Засновниками офшорних банків виступають, у першу чергу, провідні банки і транснаціональні корпорації, які у своєму глобальному бізнесі використовують пільги і переваги офшорних банківських операцій для своєї вигоди. Конгломерати дрібних і середніх фірм, що організаційно пов'язані, також проводять активну роботу у створенні офшорних банків для обслуговування своїх міжфірмових розрахунків. І нарешті, окремі заможні фізичні особи з певних причин, не довіряючи кошти в трастове управління стороннім особам, бачать сенс у створенні особистого або сімейного офшорного банку. Клієнтами таких банків виступають банки, транснаціональні корпорації, середні й дрібні фірми та фізичні особи, що усвідомили доцільність використання офшорних банківських послуг. Серед клієнтів є, звичайно, і численні офшорні фірми інших, крім банківської, спеціалізацій. Різні групи цієї клієнтури отримують свої вигоди від використання послуг офшорних банків.
Звичайні банки давно оцінили і реалізують переваги ОББ, провідні банки різних країн мають розгалужену мережу своїх офшорних філій по всьому світу.
У розвинених країнах створення звичайного банку коштує 2-10 млн дол. США. Офшорний банк з мінімальними засновницькими витратами і ліцензією типу В або С можна заснувати за 30-40 тис дол. США, включаючи оплату реєстраційного збору і витрати на послуги місцевих юристів. Створення солідного офшорного банку з ліцензією типу А, що претендує на міжнародне визнання, коштує, звичайно, дорожче.
Яскравим винятком із загального правила є офшорні банки Республіки Чорногорія. Парламентом даної Республіки 26 липня 1996 р. був схвалений Закон "Про компанії, що створюються і здійснюють діяльність на особливих умовах", який поклав початок створенню міжнародного офшорного центру в Чорногорії і відкрив нові фінансові, податкові та інвестиційні можливості для здійснення офшорної діяльності, зокрема для здійснення офшорної банківської діяльності. Слід також зазначити, що Республіка Чорногорія не увійшла до переліку офшорних зон, з банками яких українським банкам заборонено встановлювати кореспондентські відносини на підставі Постанови НБУ від 04.11.99 р. № 539 "Про впорядкування кореспондентських відносин комерційних банків". Офшорним банкам Чорногорії дозволяється будь-яка діяльність, за винятком банківського обслуговування резидентів Чорногорії.
Як основні переваги офшорного банку можна виділити:
1. Низькі засновницькі й адміністративні витрати. У офшорних країнах ці величини значно нижчі ніж у звичайних. Для більшості бізнесменів це єдина можливість заснувати іноземний комерційний банк, оскільки інші умови неприйнятні із-за високих вимог до капіталу, персоналу, репутації та бізнес-плану банку. Заснувавши офшорний банк, великі компанії та банки можуть зменшити свої витрати і можливості для бізнесу збільшуються.
Офшорний банк часто виступає як зарубіжний розрахунковий і платіжний центр холдингу або фінансово-промислової групи. У ньому можуть знаходитися поточні рахунки і депозити компаній групи. Обслуговування через офшорний банк дозволяє уникати звернення до іноземних банків. У результаті значна частка витрат на банківські послуги залишається у розпорядженні групи.
2. Численні податкові пільги у країнах реєстрації (тільки разовий реєстраційний збір, щорічний ліцензійний збір і невеликий податок на прибуток).
3. Повне звільнення операцій від місцевого валютного контролю і безперешкодне відкриття та ведення валютних рахунків як в країнах їх реєстрації, так і за кордоном.
4. Підвищена конфіденційність операцій офшорних банків і їх клієнтів. Дозволяється використовувати інститут номінальних директорів, допускається випуск акцій на пред'явника при створенні офшорних банків. Практично у всіх міжнародних офшорних фінансових центрах забезпечена конфідеційність банківських рахунків. Правда, останніми роками міжурядові угоди про співпрацю з питань оподаткування змушують офшорні банки надавати правоохоронним органам країн-учасниць необхідну ділову інформацію по офшорних банках, але ці домовленості діють не скрізь і, як правило, тільки у разі відкриття судових позовів і справ. Популярні послуги офшорних банків з відкриття анонімних рахунків.
5. Офшорні банки вільні від дотримання суворих норм місцевого банківського регулювання. Для них не обов'язково у примусовому порядку купувати казначейські зобов'язання центрального банку або уряду країни реєстрації. У своїй кредитній політиці їм не потрібно слідкувати за обліковою ставкою центральних банків країн реєстрації. Немає вимог до рівнів ліквідності, резервів і деяких інших норм та лімітів банківської практики.
6. Мультивалютна маневреність внесків. Глобальний характер ОББ дозволяє розосереджувати активи вкладників за кордоном у декількох сприятливих та стабільних юрисдикціях і тим самим додатково захищати ці активи від знецінення, конфіскації та ризиків. Оскільки багато офшорних банків, крім банківського обслуговування, беруть на себе і функції трастового управління активами клієнтів, забезпечується професійне розпорядження власністю.
7. Доступ до міжнародної мережі банківських кореспондентських рахунків. Використовується для міжнародного перерозподілу капіталів і проведення різноманітних фінансових операцій.
8. Доступ до міжнародного кредитного ринку. Доходи офшорного банку від валютних операцій, участі в наданні синдикованих кредитів на грошовому ринку, операцій з цінними паперами і внесками можуть бути захищені від високих ставок податків, що застосовуються відносно звичайних банків і фінансових установ. З останніх може стягуватися і податок на отримані відсотки. У разі офшорних банків податки з джерела прибутків на банківські відсотки, дивіденди й інші аналогічні платежі не стягуються.
Ліберальний режим у країнах реєстрації помітно підвищує прибутковість офшорного банківського бізнесу. І нарешті, переваги ОББ реалізуються у високих показниках діяльності офшорних банків. Багато хто з них виплачує своїм клієнтам ставки за депозитами, що перевершують у 2-4 рази ставки за внесками у звичайних американських банках. А це і додаткова клієнтура, і зростання контрольованих позикових фінансових ресурсів, і додаткові прибутки.
Особливою категорією офшорних банків ? так звані керовані банки (administered banks). їх також іменують "банками без персоналу". Такі банки функціонують на базі іншого банку, що володіє повноцінною банківською ліцензією на основі особливого договору між ним і власником офшорного банку. Для створення "банку без персоналу" потрібна відповідна ліцензія. Базовий банк здійснює адміністративні функції щодо забезпечення роботи патронованого банку. Адміністративні послуги з управління офшорними банками включають оформлення документації та протоколів, ведення реєстру акціонерів, контакти з аудиторами й офіційними державними органами, обробку кореспонденції.
Офшорний банк забезпечується банківськими комунікаціями і зареєстрованим офісом. Додатково до цих адміністративних функцій він може управляти за договором власне банківською діяльністю "банку без персоналу": банківськими комунікаціями, випуском платіжних документів, депозитних сертифікатів і банківських референцій, а також здійсненням валютних операцій тощо. Банківські операції проводяться у строгій відповідності з інструкціями власників банку.
Завдання і запитання для самоконтролю
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
І. Відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків - резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях
2. Відкриття кореспондентських рахунків та встановлення кореспондентських відносин
3. Порядок ведення та режим кореспондентських рахунків в іноземній валюті
4. Порядок ведення та режим кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, відкритих в уповноважених банках України
5. Порядок ведення та режим кореспондентських рахунків ЄБРР у гривнях, відкритих в уповноважених банках України для кредитування резидентів у гривнях