Екологічне управління - Шевчук В.Я. - ОЦІНКА ХАРАКТЕРИСТИК ЕКОЛОГІЧНОСТІ

До спеціальних функцій (механізмів) системи корпоративного екологічного управління належать оцінка характеристик екологічності, оцінка характеристик життєвого циклу продукції, екологічне маркування і сертифікація, екологічний аудит.

ОЦІНКА ХАРАКТЕРИСТИК ЕКОЛОГІЧНОСТІ

Будь-якій корпорації вигідно докладати все більших зусиль для досягнення й демонстрації нормативних характеристик навколишнього середовища як свідчення сприятливого впливу її діяльності на довкілля.

Оцінка характеристик екологічності — це внутрішня корпоративна процедура, що може забезпечувати різні рівні управління надійною, об'єктивною й перевіреною інформацією, допомагає керівникові зосередити увагу на тенденціях зміни характеристик екологічності та причинах таких змін. Оцінка характеристик екологічності базується на безперервному збиранні, обробці та аналізі даних і враховує як оцінку поточного стану, так і оцінку тенденцій змін цього стану в часі. Така оцінка передбачає облік усієї діяльності корпорації від використання ресурсів, реалізації технологічних процесів, виробленої продукції, наявності відходів, а також облік діяльності наданих послуг.

Оцінку характеристик екологічності рекомендується впроваджувати згідно з міжнародним стандартом ISO 14031. Впровадження може розпочинатись з оцінки впливу на навколишнє середовище окремих робочих процесів (технологій), що перебувають під прямим контролем персоналу, поступово розширюючи сферу оцінки характеристик екологічності та враховуючи дедалі складніші процеси. Це сприяє добровільному використанню оцінки характеристик екологічності всіма підприємствами незалежно від
їхнього типу, розмірів, місця розташування й складності; допомагає розробити корпоративні стандарти оцінки характеристик екологічності, що відповідають власним потребам. Такі стандарти будуть корисними підприємствам, які ще не мають системи екологічного управління, що відповідає вимогам ISO 14001.

Оцінка характеристик екологічності — це інструментальний засіб управління якістю навколишнього середовища, що грунтується на корпоративних критеріях. Цей засіб впроваджується в рамках створення систем корпоративного екологічного управління, сприяючи досягненню цілей і завдань корпоративної екологічної політики.

Для ефективного функціонування процес оцінки характеристик екологічності має здійснюватися за схемою, наведеною на рис. 4.3.

Процес оцінки характеристик екологічності складається з етапів планування, здійснення, використання та аналізу стану й вдосконалення методології.
Планування процесу оцінки характеристик екологічності охоплює:

· визначення екологічних аспектів діяльності корпорації, її продукції, послуг;

· вибір характеристик екологічності;

· збирання необхідної інформації;

· аналіз поглядів зацікавлених сторін;

· уточнення цілей і завдань;

· визначення складу інформації для управління;

· визначення елементів оцінки характеристик екологічності;

· вибір процедур оцінки характеристик екологічності.

Здійснення процесу оцінки характеристик екологічності включає:

· збирання даних;

· аналіз даних;

· обробку та узагальнення інформації;

· оцінку інформації.

· Характеристики екологічності використовуються для:

· цілей внутрішнього управління;

· зовнішніх комунікацій.

Аналіз стану й вдосконалення методології оцінки характеристик екологічності проводиться для:

поліпшення процесу оцінки характеристик екологічності;

виявлення функціонального взаємозв'язку із системами КЕУ;

поліпшення характеристик навколишнього середовиша.

Оцінка характеристик екологічності застосовується в трьох основних галузях.

Безпосередньо характеристики стану навколишнього середовиша (інформація про характеристики підприємства може бути роз'яснена та використана для оцінки характеристик компонентів довкілля в місцевому, регіональному чи глобальному масштабі).

Загальна система управління корпорацією.

Функціональна або виробнича система, яка має справу з потоками матеріалів, енергії, інформації в корпорації. Для кожної з цих галузей характерна широка номенклатура можливих характеристик екологічності за широкого діапазону екологічних аспектів діяльності, шо розглядаються. Наведемо типові характеристики екологічності та галузі їх використання.

Стан навколишнього середовища

Оцінки стану довкілля переважно здійснюються національними й між народними організаціями. На корпоративному рівні може застосовуватись система характеристик стану навколишнього середовища, наведених у табл. 4.1. Це орієнтовний склад характеристик. Зазначимо, що кожна корпорація формує свою ідентифіковану систему характеристик.

Загальна система управління

Загальна система управління містить характеристики персоналу, що перебуває на всіх рівнях управління підприємством, процедури управління використанням усіх видів ресурсів, управління виробничими процесами, реалізацію зворотних зв'язків і перевірку точності інформації про характеристики процесів й отримані результати.

Основними вихідними даними для цієї системи є інформація про екологічні вимоги, встановлені нормативно-правовими актами, рекомендації зацікавлених сторін, стан навколишнього середовища тощо.

Деякі приклади характеристик екологічності для загальної системи управління наведено в табл. 4.2.

Виробнича система

Виробнича система містить характеристики об'єкта виробництва, устаткування, потоки речовини та енергії, що необхідні для виробництва продукції чи надання послуг. Оцінка характеристик екологічності виробничої системи має враховувати взаємодію між характером діяльності підприємства і місцем його розташування.

Навантаження на навколишнє середовише як результат функціонування виробничої системи, може бути чинником збурення стану довкілля в місцевому, регіональному чи глобальному масштабі. Тому знання поточного стану навколишнього середовиша може сприяти плануванню робіт підприємства щодо оцінки характеристик екологічності та вибору відповідних показників для виробничої системи.

Приклади можливих показників екологічності для виробничої системи наведено в табл. 4.3.

Процес оцінки характеристик екологічності повинен бути спроектований і впроваджений із дотриманням таких вимог:

• відповідати цілям управління й сприяти досягненню цілей і завдань корпоративної екологічної політики, виконанню ініціатив за умови обов'язкового дотримання вимог нормативно-правових актів;

Таблиця 4.1

Оцінка характеристик екологічності навколишнього середовища

Таблиця 4.2

Оцінка характеристик екологічності для системи управління

зосередити увагу на показниках стану середовища, які належать до найважливіших екологічних аспектів, на використанні критеріїв управління;

забезпечити генерацію зрозумілої, достовірної, об'єктивної інформації, яка піддається перевірці;

покладати в основу відомі, об'єктивні й раціональні дані, отримані в результаті використання системного підходу та обліку соціально-економічних чинників;

бути сумісним з існуючими інформаційними системами й системами управління;

враховувати чинники, що визначаються керівником, прогнози та рекомендації зацікавлених сторін;

грунтуватися на розгляді відповідних місцевих, регіональних та глобальних проблем охорони довкілля;

передбачати передавання відповідної якісної та кількісної екологічної інформації;

відображувати підхід з оцінкою впливу стадій життєвого циклу продукції, послуг.

Таблиця 4.3

Оцінка характеристик екологічності для виробничих систем

Оцінка характеристик екологічності може використовуватись як вихідні дані для формування, становлення та розвитку системи корпоративного екологічного управління. Крім того, вона сприяє загальній екологізації систем управління, тобто:

· поліпшенню розуміння впливу на навколишнє середовище діяльності підприємства, корпорації;

· пріоритетному досягненню цілей і завдань корпоративної екологічної політики;

· координації діяльності підрозділів корпорації в галузі охорони навколишнього середовища;

· оцінці екологічного ризику;

· створенню основи для безперервного вдосконалення системи;

· створенню основи для запобігання забрудненням;

· раціональному використанню ресурсів;

· самооцінці досягнутих характеристик із вимогами законодавчих і нормативно-правових актів;

· завчасній підготовці системи управління до можливих відхилень характеристик екологічності;

· визначенню фінансових вигід або витрат, пов'язаних із реалізацією екологічних програм.

Розглянемо основні процедури, що стосуються характеристик екологічності.

Визначення номенклатури характеристик екологічності. Ключовою вимогою до ефективної оцінки характеристик екологічності є комплексність номенклатури показників, які мають бути оцінені за критеріями їхньої придатності та цінності для оцінки збалансованості розвитку.

Наукова обґрунтованість процесу оцінки характеристик повинна бути технічно виправдана, відповідати науковому розумінню описуваної системи.

Екологічні характеристики стану виробничої системи повинні описувати систему в цілому, бути практично й технічно спроможними до реалізації та відповідати таким вимогам:

Сприйнятність до змін. Характеристика має відображувати зміни стану екологічності підприємства в межах досить коротких відрізків часу.

Передбачуваність. Характеристика має бути здатною передбачувати майбутні тенденції, що пов'язані з впливом на здоров'я людини, стан довкілля та економічні показники збалансованого розвитку підприємства.

Цільова спрямованість. Характеристика стану має бути цілеспрямованою, щоб засвідчувати важливість пов'язаних із ним значень.

Порівняльність. Характеристика екологічності має бути придатною для здійснення порівняння з характеристиками, визначеними на основі попередньої інформації або даних стосовно іншого устаткування.

Ефективність. Характеристика екологічності має бути функціонально узгодженою з величиною витрат на одержання використовуваних даних.

Адекватність даних. Дані мають бути якомога точнішими, високоякіснішими і реєструватися так, щоб залишалась можливість порівнювати їх у часі.

Доступність даних. Дані, необхідні для визначення характеристик екологічності, мають бути доступними постійно або в певні моменти часу. Характеристики повинні відбивати тенденції змін у часі.

Релевантність. Характеристика екологічності повинна давати таку інформацію, яку можна використовувати, тобто вона має бути релевантною до потреб особи, що приймає рішення. Характеристика має відповідати цілям, завданням і потребам зацікавлених сторін, визначеним пріоритетам. Вона також має бути придатною для оцінки реального й очікуваного ризику та відповідних наслідків для довкілля від діяльності підприємства, корпорації.

Зрозумілість. Характеристика екологічності повинна бути простою та зрозумілою. Значущість характеристики має бути очевидною й цілком сприйнятливою для розуміння.

Аналітична презентабельність. Дані, що отримуються від систем вимірювань, мають бути надійними і точними. Системи моніторингу та управління якістю повинні гарантувати надання необхідних даних.

Вибір характеристик екологічності. Корпорація має вибрати такі характеристики екологічності, які були б простими, зрозумілими і одержували б інформаційну підтримку з боку користувачів. Вибір надто великої кількості характеристик може ускладнити реалізацію зв'язків, і навпаки — надто мала кількість характеристик може дати недостатній обсяг інформації для ситуацій, що вимагають ефективного управління. Отже: характеристики мають забезпечувати збалансований функціональний підхід до оцінки стану навколишнього середовища так, щоб прогрес досягнення цілей його охорони в одній галузі не поєднувався з
погіршенням в іншій галузі; під час оцінки характеристик виробничих процесів та операцій (у
тому числі їх прямий і непрямий вплив на навколишнє середовище), таких як витрати енергії та матеріалів, слід використовувати їх кількісні значення; залежно від намірів щодо використання даних, кількісні значення характеристик можуть бути абсолютними, наприклад обсяг викиду двоокису сірки, або питомими, наприклад витрати енергії на одиницю
продукції (діяльність всього підприємства або окремі процеси також мають бути схарактеризовані за допомогою абсолютних і відносних величин); фінансові оцінки мають бути використані для оцінки економії витрат від екологічних ініціатив, а також для оцінки впливу таких ініціатив на фінансове становище як кожного окремого підприємства, так і
всієї корпорації; використання якісних характеристик має здійснюватися в разі неможливості застосування кількісних.

Характеристики екологічності можуть бути подані різними способами:

абсолютними значеннями, даними звітів за обмеженого використання в подальшому аналізі, наприклад повний обсяг викиду двоокису сірки;

питомими значеннями, що виражають відношення абсолютних значень до таких параметрів, як обсяг виробництва, наприклад обсяг викидів двоокису сірки на тонну продукції;

відносними значеннями;

агрегованими значеннями. Агрегування даних для певної кількості відповідних чинників може проводитися в корпорації як вертикально, так і горизонтально. Агрегування може відбуватися шляхом узагальнення даних від різних джерел і подаватися на вищий організаційний рівень. Також воно може здійснюватися залежно від виду впливу дії на довкілля, наприклад безпечні та небезпечні відходи.

Вибір характеристик екологічності повинен відповідати корпоративним цілям. Забезпечення необхідною інформацією — ключовий етап у процесі оцінки характеристик екологічності. Корпорація може розробити характеристики для однієї чи кількох наведених вище галузей застосування.

Здійснення оцінки характеристик екологічності. Методологія здійснення оцінки характеристик екологічності визначається корпоративним регламентом і передбачає збирання даних, аналіз даних, агрегування інформації та оцінку інформації.

Збирання даних

Дані слід збирати систематично з гарантією якості та цінності. Інформація, необхідна для оцінки характеристик екологічності, наприклад дані регулярної звітності, дані щодо інтенсивності викидів і скидів, а також інформація стосовно управління ризиком, фінансові й статистичні дані можуть збиратися в межах звичайної діяльності організації.

Екологічні програми підприємств, корпорації, які розробляються як частина системи корпоративного екологічного управління, також можуть бути джерелом інформації, необхідної для оцінки характеристик екологічності.

Корпорація повинна визначити частоту збирання даних і забезпечити оцінку всіх елементів даних, що необхідні для вибраних характеристик екологічності. Бажано, щоб частота збирання даних була мінімальною.

Процес оцінки характеристик екологічності повинен містити процедури перевірки точності одержуваної інформації, передбачати ідентифікацію, збирання, зберігання та розміщення інформації з прив'язкою в часі таким чином, щоб забезпечити зв'язок результатів і висновків.

Персонал, який виконує роботи, пов'язані зі спеціальними вимірюваннями, дослідженнями, аналізом та оцінкою, повинен мати відповідну кваліфікацію.

Методи контролю якості, що використовуються в процесі оцінки характеристик екологічності, слід застосовувати до протоколів досліджень, зразків, методології збирання даних, а також методів моделювання.

Аналіз даних

Аналіз являє собою процеси перетворення даних на значення характеристик екологічності. Він проводиться для з'ясування відповідності значень загальних характеристик корпорації цілям, завданням та іншим вимогам щодо корпоративної екологічної політики. Отримана інформація подається в якісному або кількісному вигляді.

Аналіз може також включати зіставлення даних вимірювань, використання процедур ранжування та отримання зважених оцінок інформації. Аналіз інформації та даних для оцінки характеристик екологічності має бути неупередженим. Він повинен охоплювати всі надійні джерела інформації, що стосуються справи, незалежно від того, наскільки ця інформація відповідає або суперечить екологічній політиці корпорації щодо таких характеристик.

Під час аналізу даних слід враховувати такі чинники, як обсяг виробництва і його зміни в часі, щоб забезпечити подальше зіставлення даних.

Агрегування інформації

Корпоративні регламенти можуть передбачати об'єднання інформації за характеристиками екологічності. При цьому слід уникати поєднань неоднорідних елементів.

Під час агрегування інформації слід враховувати наукову обґрунтованість даних та правила, що застосовуються в процесі формування документації.

Оцінка характеристик екологічності

Спеціалісти системи КЕУ повинні оцінити значення показників екологічності, які є наслідком діяльності корпорації, і порівняти їх із нормативними значеннями. Вони також мають провести оцінку екологічних цілей і завдань, надати керівництву необхідну інформацію, склад якої був визначений під час планування оцінки характеристик екологічності.

Оцінка характеристик екологічності має передбачати збалансований об'єктивний підхід у вибраних галузях їх застосування. У процесі аналізу отриманих відхилень характеристик від нормативних значень корпорації головна увага має приділятися виявленню причин таких відхилень. Оцінки відхилень повинні супроводжуватись розробкою відповідних заходів щодо їх коригування та усунення, щоб забезпечити досягнення поставлених цілей і завдань (управління за відхиленнями).

Використання характеристик екологічності. Передбачається надання корисної інформації для корпоративної системи управління для:

демонстрації екологічних намірів керівництва корпорації щодо охорони навколишнього середовища;

зменшення невизначеності стосовно екологічних аспектів діяльності корпорації, її продукції та послуг;

підвищення поінформованості щодо корпоративної екологічної політики, цілей, завдань та програм підприємств;

поглиблення обізнаності про функції системи екологічного управління.

Інформація, отримана в результаті оцінки характеристик екологічності, може бути призначена як для внутрішнього, так і для зовнішнього використання.

Звітна інформація для внутрішнього використання має відображати:

ступінь відповідності характеристик потребам;

ступінь відповідності нових нормативних актів вимогам;

можливу юридичну відповідальність;

поточний стан характеристик екологічності корпорації;

можливості поліпшення характеристик;

очікування зацікавлених сторін;

досягнуті результати в окремих галузях використання;

вихідні дані для підвищення рівня екологічної кваліфікації й створення відповідних програм навчання. Передавання інформації зовнішнім зацікавленим сторонам повинно
грунтуватися на обліку й оцінці потреб у цьому керівництва корпорації. До чинників, що можуть впливати на рішення щодо передавання інформації про характеристики екологічності, належать:

наявність державної екологічної політики або певних принципів комунікації із зацікавленими сторонами та адекватної корпоративної екологічної політики;

бажання зміцнити ділові позиції корпорації та позитивне ставлення до неї зацікавлених сторін;

опублікування добровільної екологічної декларації, яка передбачає звітність перед зацікавленими сторонами;

повідомлення засобам масової інформації відомостей про систему корпоративного екологічного управління з відповідним рівнем характеристик екологічності.

Аналізуючи кожен із чотирьох етапів процесу оцінки характеристик екологічності (збирання даних, аналіз даних, агрегування інформації, оцінка характеристик екологічності), корпорація повинна прагнути до:

підвищення ефективності витрат;

вирішення виявлених проблем;

ідентифікації більш ефективних показників;

поліпшення якості даних, їх повноти та доступності;

проведення необхідних змін в інструментальних засобах у ході аналізу та оцінки;

реалізації пропозицій щодо поліпшення характеристик екологічності.

Процес оцінки характеристик екологічності сприяє безперервному вдосконаленню систем корпоративного екологічного управління. Як тільки керівництво зрозуміє значущість характеристик екологічності, йому можуть знадобитися більш ефективні характеристики. Коли оцінки характеристик екологічності повністю інтегруються в загальну систему управління корпорації, можливості корпоративної ідентифікації розширяться.

Корпорація може досягти певних результатів, демонструючи хороший рівень характеристик екологічності, контролюючи вплив своєї діяльності, продукції чи послуг на навколишнє середовище. Отже, оцінка характеристик екологічності є систематичним та ітеративним процесом, що допомагає керівництву переорієнтувати цілі та завдання на основі постійного вдосконалення своєї діяльності та підвищити ефективність системи корпоративного екологічного управління.