8.1. Фінансові інвестиції підприємства
Виробничо-господарська діяльність підприємства є основним джерелом отримання прибутку. Вона обумовлена статутом підприємства, пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт та послуг) і супроводжується постійним інвестуванням коштів у товарні запаси, основні засоби та інші активи, які забезпечують неперервність виробничого процесу.
Однак у процесі своєї діяльності підприємство здійснює інвестиції не тільки у матеріальні, а й у фінансові активи, які не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі. До фінансових активів відносять вкладення підприємства у статутні капітали інших підприємств, а також державні та корпоративні цінні папери, придбані підприємством на фінансовому ринку.
Придбаваючи ті чи інші фінансові активи, підприємство може вирішувати різні завдання. Так, вкладаючи вільні кошти у пайові або боргові цінні папери, підприємство отримує дохід від володіння останніми та забезпечує ефективне використання вільних фінансових ресурсів. Беручи участь у формуванні статутних капіталів інших господарюючих суб'єктів (дочірніх та асоційованих фірм), підприємство забезпечує контроль над ними і зміцнює свою конкурентну позицію на ринку відповідної продукції. Купуючи високоліквідні цінні папери, воно забезпечує належний рівень ліквідності, ефективно використовує тимчасово вільні грошові кошти і частково компенсує витрати з фінансування оборотного капіталу. Оформляючи заборгованість дебітора вексельною угодою, підприємство знижує рівень ризику при проведенні господарської операцій
Основними завданнями, які підприємство вирішує, інвестуючи кошти у фінансові активи, є:
• використання тимчасово вільних фінансових ресурсів з метою отримання доходу;
• розширення впливу на ринок відповідної продукції;
• забезпечення ліквідності;
• компенсація витрат з фінансування оборотного капіталу;
• зменшення ризиків, що супроводжують фінансово-господарську діяльність.
Для того щоб підприємство могло здійснювати фінансові вкладення, необхідні вільні фінансові ресурси, які немає потреби використовувати у виробничо-господарській діяльності, а також наявність розвиненого фінансового ринку, на якому можна придбати високоліквідні та надійні фінансові активи.
Більшість вітчизняних підприємств не тільки не мають вільних фінансових ресурсів для здійснення фінансових інвестицій, а й відчувають постійний брак джерел фінансування для підтримки обсягів виробничої діяльності на належному рівні. Тому якщо підприємством здійснюються фінансові вкладення, то вони переважно призначені для підтримки діяльності окремих суб'єктів господарювання, які відіграють або будуть відігравати значну роль у забезпеченні життєдіяльності та конкурентоспроможності цього підприємства.
Перешкодою для проведення підприємством операцій з фінансовими активами є також недостатній рівень розвитку вітчизняного фондового ринку та обмежені можливості щодо проведення фінансових операцій на міжнародному ринку. Вітчизняні підприємства практично не мають можливості вкладати кошти у ліквідні та надійні цінні папери, а отже, не можуть отримувати стабільний процентний чи дивідендний дохід. Не можуть вони також підтримувати належний рівень ліквідності за рахунок вкладення коштів у високоліквідні безризикові державні цінні папери. Необхідність утримання страхового запасу на розрахунковому рахунку, а не в ліквідних цінних паперах не дає змоги ефективно управляти грошовими коштами і негативно впливає на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.
На відміну від підприємств, які функціонують в умовах розвиненого фінансового ринку, вітчизняні підприємства не мають можливості ефективно управляти фінансовими ризиками за допомогою похідних фінансових інструментів — ф'ючерсів, опціонів, форвардів та свопів. Одним із небагатьох шляхів зменшення підприємницьких ризиків за допомогою фінансових інструментів є використання у господарському обороті векселів для оформлення поставки продукції, сировини та матеріалів на умовах відстрочки платежу.
8.3. Диверсифікація портфеля
8.4. Формування ефективного портфеля
8.5. Модель оцінки капітальних активів
Практикум
Розділ 9. УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ
9.1. Оцінка капіталу
9.2. Вартість капіталу
9.3. Визначення вартості позикового капіталу
9.4. Визначення вартості власного капіталу