державним бюджетом від податків та інших надходжень, безпосередньо різним групам населення у вигляді допомоги і субсидій.

Рівень оподаткування у Скандинавських країнах є один із найвищих серед промислово розвинутих країн. Наприклад, частка податків у ВВП Швеції на кінець 2006 р. становила приблизно 58 % (максимальний показник серед цих країн).

Частка державного споживання у Скандинавських країнах також має високий показник: Швеція — 28 %, Данія — 26, Фінляндія та Норвегія — 22. До сфери державного споживання належить освіта, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, підтримка суспільного порядку, оборона та ін.

Майже кожна третя людина, що є громадянином Скандинавських країн, належить до числа державних робітників та службовців (їх частка у Швеції — 32 %, Норвегії та Данії — 30, Фінляндії 28).

Причина потужного державного сектору і чіткої соціальної спрямованості державної політики в Скандинавських країнах полягає у тому, що ці країни використовують післявоєнні реформи "державами загального добробуту". Сутність реформи передбачає досягнення стабільного економічного зростання з низькими темпами інфляції та "повної зайнятості" на базі розвитку змішаної економіки та постійне вирівнювання доходів різних соціальних груп суспільства.

Цей процес відбувається за допомогою певних заходів державної політики, а саме: податкових (високий рівень як корпоративного, так й особистого оподаткування); трансферний (розвинута, система різноманітних допомог і дотацій різним категоріям громадян).

Швеція за рівнем ВВП на душу населення займає десяте місце у світі і третє серед країн Північної Європи. Термін "шведська модель" виник наприкінці 60-х років і використовується й нині. Це пояснюється тим, що головною метою державного регулювання е повна зайнятість і вирівнювання доходів населення, а також високий вплив соціального страхування.

Досвід розвитку Швеції свідчить, що "розбухання" частки ВВП, який перерозподіляється через бюджет, призводить до придушення стимулів економічної активності, депресивної економіки, що, у свою чергу, змусило уряд країни здійснювати реформи, спрямовані на велику лібералізацію економіки.

Як і в інших країнах, у Швеції доходи бюджету формуються за рахунок податків. На сьогодні за рахунок ПДВ і податків на споживання забезпечується 2/3 усіх податкових доходів бюджету, ще 20 % дають прямі податки, а інше — внески із соціального страхування.

Швеція має два рівня місцевої влади: країна складається із 23 ленів (губерній) і 288 комун (низових адміністративно-територіальних одиниць). Цій країні властива конфедеративна бюджетна система. На федеральному рівні в основному реалізуються міжнародні функції, що відповідно корегують її податкову базу й акумулюють надходження за рахунок акцизів і митних зборів. Основні податки перебувають у компетенції кантонів. Особливість Швеції полягає в тому, що рішення про введення якого-небудь податку або нових ставок з кантонів приймається шляхом референдуму, що обмежує можливості кантональної влади стосовно самостійного коректування податкової системи.

З метою залучення нових інвестицій розроблено певну систему пільг і стимулювання шляхом зменшення податкових ставок. Також податкові пільги використовуються для підприємств, на яких виготовляють продукцію на експорт.

На рівні центрального уряду стягуються прибуткові податки з підприємств і громадян, ПДВ та акциз. Місцеві органи влади одержують прибуткові податки з громадян та інші податки.

Структуру державних витрат Швеції подано у табл. 18.4.

Таблиця 18.4. Структура державних витрат Швеції

Податкова служба Швеції, створена на початку 70-х років, характеризується єдністю, вона виконує фіскальну функцію і здійснює повний облік не лише платників податків, а й усього населення, дає змогу скласти декларації безпосередньо в податковій службі та розсилати їх громадянам.

Процес фінансового вирівнювання доходів населення має такі етапи:

1) вирівнюються доходи комун з огляду на середні доходи людини в країні;

2) розраховується величина субсидій і внесків, як різниця між середньою податковою спроможністю кожної комуни, при цьому враховуються сфери діяльності.

ПРАКТИКУМ

План семінарського заняття

1. Фінанси США і Західної Європи.

2. Особливості функціонування фінансової системи в Японії.

3. Фінанси нових індустріальних країн.

Теми рефератів

1. Порівняльний аналіз фінансів США й індустріальних країн.

2. Порівняльний аналіз фінансів індустріальних країн та країн Західної Європи.

Контрольні запитання та завдання

1. Охарактеризуйте сучасний стан фінансів у США.

2. Охарактеризуйте сучасну фінансову систему в Німеччині.

3. У чому полягає сутність сучасної фінансової системи ФРН?

4. Назвіть особливості фінансів Франції.

5. Дайте характеристику сучасних фінансів Скандинавських країн.

6. З'ясуйте сутність сучасних фінансів у Великій Британії.

7. Охарактеризуйте сучасний стан фінансової системи в Японії.

8. У яких випадках і які знижки на ціни є в міжнародній комерційній практиці?

9. Які ви знаєте види платежів і засоби фінансових розрахунків у зовнішньоторговельній діяльності?

10. Які комерційні документи потрібні для реалізації зовнішньоторговельної операції?

Тести

1. За яких умов збільшиться активне сальдо платіжного балансу:

1) відбудеться виплата заборгованості за заробітною платою;

2) зменшаться реальні відсоткові ставки;

3) сповільниться темп економічного зростання;

4) розкрадуть транш МВФ?

2. Складова платіжного балансу країни — рахунок поточних платежів — не охоплює:

1) чисті доходи від інвестицій;

2) транспортні послуги іноземним державам;

3) зміни в активах країни за кордоном;

4) товарний експорт.

3. Яке із тверджень є неправильне:

1) позитивне сальдо рахунку капіталу виникає, якщо обсяг відпливу капіталу менший, ніж іноземні інвестиції в національну економіку;

2) рахунок капіталу і рахунок поточних операцій у сумі дорівнюють чистому експортові;

3) відповідно до статистики національних рахунків платіжний баланс завжди збалансований;

4) сальдо рахунку поточних операцій дорівнює чистому експортові;

5) варіанти відповіді 1), 2), 3) і 4) правильні?

4. Стаття "пропуски і помилки" у платіжному балансі:

1) має вирівнювати нерівновагу платіжного балансу, що виникає у зв'язку з різною методологією врахування різноманітних операцій;

2) була б меншою, якби резиденти зменшили контрабандне вивезення товарів;

3) була б меншою, за умови скорочення відпливу капіталу з України;

4) варіанти відповіді 1), 2), і 3) правильні;

5) варіанти відповіді 2) і 3) правильні.

5. Які дії має виконувати країна зі стійким негативним сальдо платіжного балансу:

1) залучати додаткові довгострокові позики від іноземців;

2) заборонити переказ у країну доходів резидентів від закордонних інвестицій;

3) збільшити випуск державних облігацій для населення;

4) варіанти відповіді 1), 2) і 3) правильні?

6. Активне сальдо платіжного балансу збільшиться, якщо у країні:

1) відбудеться виплата заборгованості за пенсіями;

2) прискоряться темпи економічного зростання;

3) оберуть нового президента;

4) сповільниться темп економічного зростання.

7. Україна вирішила встановити контроль над зовнішньою торгівлею з метою зниження дефіциту платіжного балансу. Одним із наслідків цього рішення буде:

1) зниження українського імпорту;

2) зменшення українського експорту;

3) збільшення українського імпорту;

4) збільшення українського експорту.

8. Якщо рахунок руху капіталу має позитивне сальдо, то:

1) експорт товарів і послуг має бути позитивним;

2) експорт товарів і послуг має бути негативним;

3) чистий експорт має бути позитивним;

4) чистий експорт має бути негативним;

5) трансфертів у країну немає.

9. За яких умов поліпшиться фінансовий рахунок платіжного балансу:

1) збільшаться трансфертні перекази в країну;

2) іноземці збільшать вкладення в державні облігації;

3) резиденти країни збільшать інвестиції за кордон;

4) центральний банк збільшить обсяг купівлі іноземної валюти;

5) варіанти відповіді 1), 2), 3) і 4) неправильні?

10. МВФ надає країнам кредити з метою:

1) збільшення національного експорту;

2) збільшення імпорту;

3) збалансування дефіциту платіжного балансу;

4) "проїдання";

5) розкрадання.

11. Класифікуйте кожну з операцій (чи відбувається експорт капіталу) з погляду української економіки:

1) український підприємець купує будинок в Італії;

2) "Приватбанк" відмовляє в позиці уряду Молдови в 200 тис. дол. США;

3) український імпортер верстатів бере короткотермінову позику в одному з німецьких банків для оплати купленої ним партії верстатів;

4) фірма "Нестле" купує акції Львівської кондитерської фабрики "Світоч".

12. Що належить до рахунку руху капіталу:

1) товарний експорт;

2) зміни в активах країни за кордоном;

3) односторонні трансфертні платежі;

4) чисті доходи від інвестицій;

5) транспортні послуги іноземцям?

13. Платіжний баланс країни погіршиться у зв'язку з такими чинниками:

1) збільшиться реальний ВВП;

2) центральний банк проводить дефляційну політику;

3) уряд зменшує витрати і збільшує податки;

4) центральний банк підвищує ставку рефінансування;

5) варіанти відповіді 1), 2), 3) і 4) неправильні.

14. Класифікуйте кожну з операцій (чи відбувається імпорт капіталу) з погляду української економіки:

1) український підприємець купує будинок в Італії;

2) "Приватбанк" надає урядові Молдови позику в 200 тисяч дол. СІЛА;

3) український імпортер верстатів бере короткотермінову позику в одному з німецьких банків з метою оплати купленої ним партії верстатів.

15. Рахунок поточних операцій включає все за винятком:

1) товарного імпорту;

2) чистих прибутків від інвестицій;

3) транспортних послуг іноземним державам;

4) змін в активах країни за кордоном;

5) товарного експорту.

16. Країна зі стійким позитивним сальдо платіжного балансу має:

1) збільшувати державні витрати і зменшувати податки;

2) діяти навпаки;

3) збільшувати грошову масу в обігу;

4) підвищувати відсоткові ставки;

5) варіанти відповіді 1), 2), 3) і 4) неправильні.

Задачі

1. Визначте розмір балансу руху капіталу за умовними даними платіжного балансу країни (табл. 18.1).

Таблиця 18.1. Приклад балансу країни

1) + 10;

2) - 30;

3) + 25;

4) -20;

5) - 15.

2. Використовуючи дані задачі 1, розрахуйте баланс поточних операцій:

1) + 10;

2) + 20;

3) + 25;

4) +15;

5) 0.

3. Застосовуючи дані задачі 1, обчисліть розмір торгового балансу:

1) +10;

2) + 15;

3) -10;

4) + 25;

5) +5.

4. Використовуючи дані задачі 1, визначте баланс руху довгострокового капіталу:

1) - 30;

2) + 30;

3) - 35;

4) -20;

5) 0.