Ботаніка - Неведомська Є.О. - 2.1.1. Основні функції кореня

План

1. Органографія.

2. Вегетативні органи рослинного організму. 2.1. Корінь.

2.1.1. Основні функції кореня.

2.1.2. Типи коренів і кореневих систем.

2.1.3. Зони кореня .

2.1.4. Первинна будова кореня.

2.1.5. Вторинна будова кореня.

2.1.6. Метаморфози кореня.

2.1.7. Кореневе живлення рослин.

2.1.8. Біологічна азотфіксація.

Основні поняття: органографія, вегетативні органи, генеративні органи, корінь, геотропізм, типи коренів, стрижнева коренева система, мичкувата коренева система, зони кореня, коренева шийка, первинна будова кореня, вторинна будова кореня, метаморфози кореня, біологічна азотфіксація, азотфіксатори, мінеральні добрива.

1. Органографія

Органографія (від грецьк. organon - орган, знаряддя, інструмент, grapho - пишу) - розділ морфології рослин, що вивчає й описує вегетативні та генеративні органи.

Вегетативні органи (від лат. vegetativas - рослинний) - органи, які функціонально підтримують індивідуальне життя рослини; до них належать корінь і пагін та їх метаморфози - у вищих рослин, талом або слань - у нижчих. Вегетативні органи служать для вегетативного розмноження.

Генеративні органи (від лат. genero - народжую) - органи, пов'язані з функцією статевого розмноження у рослин. Наприклад, у покритонасінних рослин генеративними органами є квітка, плід, насінина, у голонасінних - шишки, у вищих спорових - спорангії.

2. Вегетативні органи рослинного організму

2.1. Корінь

Корінь (від лат. radix) - підземний осьовий радіально-симетричний вегетативний орган з необмеженим ростом та закріплює рослину в субстраті (ґрунті). Вперше справжні корені з'являються у папоротеподібних. Поява кореня в процесі еволюції рослин - одне із пристосувань до життя на суходолі.

Для кореня характерний геотропізм. Геотропізм (від грецьк. ge - Земля, tropos - поворот, напрям) - здатність органів рости у певному напрямку, спричиненому односторонньою дією сили земного тяжіння. Залежно від напрямку росту органів щодо сили тяжіння виділяють два види геотропізму:

1) позитивний, при якому орган росте до центра землі (за силою земного тяжіння);

2) негативний, при якому орган росте від центру землі (проти сили земного тяжіння). Головний корінь росте до центра землі, отже йому властивий позитивний геотропізм.

2.1.1. Основні функції кореня

а) забезпечує закріплення рослини у субстраті (ґрунті) та підтримує її надземну частину в просторі;

б) забезпечує поглинання води і мінеральних речовин із субстрату (ґрунту) та їх транспорт;

в) синтез різноманітних органічних речовин (амінокислот, гормонів, алкалоїдів тощо);

г) виділяє в ґрунт продукти обміну речовин;

д) взаємодіє з коренями інших рослин, мікроорганізмами і грибами, які населяють ґрунт;

є) накопичує запасні речовини;

ж) є органом вегетативного розмноження;

3) виконує опорну функцію - повітряні опорні корені (тропічні болотні рослини - мангри);

і) виконує дихальну функцію - дихальні вентиляційні корені (пне-вматофори).

2.1.2. Типи коренів і кореневих систем

За походженням розрізняють типи коренів:

o головний, який утворюється із зародкового корінця насінини;

o додаткові, які закладаються на надземній або підземній частині пагона;

o бічні, які ендогенно закладаються на головному, додаткових та бічних коренях нижчого порядку.

Сукупність усіх коренів однієї рослини формує кореневу систему. Розрізняють такі типи кореневих систем:

o стрижнева коренева система, в якої чітко виділяється за розмірами та вертикальним напрямком росту головний корінь, а бічні корені тоненькі (кріп, морква) (рис. 27, А);

o мичкувата коренева система, в якої головний корінь чітко не відрізняється від численних майже однакових додаткових коренів, може рано відмирати або зовсім не розвиватися (цибуля, жито, пшениця) (рис. 27, Б);

А - стрижнева коренева система; Б - мичкувата коренева система.