Сучасна українська літературна мова - Шевчук С.В. - § 10. ЗВ'ЯЗОК ПРИСУДКА З ПІДМЕТОМ

Підмет і присудок перебувають у двобічному предикативному зв'язку, специфіку якого становить взаємозв'язок, взаємозалежність головних членів: Я пишу. Слова я і пишу однаковою мірою залежать одне від одного, форма одного слова визначає форму іншого слова і навпаки. Такий взаємоспрямований зв'язок називається координацією.

Координація - це особливий тип узгодження, що виявляється в уподібненні граматичних форм присудка до граматичних форм підмета.

1. Присудок, виражений дієсловом у формі дійсного способу теперішнього або майбутнього часу, узгоджується з підметом-займенником в особі й числі; а з підметом-іменником - у формі 3-ої особи й числі: Я вірю в силу доброти, що на торжку не продається (В. Крищенко).

2. Присудок узгоджується з підметом у роді, якщо він виражений дієловом у формі минулого часу або умовного способу: В степу хату поставив відчайдушний козак (В. Ткаченко); Без жалю, без туги, скоріше радіючи, кинула б вона цей світ... (П. Мирний).

3. З підметом, що позначає професію, посаду, звання, рід занять тощо, присудок узгоджується з власною назвою: Професор Ольга Іванівна розповідала голосно; Інженер Михайло Петрович креслив схему.

4. Якщо підметом є незмінна власна назва або сполучення слів, то рід дієслова-присудка відповідає формі роду пропущеного іменника, що означає загальну (родову) назву: Сочі зустрічало нас теплом (місто); Широко розлилася повновода Янцзи (ріка).

5. Якщо підмет виражений абревіатурою, то присудок узгоджується з опорним словом, що входить до складного найменування: Цей проект розробило МОН України (Міністерство освіти і науки).

6. У реченнях з однорідними підметами присудок найчастіше має форму множини, але може мати й форму однини: В липні достигають суниця, малина, ожина, чорниця, черемха. В серпні відходить суниця, але з 'являється брусниця, глід, горобина, кизил, шипшина (В. Бондаренко).

7. Коли підмет виражений іменником (або особовим займенником у називному відмінку та іменником/займенником) в орудному відмінку з прийменником, присудок вживається у множині: Батько ймати щогодини скрізь були біля дитини (О. Головко). Якщо ж дія стосується тільки першого компонента, то присудок має форму однини (інший предмет в орудному відмінку - додаток). Батько з сином розмовляв допізна.

8. Якщо підметом виступає кількісно-іменна сполука, то присудок може мати форму або однини, або множини: Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Т. Шевченко).

9. Якщо підмет виражений поєднанням іменника (більшість, меншість, частина) з іменником у формі родового відмінка множини, то присудок вживається в однині: Частина дітей гралась у схованку. За такого підмета присудок може мати форму множини: Більшість бійців лягли спати (О. Гончар).

10.Якщо підмет виражений поєднанням слів багато, мало, чимало, кілька, декілька з іменником у родовому відмінку множини, то присудок найчастіше має форму однини: Пройшло в мовчанні кілька хвилин (М. Коцюбинський).

11. Якщо підмет виражений сполукою іменника зі значенням сукупності (гурт, натовп, зграя, група, табун, стадо, рій тощо) в на-зивнаму відмінку множини з іменником у формі родового відмінка, то присудок вживається в однині: Ірій дітей привітненьких на той горбок несе вінок з фіалочок блакитненьких (Л. Глібов).

12. Коли підмет виражений сполуками типу хтось із нас, кожен з нас, хтось із них, кожен з них, присудок має форму однини: Майже кожен з нас має якийсь свій особистий талант (А. Осипов).

13. Якщо підмет або присудок чи підмет і присудок одночасно є невідмінюваними частинами мови, то між такими головними членами речення граматично оформленого узгодження немає, вони поєднуються відповідним розміщенням та інтонацією: А я у гай ходила по квітку ось яку! А там дерева - люлі. І все отак зозулі: ку-ку! (П. Тичина).

Примітка. Якщо підмет-вигук, присудки, виражені словами, що мають категорію роду, вживаються у формі середнього роду: "Ура!" неслось далеко (С. Скляренко).

§ 11. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
§ 12. ДОДАТОК
§ 13. ОЗНАЧЕННЯ
§ 14. ПРИКЛАДКА
§ 15. ОБСТАВИНА
Односкладне речення в системі простого речення
§ 16. ТИПИ ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ
§ 17. НЕЧЛЕНОВАНІ РЕЧЕННЯ
§ 18. НЕПОВНІ ДВОСКЛАДНІ Й ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
6.2. ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru