Фінансова система України - Карлін M.I. - 9.3. Проблеми розвитку страхового ринку в Україні

Сукупність страхових компаній і послуг, що ними надають­ся, утворює страховий ринок. Про розвиток страхового ринку в Україні можна довідатися з табл. 9.1.

Таблиця 9.1. Страховий ринок України у 2001—2004 р.

Джерело: Плиса ВЛ. Страхування: Навч. посіб. — К.: Караве­ла, 2005. — С. 83.

Ринок страхування е важливою складовою фінансового рин­ку України, але його розвиток відбувається суперечливо. Він характеризується недосконалістю структури, слабким розвит­ком інституту-перестрахування, тенденцією до укладання ко­роткострокових договорів, нестабільністю фінансового стану багатьох страхових компаній тощо.

Станом на 1 жовтня 2004 р. на українському страховому ринку було зареєстровано 378 страхових компаній. 41 страховик здій­снював страхування життя, а 337 — інші види страхування. Обсяг зібраних ними премій за 9 міс. 2004 р. становив 14041,2 млн. грн., що у 2,31 раза більше порівняно з аналогічним періодом 2003 р.

Структура ринку страхових послуг постійно змінюється. Особливого розвитку набули такі напрями страхування, як стра­хування життя і добровільне майнове страхування. Але незва­жаючи на стрімкий розвиток субринку страхування життя, його частка на ринку страхових послуг дуже незначна (0,8 % у 2003 р.). У цілому страховий ринок України характеризується нерозви­нутим особистим страхуванням (страхування життя — 0,8 %, добровільне особисте страхування — 4,1 %). Аналіз страхових виплат свідчить, що щороку рівень виплат за особистим страху­ванням зменшується.

При аналізі страхових виплат у цілому по галузі видно, що зі 100 % премій, отриманих страховими компаніями у першому півріччі 2004 p., клієнтам у вигляді компенсації повернулося лише 5,3 %, тобто на порядок менше, ніж у розвинутих краї­нах. Ситуація зі страховими виплатами, тобто їхня частка в сумі страхових премій, щороку погіршується (в 2001 р, — 12 %, у 2003 р. — 9 %). Усе це посилює недовіру громадян України до страхових компаній, тоді як вільні кошти населення становлять (за різними оцінками) від 15 до 25 млрд. дол. США. їх тримають удома або вкладають переважно в банки, а не в страхові ком­панії.

У 2005 р. страхові компанії України зібрали у водіїв у вигляді премій з автоцивільної відповідальності 417 млн. грн., а випла­тили постраждалим на дорогах усього 33 млн. грн.. Таким чином, середній рівень виплат (відношення двох попередніх цифр) ста­новив 7,9 %, що приблизно в 10 разів гірше, ніж у розвинутих країнах Європи.

Причому деякі провідні страхові компанії України, які вхо­дять до органів управління МТСБУ і визначають його політику, мають рівень виплат навіть нижчий за середній.

До цілковитого браку інформації про автоцивільну відпові­дальність можна додати двозначність багатьох положень цього закону, що дає змогу трактувати їх на користь страхових ком­паній, брак інформації про заплановану рентабельність цього виду страхування, закритість інформації про методику розра­хунку тарифів, відсутність інформації про плани з централізо­ваного ознайомлення громадян із захисними можливостями та­кого виду страхування.

На кінець 2000 р. в Україні було зареєстровано 420 страхо­вих компаній та 67 страхових брокерів. Упродовж двох мину­лих років страхові компанії від послуг страхування отримали понад 32 млрд. грн.. Із цих коштів виплачено за настанням стра­хових випадків 3,4 млрд. грн., або 11 %.

Водночас особливі умови оподаткування страховиків за За­коном України "Про оподаткування прибутку підприємств" пе­редбачають сплату до бюджету лише 3 % від отриманих страхо­вих надходжень. Отже, 86 грн. із кожних залучених 100 грн. від застрахованих юридичних та фізичних осіб є прибутком стра­хових компаній. Операції з перестрахування ризиків, укладені з резидентами, взагалі не оподатковуються, і це за того, що за такими угодами страховими компаніями у 2004—2005 р. пере­страховано ризиків на суму 17,6 млрд. грн. (із них нерезидентам -2,6 млрд. грн.).

За браку належного контролю Департаменту страхового на­гляду Міністерства фінансів України та Державної комісії з ре­гулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг) страхові компанії вивели за кордон значну суму коштів.

Страховики використовують й інші схеми виведення коштів на користь різних комерсантів, у тому числі нерезидентів. Лише за останні два роки страхові компанії придбали акцій суб'єктів господарювання на суму 13 млрд. грн., що становить 40 % від усіх коштів, залучених у страхувальників. До того ж нерідко купу­ють цінні папери, що не мають попиту на фондовому ринку.

Масово не виконуються вимоги законодавства під час укла­дення договорів страхування, що в подальшому може призвес­ти до відмови у виплаті страхових від шкодувань.

Крім того, на страховому ринку України, за оцінкою екс­пертів, з'явилися окремі галузі, в яких рівень недовіри до стра­хових компаній досяг кризової позначки (сільське господарство, зарубіжний туризм, автотранспорт тощо). Від витіснення з рин­ку багато страхових компаній рятує лише відсутність повної інформації про кількість скарг на їхню роботу. За даними Цен­тру ім. О. Разумкова страховим компаніям не довіряє близько 80 % громадян України. Це спричинено тим, що на українсько­му страховому ринку не створено надійного механізму захисту інтересів страхувальників. Надія на певне поліпшення ситуації пов'язана з діяльністю спеціального органу—Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфін­послуг), який недавно створено.

Невідкладним є питання про розробку страхового кодексу, що дало б можливість посилити відповідальність за фіктивне банкрутство.

Розвиток ефективного страхового ринку України потребує розв'язання проблем, пов'язаних не тільки зі страхуванням життя, а й з пенсійним і медичним страхуванням.

Перспективним напрямом розвитку страхового ринку в Украї­ні має стати впровадження довгострокових видів страхування та дотримання норм антимонопольного законодавства. Суттєвим гальмом у розвитку страхової справи в Україні є те, що в країні недостатньо розвинута інфраструктура страхового ринку.

Зростання попиту на страхові послуги, активна державна підтримка страхування, розвиток інфраструктури ринку стра­хування сприятимуть підвищенню інвестиційного потенціалу страхового ринку України.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Яку роль відіграє страхування у фінансовій системі України? Чому багато людей не хоче страхувати своє життя і майно?
2. Які форми страхування є в Україні?
3. Які види страхування в Україні ви можете назвати? Які з
4. них є перспективними?
5. Що таке соціальне страхування? Яка його ефективність?
6. Як треба реформувати соціальне страхування, щоб підприємства не використовували тіньові схеми при виплаті заробітної плати?
7. Які проблеми розвитку страхового ринку в Україні ви знаєте і які є можливі шляхи їх вирішення?