Фінансовий менеджмент - Шелудько В.М. - 11.5. Вплив окремих чинників на процес прийняття рішень щодо інвестування коштів

При плануванні капіталовкладень більшість показників виробничо-господарської діяльності підприємства визначаються на основі прогнозних даних щодо майбутніх цін на продукцію, сировину, матеріали, очікуваних рівнів інфляції, заробітної плати, цін на енергоносії тощо. Від того, наскільки правильними будуть прогнозні оцінки показників інвестиційного процесу, суттєво залежатиме якість прийнятих управлінських рішень. Достатній рівень кваліфікації фінансового аналітика та стабільне макроекономічне середовище є передумовою отримання досить точних прогнозів і, отже, об'єктивних оцінок ефективності майбутніх капіталовкладень. Значно важче правильно оцінити основні показники інвестиційного процесу в умовах значних рівнів невизначеності щодо майбутнього розвитку подій на ринку відповідної продукції, в галузі чи в економіці в цілому. Тому в процесі фінансового планування менеджери підприємства приділяють значну увагу виявленню та оцінці впливу окремих чинників на основні показники інвестиційного проекту.

До чинників, які мають визначальний вплив на показники інвестиційного процесу, насамперед належить інфляція — процес, який характеризується підвищенням загального рівня цін і зниженням купівельної спроможності грошей. При плануванні капіталовкладень в умовах інфляції потрібно враховувати зростання цін на сировину та матеріали, збільшення витрат на оплату праці, зростання процентних ставок по залученню коштів і передбачати відповідне збільшення цін на вироблену продукцію.

У тому разі, якщо інфляція здійснює однаковий вплив на всі показники інвестиційного процесу, її врахування не викликає змін у таких узагальнюючих показниках, як NPV, NTV чи DPP, що дає змогу використовувати для оцінки капіталовкладень вихідні залежності, які не враховують інфляцію.

Дійсно, якщо рівень інфляції за період дорівнює і, скоригований на інфляцію грошовий потік в ;-му періоді становитиме ЧГПІ1 + іу. Еквівалентна вартість капіталу, що компенсуватиме втрати від інфляції, визначатиметься коригуванням на множник (1 + j)1, а відповідна ставка дисконтування міститиме поправку на інфляцію. Підставляючи скориговані величини у формулу для визначення NPV, отримаємо

Випадок, коли інфляція однаково впливає на грошові потоки й вартість капіталу, має невелике практичне значення. Частіше залежність очікуваних доходів і витрат від рівнів інфляції значно складніша, оскільки інфляція може здійснювати різний вплив на вартість сировини, матеріалів, оплату праці, виручку від реалізації продукції тощо. Це призводить до того, що різні складові грошового потоку змінюються за різними закономірностями. При цьому вартість капіталу, як правило, залишається без змін, оскільки процентні ставки по фінансуванню враховують інфляційні очікування.

Складним та неоднозначним є вплив на результати оцінки капіталовкладень не тільки інфляції, а й системи оподаткування та підприємницьких ризиків. Зміни ставок податків та порядку їх сплати можуть суттєво змінити структуру та обсяг витрат, вплинути на чистий дохід і прибуток, внести значні корективи до порядку розрахунку чистих грошових потоків та вплинути на кінцевий результат. Так само суттєвим може бути вплив ризику на результати оцінки капіталовкладень.

Більш ризикові проекти, як і більш ризикові цінні папери, мають забезпечувати вищий рівень прибутку як премію за ризик. Ставки дисконтування, які використовуються для оцінки таких проектів, повинні містити відповідні премії за ризик.

Як правило, більш ризиковими вважають проекти, грошові потоки в яких наростають з часом, оскільки більш тривалий період часу характеризується більшою невизначеністю щодо настання подій при будь-якій поточній кон'юнктурі ринку.

Для врахування ризику при плануванні капіталовкладень можуть застосовуватись такі методики, як:

• множення грошових потоків за окремі часові періоди на коригуючі множники. Множники можуть приймати значення від 0 до 1. Чим вищий рівень невизначеності щодо надходження грошових коштів у певному періоді, тим меншим приймають значення коригуючого множника;

• коригування ставки дисконтування в бік збільшення на величину премії за ризик, пов'язаний з інвестуванням в конкретний проект, якщо останній має приносити прибуток, і коригування ставки в бік зменшення на величину премії за ризик, якщо проект має виключно витратний характер;

• аналіз чутливості ИРУ або іншого показника ефективності капіталовкладень до змін окремих параметрів проекту: вартості капіталу, обсягів реалізації, операційних витрат тощо. Більш ризиковим вважають проект, показники ефективності якого чутливіші до змін параметрів;

• розгляд різних варіантів перебігу подій із присвоєнням їм відповідних величин ймовірностей; обчислення для кожного варіанта чистої приведеної вартості проекту та розрахунок середнього очікуваного та стандартного відхилення NPV.

При використанні будь-яких способів врахування ризиків чи оцінці змін, зумовлених інфляцією, як правило, розглядають оптимістичні та песимістичні прогнози і вибирають оптимальні варіанти. В процесі вибору параметрів для будь-якого з варіантів враховують вплив інфляції, зміни у внутрішніх корпоративних та зовнішніх ризиках, зростання конкуренції на відповідному сегменті ринку, стрімкий розвиток технологій і моральне старіння продукції, а також інші негативні чинники, які мають вплив на показники ефективності капіталовкладень.

Оскільки прогнози здійснюються на тривалий часовий період, можливі значні похибки в оцінці капіталовкладень окремими фахівцями. Однак якщо оцінка проводиться кваліфікованими та незалежними аналітиками, похибки, як правило, не мають системного характеру, є випадковими і в процесі оцінки нейтралізуються.