Екологічне управління - Шевчук В.Я. - Басейнова модель гармонізації і розвитку (міжнародний досвід співпраці)

Впровадження в Україні принципів збалансованого розвитку, які визна­чені в І 992! р. на Всесвітній конференції в Ріо-де-Жанейро і підтверджені у 2002 р. в Йоганнесбурзі, найкраще починати з відпрацювання басейнової моделі гармонізації життєдіяльності як найбільш підготовленої в законо­давчому плані. З методологічного погляду найпідготовленішим для цього є басейн р. Дніпро (завдяки міжнародній співпраці, у першу чергу — українсько-канадській, і функціонуючій басейновій водогосподарській інфраструктурі).

Українсько-канадська співпраця з питань екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води тривала сім років (1994— 2000) і дала унікальні для України результати реалізації нових принципів і методологій, що вже зарекомендували себе в міжнародній практиці. Здійснено такі демонстраційні й пілотні проекти щодо впровадження ефек­тивних методів басейнового управління:

• за допомогою сучасної методології і найсучаснішого обладнання системно досліджено екологічний стан басейну Дніпра;

• проведено розрахунки досягнутого еколого-економічного ефекту впровадження новітніх технологій водоочищення, оздоровлення сміт­тєзвалищ, екологічної модернізації виробництва на демонстраційних об'єктах;

• на основі експлуатаційних досліджень визначено стратегію боротьби з несприятливими природними процесами, шо виникли в басейні Дніпра в результаті антропогенної діяльності;

• розроблено принципово нові підходи до управління екологічним станом за допомогою найсучасніших інформаційних технологій;

• відпрацьовано методології здійснення екологічних аудитів підпри­ємств різних галузей і регіонів басейну Дніпра та впровадження за їхніми висновками не капіталомістких природоохоронних заходів;

• відпрацьовано методології та принципи впровадження басейнового фінансово-економічного змішаного механізму реалізації екологічних програм і проектів;

• започатковано освітньо-навчальні процеси із зазначених вище питань шляхом проведення семінарів, створення циклу телевізійних фільмів і передач, підготовку та впровадження в навчальний процес відповід­них посібників та курсів лекцій;

• зроблено перші кроки щодо здійснення підтримки екологічного підприємництва.

За роки українсько-канадської співпраці налагоджено взаємовідносини довіри, партнерства і прагматичності, встановлено ділові і дружні стосунки між багатьма людьми, підприємствами та установами різних форм власності обох країн.

Значення підсумків такої міжнародної співпраці важливі тому, що вони повністю відповідають стратегічним напрямам і завданням Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Саме завдяки міжнародній співпраці були відпрацьовані механізми — організаційні, наукові, соціально-економічні, фінансові — реалізації Національної програми та їх якісного розвитку до міжнародно­го транскордонного рівня (Республіка Білорусь, Російська Федерація, Україна).

Початок українсько-канадської співпраці (1994) збігається з початком формування і випробовування методології системних підходів до вирішен­ня басейнових проблем Дніпра в умовах реформування соціально-еконо­мічної системи держави.

На першому етапі Програми співпраці спільно виконано понад 40 про­ектів; зроблено значний внесок у підготовку кадрів, у створення інфор­маційних систем управління навколишнім середовищем, у формування еко­логічної політики та освіти населення, у фундаментальні дослідження якості води, в екологічний аудит та "зелені технології", у міський контроль за за­брудненням води. Проведена робота великою мірою сприяла підготовці й затвердженню Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.

Метою другого етапу Програми була підтримка і сприяння процесові організаційних реформ, які ведуть до поліпшення діяльності українських організацій з питань охорони навколишнього середовища, вдосконалення економічної, у тому числі інвестиційної, політики, а також підвищення екологічної свідомості населення України.

Значну роль у відборі, здійсненні та затвердженні проектів як на першо­му (1994—1997), так і на другому (1998—2000) етапах українсько-канадської співпраці відіграв Українсько-канадський комітет управління Програмою співпраці. Українська сторона цього Комітету на різних етапах співпраці зазнавала певних змін, однак у її складі завжди залишалися найактивніші повноважні представники міністерств і відомств, наукових установ, Національної академії наук та відомчих інститутів, неурядових організацій, які протягом семи років співпраці регулярно здійснювали екосистемний менеджмент Програми, підбивали підсумки своєї роботи, забезпечуючи тим самим ефективне управління проектами та використанням коштів.

На першому етапі філософія Програми українсько-канадської співпраці спрямовувалася на:

• підвищення ефективності системи державного екологічного управ­ління України в здійсненні басейнового менеджменту екосистеми Дніпра, зокрема якості води;

• визначення й впровадження заходів щодо зменшення забруднення води в Дніпрі та його притоках, забезпечення населення питною водою, зокрема в районі м. Запоріжжя;

• сприяння розвиткові співпраці між громадськістю України та Кана­ди, залучення до вирішення екологічних проблем басейну Дніпра не­державних екологічних організацій;

• активізацію процесу обміну інформацією та досвідом між ученими, науково-дослідними інститутами різних відомств, державними служ­бовцями, що безпосередньо відповідають за водно-екологічні пробле­ми, між аналогічними групами та їхніми колегами в інших країнах, зокрема в Канаді.

Що ж до філософії другого етапу Програми, то тут уже ставилося за мету створити передумови для переходу до взаємовигідної еколого-інвес­тиційної співпраці. Саме тому увагу Програми було акцентовано на трьох головних складових:

• розвиток системного басейнового управління в умовах інтегрування екологічної політики в стратегію економічних реформ;

• оцінка ефективності дій щодо зменшення забруднення поверхневих і підземних вод через систему демонстраційних проектів;

• відпрацювання сучасних механізмів еколого-інвестиційної діяльності, спрямованих на перехід до ринкової економіки.

З більш ніж 300 проектних пропозицій упродовж всього періоду ви­конання Програми на конкурсних засадах було відібрано і реалізовано близько 70 проектів. По кожному з них на підсумкових конференціях у 1997 та 2000 pp. були зроблені спеціальні доповіді. Слід зазначити, що всі ці про­екти досягли запланованої мети і є дуже важливими для підтримки реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, розвитку системи басейнового управління.

Розглянемо приклади пілотних проектів, за якими одержано позитивні результати.

В Україні вперше було проведено українсько-канадську комплексну екс­педицію по Дніпру (1994), яка успішно об'єднала зусилля наукових шкіл Ук­раїни (науково-дослідних інститутів, наукових центрів Національної академії наук, різних відомств), Канади, Нідерландів, Словаччини. її результати вели­кою мірою були використані під час підготовки проекту Національної програ­ми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Вони також стали вихідним матеріалом під час розробки методики уніфікованої екологічної класифікації якості поверхневих вод суші та естуаріїв України, картографування водних об'єктів басейну Дніпра як основи для виз­начення екологічних нормативів якості поверхневих вод.

Започатковано в Україні впровадження екологічного аудиту як на методо­логічному, правовому, так і на практичному рівнях. Канадська компанія AGRA разом зі спеціалістами Фонду відродження Дніпра (нині — Міжнарод­ний фонд Дніпра), а також представниками науково-дослідних інститутів, ви­робничих об'єднань провели екологічний аудит на підприємствах харчової промисловості, розробили рекомендації для керівництва цих підприємств що­до не капіталомісткої модернізації виробництва, впровадження новітніх техно­логій очищення промислових стоків. Підготовлено навчальний посібник для спеціалістів з екологічного менеджменту й екологічного аудиту; організовано й успішно проведено цикл науково-практичних занять у Канаді та Україні з питань впровадження та здійснення екологічного аудиту.

За результатами аналізу та оцінки стану прибережних смуг дніпровських водосховищ розроблено конкретні та всеосяжні рекомендації щодо поліпшен­ня екологічного стану прибережних територій, які практично реалізовано на окремо взятій ділянці, — створена по суті перша прибережна захисна смуга до­вжиною в три кілометри на Канівському водосховищі, що дало змогу припи­нити обрушення берегів у районі розташування сільських населених пунктів, баз відпочинку та автодороги; продемонструвати можливості оздоровлення прибережних територій.

Розпочато створення Дніпровської інформаційної системи екологічного менеджменту з використанням низки інформаційних проектів, найважливі­шим із яких є проект створення для південної частини басейну Дніпра регіональної інформаційної системи екологічного менеджменту.

Створена і діє електронна база даних із застосуванням сучасних геогра­фічно-інформаційних системних технологій для оцінки еколого-геологічного стану підземних вод, хімічного забруднення грунтів, розвитку небезпечних гео­логічних процесів, що впливають па умови використання підземних вод; для поліпшення якості питного водопостачання в басейні Дніпра.

Важливим є те, що на сьогодні вже повністю закінчено розробку техно­логічного устаткування блочно-модульного типу і створено технологію глибо­кого доочищення питної води. Не капіталомісткі, малогабаритні комплекси, розроблені на її основі, здатні очищати воду від домішок важких металів, наф­топродуктів, токсичних органічних сполук, радіонуклідів, вірусів та мікроор­ганізмів для одержання високоякісної питної води, шо відповідає європейсь­ким і світовим стандартам. Виготовлено і змонтовано в школах, дитячих дошкільних закладах і лікарнях дослідну партію малогабаритних установок колективного користування.

На основі вивчення світового досвіду розроблено рекомендації щодо основних положень, які враховані в законі України "Про питну воду". Обгрун­товано механізм запровадження в практику водопостачання основних поло­жень закону.

Знято цикл телевізійних програм і відеофільмів, адаптованих до навчаль­них програм Міністерства освіти і науки України. Випущено масовим тиражем відеокасети з програмами оздоровлення басейну Дніпра, які передано Україн­ському еколого-натуралістичному центру для використання і розповсюдження. Комплекти відео-устаткування з касетами передано канівському інтернату, школам у містах Києві, Запоріжжі, Кривому Розі та Херсоні.

Для Дніпровського басейнового водогосподарського управління створено постійно діючий аналітично-інформаційний комплекс. У результаті його діяльності управління, контроль за використанням, охороною вод та віднов­ленням водних ресурсів басейну Дніпра, а також контроль за гідрологічним режимом на захищених масивах каскаду дніпровських водосховищ здійсню­ються на новому інформаційно-технологічному рівні.

Для підтримки прийняття управлінських рішень міністерствами і відомст­вами створено і впроваджено міжвідомчу комп'ютерну інформаційно-аналітичну базу даних "Хімічний склад та якість поверхневих вод басейну Дніпра".

Проведено дослідження систем біотестування якості питної води. Впрова­джено результати токсикологічного моніторингу в систему екологічного менеджменту басейну Дніпра.

На регіональному рівні здійснено комплексний екологічний аудит на п'яти великих підприємствах Запоріжжя, розроблено підприємницькі програ­ми екологічної модернізації виробництва. Впроваджено некапіталомісткі ноу-хау на цих п'яти підприємствах, які продемонстрували екологічну та еко­номічну ефективність нової для України методології еко-аудиту.

У Запоріжжі створено унікальне виробництво органо-мінеральних добрив на основі осаду стічних вод міських каналізаційних мереж. Вирішено відразу дві значні проблеми — створення технології і виробництва високоякісних до­брив за одночасної утилізації осадів стічних вод та значних обсягів інших відходів регіонального накопичення в басейні Дніпра.

Для зменшення забруднення поверхневих і підземних вод хімічними ре­човинами (фільтрату), що витікають із території полігону твердих промисло­вих і побутових відходів № 1 (с. Леваневське Запорізької обл.) і витоки яких досягають Запоріжжя, побудовано спеціальну пілотну установку з переробки фільтрату. Здійснено також заходи щодо відведення забрудненої води і хімічних речовий від місцевої річки та часткового відведення підземних вод, які підтоплювали територію полігону.

Отже, у межах українсько-канадської програми співпраці виконано величезний обсяг робіт, результати яких у багатьох випадках продемонстру­вали здатність вирішувати "гуртом" проблеми екологічного оздоровлення басейну Дніпра і не мають аналогів. Можна сказати, що ця робота показа­ла ефективність міжнародної співпраці.

Досягнуті результати стали можливими завдяки ефективній системі управління проектами. Ця система ґрунтується на таких принципах, як доцільність, прозорість, довіра, професіональність та об'єктивність. Вона враховує перш за все інтереси природного об'єкта співпраці, а не суб'єктів водокористування, максимально мобілізує місцевий потенціал для вирішен­ня проблем.

Крім того, система побудована на міцних прагматичних засадах і спря­мована на майбутнє. Саме така філософія управління здатна забезпечити гармонізацію системи "природа—суспільство", життєдіяльності в басейно­вих річках.

Міжнародна співпраця дала цінні уроки і нові можливості. Найбільший урок — це придбання нового екологічного мислення, екологічної мудрості і розуміння необхідності співпраці заради досягнення великої екологічної мети, розуміння єдності і цілісності, екологічності і духовності.