Екологічне управління - Шевчук В.Я. - Нормативна методологія прийняття рішень

Технологія системного управління може бути безсистемною і системною (управління, спрямоване лише на подолання труднощів). Ознаками безсистемного управління є непередбачене виникнення аварійних і конфліктних ситуацій, різних проблем, пошук шляхів подолання труднощів, на вирішення яких підприємство витрачає значні кошти, що в подальшому може призвести до банкрутства.

Головними ознаками системного управління є передбачуваність ситуацій, подій, проблем, ускладнень, розв'язання їх із якомога меншими витратами. Це, так би мовити, очевидні прописні істини, на які спирається системний підхід. Він або є (тоді збалансована превентивна діяльність управлінського персоналу забезпечує підраховану ефективність), або його немає (тоді маємо те, шо маємо). Напівсистемний підхід застосовувати невигідно, бо ефект не виправдовує витрат.

Технологія системного управління складається з двох рівнів: процесного і функціонального. Провідним управлінським є процес підготовки, прийняття і реалізації рішень. Він забезпечується, у свою чергу, обліковим, аналітичним та інформаційним процесами, які можуть бути ручними, напівавтоматизованими й автоматизованими з використанням обчислювальної техніки, програмного забезпечення. Сам процес прийняття рішень буває формалізованим, напівформалізованим і неформал ізован им із використанням досвіду (інтуїції) управлінського персоналу. Характерним для системного управління є напівформалізований процес, коли аналітична підготовка рішень формалізується, а прийняття їх здійснюється з використанням досвіду (інтуїції) управлінського персоналу. Формалізація дає змогу досягти більшої об'єктивності й системності під час прийняття рішень, обрати більше альтернативних варіантів, тобто зробити ефективнішим увесь процес
управління, скоротити його тривалість.

Схему типового процесу прийняття стратегічних рішень на основі системного підходу з урахуванням навколишнього середовища, у тому числі природного, наведено на рис. 2.6. Слід підкреслити, що перелічені етапи прийняття рішень виконуються не послідовно, а суміщено або паралельно. З перших кроків підготовки й прийняття рішення важливо визначитися з інформаційними технологіями, що підтримуватимуть процес.

Технологія системного управління, як і будь-яка інша, може бути змодельована в частині аналітичної підготовки рішень, аналізу й контролю за їх реалізацією. Моделі прийняття рішень істотно полегшують впровадження методичних положень системного підходу до прийняття рішень.

Рис. 2.6

Типовий процес прийняття стратегічних рішень

Адекватність технологічних моделей управління (рис. 2.7) слід оцінювати щонайменше з двох позицій:

· за відповідністю властивостям і можливостям методів побудови моделей і експериментування з ними;

· за відповідністю вимогам управлінського завдання, яке розв'язується.

Рис. 2.7

Формування моделі управління й оцінка її адекватності

Теорія "зовнішніх ефектів" стверджує, що реальний результат діяльності не може бути визначений без урахування впливу виробничих процесів підприємства на навколишнє середовище. Щоб одержати точні результати, треба системно враховувати також екологічні (зовнішні) витрати. Підприємство, що отримує значний прибуток, не може бути високорентабельним, якщо не враховувати витрати, пов'язані із завданням шкоди навколишньому середовищу.

Стандартна модель екологічного управління

Методологія прийняття рішень найбільш ефективно реалізується із застосуванням базової стандартної моделі екологічного управління (рис. 2.8), що представлена в міжнародному стандарті ISO 14004. Практично це відображення "діалектичної спіралі" постійного управлінського вдосконалення. Модель системи екологічного управління дає загальне уявлення про організацію процесу управління, який складається з таких етапів.
Етап 1. Зобов'язання і політика

Організація визначає свою екологічну політику і гарантує виконання прийнятих зобов'язань щодо її реалізації.
Етап 2. Планування

Організація складає план здійснення своєї екологічної політики.
Етап 3. Впровадження і функціонування

Для ефективного впровадження системи екологічного управління організація створює можливості й засоби забезпечення, необхідні для здійснення своєї екологічної політики, цілей та завдань.

Етап 4. Вимірювання І оцінювання

Організація здійснює необхідні вимірювання, моніторинг і оцінку своїх екологічних характеристик.

Етап 5. Аналіз і вдосконалення

Організація проводить аналіз і постійно вдосконалює свою систему управління навколишнім середовищем для поліпшення загальних екологічних характеристик.

Рис. 2.8

Стандартна модель системи екологічного управління

Більш досконалий рівень процесу екологічного управління досягається за допомогою постійного моніторингу і періодичного аналізу ефективності функціонування з урахуванням змін внутрішніх і зовнішніх чинників. Кожен працівник організації має усвідомлювати свою відповідальність за поліпшення екологічних характеристик.

Розглянемо етапи впровадження системи екологічного управління згідно зі стандартною моделлю.